Велика біографія Дональда Трампа: звідки гроші, секс-скандали, нелюбов до України й замахи

За майже 80 років свого насиченого життя Дональд Трамп встиг побути представником золотої молоді, девелопером, банкротом, літератором, шоуменом і насамперед політиком. Він доволі несподівано став 45-м президентом США, програв наступні вибори, а зараз має доволі непогані шанси на реванш на виборах-2024.

Про нього знімали фільми та серіали, писали книжки та подкасти, його багато разів судили, він навіть організував штурм Капітолію і за це йому нічого не було. Велика біографія цієї непересічної людини на диво строката, основні її епізоди – розповідає 24 Канал.

Читайте також  Демократи чи республіканці: хто після виборів буде більш прихильним до України

Походження родини Трампів: чому Дональд його приховував

Дональд Джон Трамп народився 14 червня 1946 року у Нью-Йорку в родині місцевого забудовника Фреда Трампа та його дружини Мері Енн Маклауд Трамп.

Цікаво! Мати Трампа родом із шотландського острова Льюїс. Існує конспірологічна теорія, що Маклауди – начебто далекі родичі доньки Ярослава Мудрого – королеви Франції Анни Ярославівни. Щоправда, серйозні історики її не підтримують й вона радше є таким собі "історичним анекдотом".

Батькова гілка родини 45-го президента США має німецьке походження і прослідковується вглиб віків аж до 30-річної війни першої половини 17 століття. Щоправда, дід, а згодом і батько Дональда деякий час своє німецьке коріння приховували (бо в роки Першої та Другої світової це було не надто корисно для бізнесу в Америці). Так виникла легенда про скандинавських Трампів. У 1941-му Фред Трамп пояснював свій німецький акцент єврейським походженням, але згодом знову повернувся до версії про Скандинавію.

Батькову та дідову брехню використовував і Дональд Трамп, який розповідав про своє шведське коріння.

Згодом бути етнічним німцем в США знову стало нормальним і Дональд Трамп у своїй книзі "Мистецтво укладати угоди" вже розповідав, що його батько взагалі народився в Німеччині, хоча той насправді корінний ньюйоркець, адже з'явився на світ 11 жовтня 1905 році в Бронксі.

Дональд Трамп у дитинстві (крайній зліва) з Фредом, Елізабет, Меріенн і Робертом / фото з інстаграму Трампа

Борделі, "золота лихоманка" і перукарня: звідки в родини Трампа гроші

Першим до Америки прибув дід Трампа – Фрідріх, 16-річний уродженець тогочасного королівства Баварія, що вирішив не продовжувати родинну справу виноробів, а шукати щастя в Новому світі. Його родове прізвище було Drumpf, яке згодом перетворилось спершу на Trumpf, а потім (вже в Америці) на Trump.

Спершу Фрідріх Трамп був помічником перукаря на Мангеттені, але назбирав трохи грошенят і в 22 роки подався на Дикий Захід. Свій стартовий капітал патріарх роду заробив у роки "золотої лихоманки" в США.

Кажуть, найкращим і найрозумнішим бізнесом в умовах "золотої лихоманки" є не видобуток власне золота, а продаж лопат, оскільки це стабільний прибуток, який не залежить від примх долі. Патріарх родини Трампів пішов ще далі – поки старателі шукали золото в околицях Клондайку та Юкону, він у 1891 році знайшов ефективний шлях до їх грошей, а саме відкрив "ресторан-бордель", де копачі здебільшого й залишали свої гроші (те саме, але 15 роками раніше і в Південній Дакоті, робив Ел Сверенджен з великого серіала Deadwood). Зароблене в такий спосіб Трамп вклав у землю та будівництво на ній нових фірмових закладів (розпусти).

Фрідріх Трамп / фото Wiki

Бізнес розквітнув і зробив Фрідріха Трампа багатим. Проте, в 1901 році довелося "закривати лавку" – влада США вдалася до жорсткого регулювання проституції та азартних ігор, до того ж бізнесовий партнер Трампа потрапив до буцегарні. Через це баварець вирішує "вийти в кеш" і повернутися до Європи. Але до цього він отримав паспорт громадянина США.

У рідному містечку Кальштадт Фрідріх одружився на доньці сусідів – Елізабет Кріст. Молодята поїхали до Нью-Йорка, але Елізабет сумувала за Німеччиною й вмовила чоловіка повернутися. Там на нього чекав неприємний сюрприз – баварська влада трактувала його виїзд до США як спробу ухилення від воєнної служби, а тому позбавила "ухилянта" громадянства й Трампам довелося повертатися до Нью-Йорка в 1905-му та ставати американцями остаточно. Саме там і народився батько Дональда Трампа – Фред.

Родина спершу жила в Бронксі, потім переїхала до іншого району Нью-Йорка – Квінс. Фрідріх повернувся до того, з чого починав, і відкрив перукарню на Волл-Стріт, в самому серці Мангеттену (згодом там буде вести бізнес його онук). Вона стала популярною та приносила не лише непогані гроші, але й потрібні для бізнесу зв'язки.

Крім того, Фрідріх почав скуповувати землю в місті, а також здавати житло в оренду. Справи йшли добре, але 30 травня 1918 року патріарх родини доволі раптово помер (можливо, він став однією з перших жертв в США пандемії "іспанського грипу"). 13-річний Фред Трамп успадкував великий будинок у Квінсі, 5 земельних ділянок і декілька тисяч доларів готівкою та в цінних паперах, але оскільки був ще маленьким, справи родини почали вести мати. Вона заснувала фірму Elizabeth Trump&Son, яка продовжила займатися нерухомістю в Нью-Йорку.

