Небезпечний самозахист: чи може ШІ врятувати вас у суді

Юридична система не працює за принципом "так зручніше": вона вимагає дотримання процедур, доказів та людського судження. Власний досвід підказує мені, що поради "штучки" створюють оманливе відчуття контролю та простоти, яке може дорого обійтися клієнту. Більше про це читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Цифрові інструменти та ШІ: як український бізнес зростає завдяки впровадженню цифрових рішень

Чому штучний інтелект – не ваш адвокат у суді

• ШІ не знає матеріалів справи

Будь-яка відповідь ChatGPT базується лише на тих даних, що ви самі йому надали, і на загальнодоступній інформації. Він не бачить ваших доказів, не аналізує документи, не враховує контекст справи. Модель може детально пояснити, як в теорії працює закон, або згенерувати шаблон позову, але не скаже, чи в вашому конкретному випадку такий позов буде прийнятним, чи відповідає він доказовій базі і обраній стратегії захисту. 

Тобто ChatGPT може створити текст, але не юридичну позицію. Суди таку межу добре усвідомлюють і не визнають відповіді ШІ джерелом істини.

Для розуміння, як це працює на практиці, – недавній приклад. ТОВ "Епіцентр К" подав касаційну скаргу, в якій посилався на "докази" від двох ШІ (Grok та ChatGPT), що нібито підтверджували його трактування пункту договору. Верховний Суд 8 липня 2025 року чітко відкинув цю аргументацію. 

Суд зазначив, що ШІ – це максимум допоміжний інформативний інструмент, але він не може замінити ані суддів, ані правила допустимості та достовірності доказів. Іншими словами, роздруківка з ChatGPT ніколи не стане "чарівною зброєю" в процесі – ні для професійного юриста, ні тим більше для самозахисту.

• ШІ не несе жодної відповідальності

Якщо порада, отримана від "штучки", виявиться хибною, усі наслідки лягають на вас. Алгоритм не можна притягнути до відповідальності за неправильно підготовлену заяву або програну справу. Відповідати доведеться вам, і лише вам. 

В оновленій політиці OpenAI прямо сказано, що ChatGPT – лише джерело загальної інформації, а не професійна юридична консультація. Розробник ШІ переклав відповідальність на користувача: мовляв, "штучка" лише асистент, а остаточні рішення приймає фахівець. 

Для OpenAI це юридичний щит від претензій та регуляторів – попередивши, компанія захищає себе від судових позовів, якщо раптом через пораду ШІ користувач втрапить у халепу. 

• Ілюзія простоти та контролю

Відповіді ChatGPT часто виглядають впевнено і переконливо, інколи навіть небезпечно переконливо. Через це виникає відчуття, що все під контролем: мовляв, я отримав чіткий план дій, знаю, що робити. Насправді ж клієнт, який слідує таким "інструкціям", може потрапити в пастку. 

У моїй практиці бувають випадки, коли люди приходять на консультацію вже з роздруківкою порад від ШІ. Вони щиро вірять, що знайшли просте рішення свого питання. На жаль, завжди доводиться спочатку розвіювати ці міфи. 

Часто з'ясовується, що "рішення ШІ" не працює. Чому? Наприклад, воно не враховує специфіки справи, базується на застарілих нормах або вигаданих прецедентах. Такі поради створюють хибне відчуття безпеки, змушують згаяти дорогоцінний час у впевненості, що "все вже зроблено правильно", тоді як насправді проблема лише поглиблюється.

• Ризики процедурних помилок

Самозахист із опорою на ШІ-поради загрожує зривом процесуальних строків і непоправними помилками. Судові процедури – це лабіринт дедлайнів і формальностей. Пропустити строк подачі апеляції чи позову тут фатально просто, а надолужити згаяне – майже нереально. 

Скажімо, у трудовому спорі на оскарження наказу про звільнення закон дає лише місяць. Якщо ви подасте до суду позов, складений за підказкою ШІ, і через процесуальні прорахунки суд його поверне, ви втратите час. Наступного разу можете просто не встигнути подати виправлений документ – строк спливе, і справу буде втрачено. Чи вдасться поновити пропущений строк? Теоретично так, але в реальності суд поновлює строки лише з поважних причин (наприклад, через важку хворобу).

Читайте також ChatGPT скоро може отримати доступ до даних про ваше здоровʼя на iPhone

• Елементарні речі, про які ШІ не попередить 

Юридична стратегія – це не лише текст позову, а й ваша поведінка до і під час судового розгляду. Є базові поради, які будь-який живий адвокат обов'язково дасть клієнту, а ШІ – навряд чи. Судовий процес живий та динамічний: тут і зараз пролунало питання судді і треба відповісти негайно. Під час засідання ШІ вам не допоможе: він не підкаже, як реагувати на несподіване запитання чи новий поворот. 

Людина-адвокат, що має досвід, орієнтується в ході процесу, знає поведінку суддів, вміє імпровізувати – на відміну від програми, яка може лише повторювати завчені шаблони. 

Особливо ризиковано покладатися на ШІ у кримінальних справах, де ставки найвищі. Одна неправильна фраза, один пропущений нюанс, і можете отримати незворотні наслідки, аж до реального терміну. Помилки в такій ситуації вже не виправиш "оновленою версією" документу.

• Конфіденційність і небезпека "злити" справу у ШІ 

Окрема проблема – приватність. Щоб отримати від ШІ ґрунтовну пораду, користувач часто вводить у запит деталі своєї справи, копії документів, рішення судів тощо. Низка технічних досліджень вже показали: під час взаємодії з ШІ частина даних може опинятися в середовищах, які користувач не контролює. Це не означає гарантований витік, але свідчить про ризик. Це варто пам'ятати, перш ніж завантажувати процесуальні документи в модель.

