Для того, щоб пояснити ситуацію між Ізраїлем та Палестиною, 24 канал звернувся до виконавчого директора Центру Близькосхідних досліджень Ігоря Семиволоса.
Що сталося?
Засідання в Палестинській Адміністрації / Фото Middle East Monitor
Палестина вустами свого лідера Махмуда Аббаса оголосила про зупинку дії всіх безпекових договорів з Ізраїлем та США. Це було зроблено після того, як стало зрозуміло – Ізраїль під проводом створеного в муках уряду планує анексувати 40% Західного Берегу ріки Йордан. Ці землі Палестина вважає своїми.
Читайте ще Угода століття: від чого залежить доля палестинсько-ізраїльського конфлікту
Це лише реалізація права, яке ОВП (Організація Визволення Палестини) надала Аббасу ще в 2018 році. У своєму зверненні, Аббас вказав: "Ізраїль анулював домовленість в Осло та всі подальші пакти".
"Угоди в Осло" Це секретні перемовини (1993-1995 рр) в столиці Норвегії між головою ОВП Ясіром Арафатом та політиками Ізраїлю щодо врегулювання ізраїльско-палестинського конфлікту. Вони були таємними, бо зустрічі з лідерами Палестини були заборонені. Але голова уряду (на той час це був Іцхак Рабін) дав згоду. Вперше Палестина визнавала існування Ізраїлю, також був врегульований статус Сектора Газа. Територія була розділена на три зони (про це – нижче). Палестинська Адміністрація поширювала свій контроль на Газу і на палестинців в Юдеї та Самарії. Вважається, що за них Іцхака Рабіна вбили у 1995 році.
"Рішення можливе лише при умові, коли Махмуд Аббас справді виконає погрози, і розпустить свою адміністрацію", – пояснив експерт. Поки що, переважна більшість оглядачів скептично налаштована щодо реалістичності такого кроку. Вони праведливо вказуюють на "101 китайське попередження", яке звучить з вуст палестинського очільника відтоді як Трамп прийшов до влади.
Незрозуміло і як буде фіункціонувати Адміністрація без домовленостей, які, фактично, її створили. Жодного приблизного часу чи графіку виходу з домовленостей озвучено не було. Власне, майже всі гроші Палестини це податки, які збирає Ізраїль. Коли в 2017 році на Храмовій Горі встановили металошукачі, Палестина заявила рівно теж саме, що зараз: безпекова співпраця – все. Питання швидко владнали, але насправді Рамалла не планувала виконувати погрози.
"Трамп, зроби Ізраїль великим", – плакат біля будівлі посольства США /Фото The Independent
Інший приклад: після переносу посольства США з Тель-Авіва до Єрусалиму палестинці обірвали контакти з Білим Домом, але вони продовжували працювати з ЦРУ заради боротьби з терором.
Одним із унікальних рішень мирного процесу було перекладання відповідальності за дотримання безпеки на палестинців і успішне використання протиріч між різними палестинськими фракціями для гібридного контролю за територією. Тепер же, впевнений пан Семиволос, про "дві держави для двох народів" фактично можна забути.
"За наявною інформацією, члени уряду національної єдності погодили плани анексувати 1 липня цього року близько 40% території, яка має міжнародний статус окупованої", – підтвердив Ігор Семиволос.
Плани та наслідки
"Надії на те, що Бенні Ганц (колишній голова генштабу армії Ізраїлю – 24) – лідер синьо-білої коаліції – відмовиться від поспішних односторонніх кроків, спрямованих на анексію частини палестинської території Західного берега річки Йордан, не справдилися", – пояснив Ігор Семиволос.
Сусіди Ізраїлю Що відбувається у Сирії: 5 питань про конфлікт Росії та Туреччини
Спочатку, до речі, Ганц виступав проти анексії, але пішов на великі поступки, щоб уникнути четвертих поспіль виборів та створити альянс з Бені Нетаньягу. Тепер він отримав право вето на майже всі рішення.
Ізраїльскі плани анексії Мова йде про більшу частину єврейських поселень, зосереджених в околицях окупованого Східного Єрусалиму та декількох анклавах на південь від міста. Крім, власне, поселень серед планів новоспеченої коаліції – анексія Йорданської долини, родючих земель вздовж річки Йордану, які становлять основу продовольчої безпеки палестинців. На цих землях мешкає близько 50 тис. палестинців, які володіють більш ніж половиною всіх сільськогосподарських земель долини.
