Збройний конфлікт у Афганістані: що там відбувалося

Бойові дії у Афганістані/ photo: Modern Diplomacy

Війна у цій країні – один з давніх конфліктів, який тягнеться з ХХ століття, коли на майже своєму останньому диханні туди вторглись війська Радянського Союзу. Конфлікт тривав 10 років і не зупинився після виходу СРСР у 1989 році. Америка тоді допомогла моджахедам, з яких пізніше постане рух "Талібан" (слово значить "студенти", перші паростки талібів – радикальні релігійні школи, часто спонсоровані Саудівською Аравією). Вони забороняли футбол, кіно, телебачення, музику та освіту для дівчат.

Втім, солдати Сполучених Штатів з’явилися у Афгані лише після терактів 11 вересня 2001 року і початку глобальної "Війни з терором". Винуватим визнали лідера "Аль-Каїди" Усаму бен Ладена. Тоді Афганістаном ще керували таліби. Вони захищали бен Ладена та його бойовиків, які курсували через кордон з Пакистаном.

"Талібан" відмовився видати його, тож США почали завдавати повітряних ударів по країні. Контроль перейшов до цивільної адміністрації, але таліби зберігають фактичну владу над цілими регіонами до сих пір, активні на понад 70% території та отримують прибуток у розмірі 1,5 млрд доларів США (більшою мірою з продажу опіуму та інших наркотиків, але також з податків та деякого бізнесу). Угода з Вашингтоном може, в теорії, повернути їх до керма.

​Це цікаво: Мапа найкривавіших конфліктів: за що воював світ у ХХ столітті

В країні постійно ллється кров через криваві теракти. Вибори пов’язані з великими технологічними, логістичними та безпековими ризиками (фактично не можна це зробити у районах з талібами на чолі). Тому уряд Афганістану останнім часом не може повноцінно керувати державою, а США змушені зберігати присутність.

​Читайте ще: США оголосили про повне виведення військ з Афганістану: терміни і умови історичної угоди

Між тим сили НАТО покинули країну у 2014 році, передавши всю боротьбу місцевій армії, що дало можливість "Талібану" перегрупуватися та розгорнути новий наступ. Розмови про вихід США стали гучніше після виграшу виборів Дональдом Трампом, який обіцяв "закінчити війни" та повернути солдат додому.

Могила солдату, загиблого у Афганістані/ photo: Military.com

Цей конфлікт забрав 45 000 тисяч життів місцевих силовиків (дані від президента Афганістану) та 3500 солдат коаліції, 2300 з них – американці. Усі війни у Іраку, Афгані та Сирії обійшлися США у 5,9 трлн доларів з 2011 року за даними Інституту Уотсона.

Але спочатку треба було підписати угоду з "Талібаном". Це поставило США у незручну позицію: перемовини з політичними представниками руху велися без участі уряду Афганістану у столиці Катару – місті Доха. Фактично, президента країни Ашрафа Гані просто ставили перед фактом про їх результат через спеціального представника по Афганістану.

Умови обговорювалися з 2018 року, але реальна угода постала лише на початку 2020-го. І те вона була під загрозою зриву після того як у Афганістані вбили американського контрактника. Таліби оголосили про зменшення насильства, але все одно 22 солдати та 14 мирних жителів загинули за цей час.

Угода з "Талібаном": що у тексті

Делегація талібів на церемонії підписання угоди з США/ photo: Honolulu-Star-Advertiser

Столиця Катару Доха місцем підписання документу, за яким США має 14 місяців, щоб вийти з Афганістану. Він невеликий, має лише чотири сторінки. Свої підписи поставили спеціальний представник по Афганістану Залмай Халілзад та головний політичний переговірник руху мулла Абдул Гані Барадар. Держсекретар США Майк Помпео був свідком цієї події .

Вихід стосуватиметься армії, радників, тренерів, цивільного персоналу (але не дипломатів), приватних бійців. У перші 135 днів (4 місяці з гаком) контингент зменшиться до 8600 людей, війська будуть виведені з 5 баз. Наразі число американських солдатів та іншого персоналу у країні – 12 тисяч. Через 9,5 місяців, виведення має закінчитися повністю. Але все це "засновано на умовах" та може бути переглянуто чи скасовано, якщо одна зі сторін не буде виконувати угоду.

У обмін на це, "Талібан" не дозволить будь-яким іншим організаціям використовувати Афганістан як плацдарм для терактів та нападів на США та їх союзників. Щодо перемир’я, то не факт, що воно буде імплементоване відразу – США, скоріш за все, продовжать удари хоча би деякий час (але інтенсивність буде знижуватися, навчання місцевих сил – згортатися).

