Біографія Миколи Габера: що відомо про кандидата у президенти

28 лютого 2019, 15:20
Читать новость на русском

Миколу Габера офіційно зареєстрували в ЦВК кандидатом у президенти України. На вибори помічник народного депутата іде як самовисуванець. 24 канал пропонує ознайомитися з короткою біографією кандидата в президенти.

Біографія Миколи Габера

Народився Микола Габер 29 жовтня 1960 року в селищі Великозименове на Одещині. Політик має болгарське походження.

Читайте також: Кандидати у президенти України-2019: список

Освіта – Одеський державний університет імені Іллі Мечникова, біологічний факультет. Є кандидатом біологічних наук та автором 60 наукових праць. З 1988 – науковий працівник Інституту зоології Національної Академії Наук України.

Щодо кар’єри Габера, то він був головним директором і головним редактором видавничої корпорації "Експрес-кур'єр". До неї входять газети "Експрес-кур'єр", "Політична кухня", "Експрес-круїз", "Експрес-каприз".

Був членом Політради Конституційно-демократичної партії.

У 1998 році Габер став народним депутатом: пройшов до Верховної Ради за списками Прогресивної соціалістичної партії України, яку очолювала Наталія Вітренко.

На момент тодішніх парламентський виборів Габер був науковим працівником Інституту зоології НАНУ та головним редактором газети "Оболонь".

Того ж року Габер створив свою "Патріотичну партію України" і керує нею досі.


Микола Габер

У Раді політик був членом Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, членом Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства, головою підкомітету з питань законодавчого врегулювання проблем материнства, дитинства та демографічної політики Комітету з питань охорони здоров'я.

А ще Габер у парламенті був членом фракції Прогресивної соціалістичної партії України, потім став позафракційним, згодом – членом фракції "Громада". Після цього політик став уповноваженим представником фракції "Батьківщина".

Читайте також: Вибори президента: що потрібно знати українцям?

У 1998-2002 роках Габер був членом постійної делегації України в Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Габер вже балотувався на посаду президента України у 1999 році, проте зазнав поразки, посівши останнє місце.

У 2000-2001 роках Габер брав участь в акції "Україна без Кучми".

У 2002 році політик балотувався до Верховної Ради, але не пройшов до парламенту. Ще раз стати народним депутатом Габер спробував у 2006 році: балотувався тоді від Блоку "Патріоти України", але знову зазнав поразки.

Після цього спробу повернутися в політику Габер зробив у 2017 році. Він тоді подавався на посаду Державного секретаря Міністерства охорони здоров'я і намагався стати членом Національного агентства з питань запобігання корупції. Проте ні там, ні там не отримав посаду.

З 2002 року до сьогодні Габер перебуває в резерві Державної служби України. Займається політичною, партійною і громадською діяльністю. На сьогодні політик є головою "Патріотичної партії України", координатором Міжпартійної асамблеї України, керівником "Об'єднання патріотичних сил України", координатором Великої ради Конгресу громадянського суспільства України, президентом Собору болгар України, віце-президентом Всеукраїнського товариства власників нерухомості, віце-президентом Всеукраїнського товариства власників житла.


У 2018 році активісти закидали Габера яйцями, звинувативши у співпраці з кумом Путіна Медведчуком

Гроші та майно кандидата у президенти Миколи Габера

У своїй декларації за 2017 рік Габер вказав, що володіє кількома земельними ділянками загальною площею майже 900 тисяч квадратних метрів. Політик має будинок на Одещині на 215 квадратних метрів та 2 квартири в Києві на 27 та 60 квадратних метрів.

Читайте також: Вибори президента України-2019: якими статками володіють кандидати

Дружина Габера володіє квартирою в Києві на 71 квадратний метр, земельною ділянкою на 438 квадратних метрів, садовим будинком на 41 квадратний метр та автомобілем Mitsubishi Lancer (2007 року випуску).

Щодо грошей політика, то він задекларував 77 тисяч 492 гривні річної зарплати та грошовий подарунок у розмірі 2,6 мільйона гривень. Грошовий подарунок отримала і донька кандидата у президенти, а саме 1,3 мільйона гривень.

Крім того, Габер зберігає в готівці 76 тисяч гривень та 134 тисячі доларів. У його дружини – 7 тисяч доларів готівкою, а в доньки – 50 тисяч доларів.

Політична програма Миколи Габера

Передвиборча програма політика називається "Українська мрія". Вона передбачає зміну системи влади: президент обиратиметься всього на один термін, депутати – максимум на два.

Габер хоче обмежити недоторканність президента, нардепів, прокурорів та суддів.

Читайте також: Майбутнє української церкви: що пропонують кандидати в президенти

Політик обіцяє, що під час його президентства Збройні сили України та поліція "будуть націлені звільняти захоплені території день за днем".

Кандидат у президенти також обіцяє знизити податки та створити робочі місця. Габер переконує, що Україна вироблятиме та продаватиме "найкращі літаки, кораблі, автомобілі, ракети, ліки, сонячні батареї, продукцію ІТ-сектору".

Політик обіцяє знизити ціни і тарифи, створити жорсткий контроль держави за банками із захистом вкладів людей і доступними кредитами на рівні європейських банків у 2-3 %.

На переконання Габера, землею зможуть володіти тільки громадяни України.

А ще він хоче ввести кримінальне покарання для тих, хто не повідомлятиме про набуття подвійного громадянства. Громадяни інших держав не зможуть отримувати виконавчі посади та виконувати функції держави.

Як відбуватимуться вибори президента України? ЦВК офіційно зареєструвала 44 особи кандидатами у президенти. Проте остаточний перелік кандидатів стане відомий 8 березня. 31 березня (в неділю) відбудеться перший тур голосування за майбутнього голову держави: проголосувати можна буде з 8:00 до 20:00. Офіційні результати першого туру мають оголосити до 10 квітня. Якщо ж доведеться проводити другий тур виборів, то відбудеться він 21 квітня.

Президентом України може стати громадянин держави, який досяг 35-річного віку, володіє державною мовою і проживає на території країни протягом 10 останніх перед днем виборів років.