Якщо припустити, що таке рішення буде реалізоване, то це означатиме, що Тель-Авів буде змушений відновити повний режим окупації для забезпечення безпеки, оскільки палестинські сили відмовляються від цієї функції і розпускаються.
А це у свою чергу грозить двома проблемами, вказав Ігор Семиволос:
- різким погіршення безпеки, в тому числі і на території анексованого Східного Єрусалиму;
- непомірними витратами на оборону та додаткові заходи на її підтримання.
West Bank – Західний берег ріки Йордан, вище – Голанські висоти, на заході – Газа / КартаThis World Rocks
Зараз Західний берег поділений на три зони: А (повністю контрольована Палестинською Автономією), B (спільний контроль) та С (поселення Ізраїлю). Аналітики регіону слушно запитують: "Що це буде означати для палестинців, які навіть для поїздки з зони B до зони B через зону С мають питати дозволу в ізраїльтян?". Якщо все буде заморожено, то палестинські сили безпеки можуть втратити доступ. Що, в свою чергу, може спровокувати нові неконтрольовані спалахи насилля.
Наприклад, треба перевезти арештованого з Хеврона в Єрихон, встановити зв'язок 3G, відправити Махмуда Аббаса закордон. Все це робиться зараз лише по узгодженню з Ізраїлем.
Чому Єрусалим так поспішає?
Бен'ямін Нетаньягу біля місця майбутнього поселення Ізраїлю / Фото: Bangor Daily News
Ізраїльські політики, не маючи альтернативного плану мирного врегулювання, крім закріплення на землі "фактів окупаційної політики", поспішають. Вони вбачають у теперішній американській адміністрації унікальну можливість одночасно "вирішити" всі ключові проблеми, поставивши палестинців, своїх візаві по переговорам, перед доконаним фактом. США ж лише підганяють свого союзника робити це скоріше.
На це політиків Ізраїлю надихають прийняті раніше Трампом рішення про визнання Єрусалиму столицею єврейської держави та визнання анексії Голанських висот. До цього їх також підштовхує демографічна динаміка – на сьогодні арабське населення історичної Палестини майже зрівнялося із єврейським, тоді як ще на початку 2000-х років співвідношення було 60% на 40% на користь євреїв.
Посол Ізраїлю в США Рон Дермер в листопаді минулого року намагався добитися схвалення швидкої анексії, бо "Байден може виграти". Ізраїльтяни узгодили і запустили процес і лише форс мажор може їх зупинити. Момент обраний дуже вдало і вікно можливостей буде зачинятися по мірі виходу світу із режиму карантину.
Що буде далі?
Поки що палестинці покладають надію на різку реакцію арабських країн та очільників Європейського Союзу, які, мовляв, змусять ізраїльтян передумати. Марні, як на мене, сподівання, наголосив Ігор Семиволос.
Ще одна війна без кінця Угода з Талібаном: чи виведе США війська з Афганістану
Чи слід очікувати нового палестинського повстання у відповідь на анексію?
- Так, воно можливе. Багато буде залежати від того, чи зможуть різні палестинські фракції відмовитися від попередніх образ та надмірних амбіцій.
- Від того, наскільки далеко палестинці готові будуть піти. Ахмад Мадждалані, міністр соціального розвитку Палестини, сказав NYT: "Вартість існування з анексією – дуже висока. Ми не будемо дивитися, як Ізраїль захопить нашу Батьківщину".
Однак досвід попередніх майже тридцяти років мирного процесу і повстань, якими він супроводжувався, не дають великих надій на результативність щодо досягнення бажаного результату.
Криза може сприяти приходу до влади людей, які шукатимуть третій шлях, відкидаючи як насильство так і поступливість.
Король Йорданії Абдулла Другий / Фото Al Bawaba
Дуже занепокоєна Йорданія, бо Західний Берег частково займає територію Хашимітського королівства. Король Абдулла II вже заявив, що його країна може зупинити мирний договір з Ізраїлем від 1994 року, якщо Єрусалим піде вперед зі своїм планом. І погрожував "масштабним конфліктом". Але, певно, далі занепокоєння та погроз Амман не піде – є великий шанс програти в цій війні.
Члени Палестинської Адміністрації, опитані NYT, в один голос кажуть, що рішення розірвати стосунки буде виконано. Генерал-майор Аднан Дамірі, член виконавчого комітету ОВП Вазель Абу-Юсеф та радник Махмуд Аль-Хаббаш дали зрозуміти: "Рішення прийнято, часу та простору для маневру немає".