Новини по темі: Трамп виводить війська з Афганістану і обіцяє особисту зустріч з лідерами Талібану

Американське командування планує залишити відкритими сім баз в Афганістані у таких ключових точках як Кабул, Кандагар, Баграм і Джалалабад. Поки що незрозуміло, що робити з базами ЦРУ (передати більше повноважень ЦРУ – одна з ідей Дональда Трампа, але не всі її підтримують і фактично її відкинули). Ті "міліції" які співпрацюють з ЦРУ, звинувачуються у насильстві, яке призвело до смерті цивільних.

Коли американці вийдуть? Якщо коротко – коли захочуть чи будуть впевнені, що уряд Афганістану, таліби та уряд США досягли взаємної згоди. Що наразі майломовірно. Отримує, хоча б теоретично, "Талібан" і зняття санкцій: через три місяці від ООН, а 27-го серпня – від США.

Больова точка домовленості – звільнення бранців з обох сторін у форматі "5000 на 1000". Причому 5 тисяч має звільнити уряд країни. Формально дедлайн до 10-го березня, але не факт, що сторони встигнуть, бо питання доволі чутливе. Про це трохи більше нижче у тексті.

10 березня ж мають початися і перемовини уряду Ашрафа Гані з талібами. До цього дві сторони відмовлялися сідати за один стіл, бо таліби вважали афганську адміністрацію в Кабулі американськими маріонетками.

Чи закінчить угода війну в Афганістані?

На перший погляд, угода занадто розпливчаста. Вивід частини контингенту дозволить президенту Трампу отримати важливий козир перед осінніми виборами: він таки повернув солдат додому, хоч і не всіх. Тобто виконав згадану вище передвиборчу обіцянку.

Підписання мирної угоди між бійцями FARC та урядом Колумбії у 2016 році/ photo: The Bogota Post

Але є кілька важливих і складних питань. Як роззброїти талібів? У обмін на що конкретно? Наприклад, уряд в Кабулі хоче так само як було з колумбійським угрупованням FARC: здача зброї в обмін на амністію, розвиток своїх земель та участь у політичному житті країни. Варто згадати, що перемовини з FARC йшли 4 довгих роки. "Талібан" здавати автомати не хоче, як не бажає і ставати окремою парамілітарною силою, як "Хашд Аль-Шаабі" в Іраку та Корпус стражів революції в Ірані. Рух хоче, щоб їх інтегрували в існуючі сили безпеки країни (які США і фінансує!).

Справедливе і побоювання, що повний вихід коаліції може повернути до влади "Талібан". Який може дуже швидко забути підписану угоду і повернутися до старих практик. Навіть якщо таліби кажуть, що вони змінилися з жорстоких часів 90-х, скептицизм, погана репутація та побоювання досі супроводжують рух. Справді незрозуміло, як таліби, які 18 років боролися за свою ідеологію і право її насаджувати раптом від неї відмовляться, питають правозахисники Афганістану.

Особливо це стосується демократії, західного стилю життя та прав жінок і дівчат. Також наголошується, що таліби отримали багато за майже нульову відповідальність. Дуже важко буде перевірити, чи не вони стоятимуть за новими терактами. Чи не продовжують вони контакти з "Аль-Каїдою" вдома та у Пакистані, як це наразі є.

В армії та поліції Афгану недостатньо людей, щоб заміняти полеглих, число яких постійно зростає. Є загроза того, що таліби просто захочуть скинути уряд майже відразу, як американці підуть з країни. Якщо ж Америка хоче провадити і далі боротьбу з терором, то потрібно як мінімум 2000 солдат поряд з Афганом. Для продовження навчання місцевих сил – 5000, вважає адмірал у відставці Джеймс Ставридіс. Саме від продовження фінансування цих напрямків залежить успіх для "Афганістану після угоди".

Президент Афганістану Ашраф Гані/ photo: Wikipedia

Є проблеми й в розумінні деяких пунктів тексту: президент Афганістану Ашраф Гані вже сказав, що "обіцянки звільнити 5000 бранців не було" і саме його уряд, а не американський, повинен вирішити кого і коли відпускати. Загалом, у тюрмах Афганістану перебуває 15 тисяч талібів, яких рух давно вимагає відпустити і навіть запевнив своїх бойових командирів, що "тисячі будуть звільнені".

У Вашингтоні парламентарі кажуть, що раніше Помпео в Мюнхені зазначав геть інше: звільнення бранців не мало бути частиною угоди. Держсекретар США пояснив: звільнення стало пунктом в документі заради зміцнення довіри. Ашраф Гані парирував: "ми чітко дали зрозуміти, що в країні наразі немає політичного капіталу та консенсусу для такого важливого кроку". Це ставить ефективність угоди під великий сумнів та дає можливість "Талібану" ухилитися від її виконання.

Що маємо в кінці? Якщо все пройде як треба, то постане новий афганський уряд за участі талібів, який буде боротися з іншими терористичними групами, співпрацювати з США після двох десятиліть війни і таки завершить її. Його функціонування буде критично важливим для повного виведення іноземних військ з країни. Реалізація залишається – принаймні наразі – міражом.