Для адвоката порушення приватності взагалі неприпустиме, адже розголошення адвокатської таємниці здатне зруйнувати кар'єру. Та й клієнту навряд чи сподобається, що його паспорт або матеріали справи можуть опинитися невідомо де. Тому ніколи не варто завантажувати в публічний ШІ-сервіс жодних документів чи фактів, які ви не готові зробити надбанням громадськості. 

Якщо ж ви це вже зробили — принаймні видаліть цю інформацію з пам'яті сервісу (зітріть історію чату, вимкніть "Chat History & Training – Пам'ять і тренування" в налаштуваннях акаунту OpenAI). Це не гарантує повного знищення слідів, але краще, ніж нічого. Пам'ятайте, що все, що ви передали боту, може бути використане для його навчання або потрапити до модераторів. 

Випадок одеської журналістки: виняток, що підтверджує правило

Широкого розголосу набув нещодавній випадок в Одесі. Журналістка Олександра Корень без адвоката домоглася своєї заяви в суді, консультуючись лише з ChatGPT. Ця новина наробила шуму, адже йшлося про унікальний для України прецедент. Звісно, багато хто сприйняв цю історію як доказ всемогутності штучного інтелекту: мовляв, раз вона змогла, то й мені адвокат не потрібен. Розгляньмо тверезо, наскільки винятковим був цей успіх.

Сама категорія справи була відносно простою: журналістка звернулася до суду, щоб встановити факт смерті її батька, який помер за кордоном. Тобто не було спору між сторонами, не було опонента чи складної доказової боротьби. Йшлося про підтвердження юридичного факту та оформлення документів. 

Це принциповий момент: у простих, формалізованих категоріях справ самостійне звернення ще можливе, якщо вистачає наполегливості. Олександра вирішила не наймати адвоката, бо це було для неї задорого і натомість використала платну підписку ChatGPT. Модель допомогла їй з оформленням заяви й суд зрештою ухвалив рішення на її користь.

Цікаво Професії у списку на виліт: яку роботу може замінити ШІ

Проте якщо придивитися ближче, виявиться, що цей успіх багато в чому став можливим завдяки самій журналістці. По-суті, ШІ був для неї лише підручним інструментом, а не джерелом істини. Олександра Корень наголошувала в інтерв'ю, що кожну пораду вона перевіряла особисто. Усі ключові кроки (яку заяву подавати, як її уточнювати, які документи додавати) вона визначала сама. Фактично журналістка виконала роль власного адвоката, а ChatGPT був для неї чимось на зразок розумного текстового редактора. 

До того ж успіх не був миттєвим. Першу заяву суд повернув на доопрацювання, надавши п'ять днів для виправлення недоліків. Лише після того, як вона переробила документи й подала їх вдруге, суд прийняв заяву та згодом задовольнив її. Інакше кажучи, результат забезпечила не "магія ШІ".

Цей кейс швидше виняток, ніж правило. Він отримав увагу медіа саме тому, що є рідкісним та показовим. Так, технології допомогли людині відстояти свої права, але чи означає це, що штучний інтелект може замінити адвоката? Фахівці одностайні: поки що ні. 

Ба більше, сама журналістка після завершення справи зазначила, що планує й надалі користуватися ШІ тільки в простих питаннях. Пересічному громадянину я б не радив сліпо копіювати цей досвід. За лаштунками красивої історії успіху залишаються тижні роботи, стрес і самостійне вивчення процедури. Часто буває розумніше вчасно звернутися до адвоката. Можливо, це не завжди дешевше, але часто значно ефективніше та збереже ваш час, нерви і шанси на успіх.

ШІ – асистент, а не панацея: що робити замість самозахисту

То який же правильний підхід до ШІ у юридичних справах? На моє переконання, використовувати його варто, але лише як допоміжний інструмент. Сучасні мовні моделі здатні швидко обробляти масиви інформації, знаходити потрібні норми, структурувати текст. Цим гріх не скористатися юристу при підготовці чернеток документів чи дослідженні загального питання. 

ШІ може зекономити ваш час на рутинних завданнях: підказати форму заяви чи допомогти відшукати зразки судової практики. Проте завжди потрібен людський контроль. Жоден згенерований рядок не повинен лягати в фінальний документ без перевірки і правок юриста. "Штучка" не мислить критично і не відповідає за помилки, тому лише людина може надати інформації потрібної точності та доречності.

Натомість у складних, прецедентних і тим більше кримінальних справах покладатися на штучний інтелект не раджу. Категорично. Там, де йдеться про великі гроші, свободу або репутацію, – цінний кожен нюанс. Комп'ютер не відчує інтонації свідка, не передбачить реакції судді, не знайде підхід до присяжних. 

У важливих справах звертайтеся по правову допомогу вчасно. Бажано ще тоді, коли ситуація тільки назріває. Хороший адвокат може знайти рішення, про які ви й не здогадувалися, або попередити проблеми, яких ви не бачили. А якщо прийти до нього вже після того, як, спираючись на сумнівні поради, ви припустилися помилок, буває запізно щось виправляти.

Я далекий від думки, що штучний інтелект – зло або ворог юристів. Навпаки, бачу в ньому цінного помічника, але важливо пам'ятати, де проходить межа. У праві відповідальність – завжди людська, не алгоритмічна. Безпечних рішень, на жаль, не буває, і ШІ тут не виняток. Завдання ж адвоката бути на боці клієнта саме тоді, коли легких рішень не існує.