Сім'я Трампів, 1915 рік / фото Вікі

Хоча нині Трамп і стверджує, що створив себе сам і побудував свій бізнес на невеличкому кредиті, що взяв у батька, це брехня. Де-факто, його бізнесова імперія – пряма спадкоємиця фірми, що заснувала його бабуся на гроші померлого діда, які той заробив на "веселих домах" на Клондайку та в перукарні на Мангеттені.

Спеціалізацією компанії стало будівництво соціального житла в Нью-Йорку – місті, що швидко та динамічно зростало завдяки урбанізації. Фінансувала все це міська влада, а Трампи дуже непогано заробляли не державних замовленнях.

Як і в Україні, це сфера є доволі непрозорою та має значні корупційні ризики, натомість пропонує надприбутки та неабияку впливовість. Звісно, якщо ви маєте відповідні хист і вдачу. Вочевидь у Трампів були й те, й інше.

У другій половині 1920-х Фред Трамп повноцінно влився у родинний бізнес, а в 30-ті став у ньому головним, при цьому Елізабет зберігала неабиякий вплив на компанію. Є легенда, що до кінця свого життя, у вже дуже поважному віці, бабуся Трампа їздила з водієм на розкішному Rolls-Royce та збирала монетки з пральних автоматів, що їх залишали бідні орендарі соціального житла, яке  належало її родині. Те саме, до речі, буде робити й малий Дональд з братами і сестрами.

Трампам вдалося отримати декілька вигідних контрактів, що зробило родину членом клубу Топ-25 головних забудовників Нью-Йорку. Але компанія заробляла не лише на контрактах, а й вдавалася до "маленьких хитрощів", які віщували додатковий прибуток, а саме – орендувала сама в себе будівельну техніку, вміло завищувала будівельні витрати, активно використовувала працю мігрантів (яким платила якомога менше), регулярно порушувала будівельні норми та приписи безпеки (робітники-мігранти в компанії кількох поколінь Трампів не мали документів і дозволу на роботу, жили й спали просто на будівництвах).

Згодом ці та інші "трюки" буде використовувати вже Дональд Трамп. Зокрема, на будівництві своєї відомої вежі в Нью-Йорку, де гучний скандал з незаконною експлуатацію польських гастарбайтерів ледь не поховав його бізнес вже на старті.

У роки "великої депресії" Фред Трамп зайнявся іпотечним бізнесом, завдяки чому скуповував проблемні земельні ділянки та нерухомість у Нью-Йорку. Колишні власники не зуміли розібратися з боргами й Трамп скористався їхнім становищем. У 1940-і він став місцевим "королем соціального житла" – будував не надто якісно, але швидко, на чому заробив мільйони доларів й потрапив до списку Forbes найбагатших американців. Згодом Трамп вже будував для середнього класу та еліти.

Фред легко знаходив спільну мову як з республіканцями, так і демократами, він мав неабиякі зв'язки та вплив. Крім заробляння мільйонів Трамп мав слабкість і до філантропії, а чи не головним напрямом його благочинної діяльності була допомога єврейській громаді Нью-Йорка та державі Ізраїль. При цьому є підстави вважати, що Фред був расистом – в 1927 році його заарештували під час параду "Ку-клукс-клану" в Нью-Йорку, а згодом він нібито забороняв темношкірим селитися в його нерухомості.

З великими грошима прийшла і велика відповідальність: з 1950-их і до кінця життя Фреда Трампа переслідували численні антикорупційні розслідування та скандали, тотальна увага преси, судові тяжби та постійні звинувачення. Усвідомлення цього факту дає краще зрозуміти, в яких умовах зростав Фредів син – Дональд Трамп. До речі, потяг до епатажу, фарбування волосся у неприродні кольори та надмірна автозасмага у похилому віці – все це Дональд успадкував від батька.

Дональд Трамп і його батько Фред / фото Getty

Ранні роки та навчання Дональда Трампа

Дональд Трамп був четвертою дитиною з 5 дітей в родині. Батько був доволі авторитарним, тому Донні та його братам і сестрам довелося терпіти педагогічні експерименти Фреда Трампа. Так, батько не надто балував малих і змушував їх заробляти самим. Так, Дональд Трамп в дитинстві збирав порожні пляшки, розносив газети, а згодом підробляв у родинних проєктах.

Спадкоємцем бізнесової імперії батько бачив Фреда-молодшого, але той не витримав тиску відповідальності (згодом він помре у молодому віці внаслідок алкозалежності), розчарований батько тоді звернув увагу на Дональда.

Друге покоління Трампів (справа наліво): Меріенн, Дональд, Фред-молодший, Елізабет і Роберт (дата невідома)

У 13 років Дональда віддали до престижної Нью-Йоркської воєнної академії (NYMA), що працювала як школа-інтернат. Фред Трамп вважав, що навчання тут це чудовий варіант для хлопчика та шлях перетворення його на "справжнього чоловіка". До того ж, у школі, де навчався Дональд, стався "інцидент" – сам Трамп у одній зі своїх автобіографій розповідав, що вдарив вчителя музики через те, що той, на думку Донні, не надто добре знав свою справу. Також батько під час обшуку (!) в дитячій кімнаті знайшов в Дональда розкладний ніж, тому вирішив діяти радикально.

Син магната себе в академії добре проявив і навіть мав честь очолити групу курсантів школи на міському параді 1964 року на честь Дня Колумба. Високий (під 190 сантиметрів) блондин Трамп був не надто успішним в науках, натомість добре проявив себе у спорті, зокрема, в американському футболі (грав на позиції тай-енду) та бейсболі (на позиції пітчера), був капітаном спортивних команд академії.

Другий зліва – кадет Трамп / фото Вікіпедія

З часу навчання в воєнній академії у Трампа сформувалася фанатична любов до чистоти – він був надзвичайно охайним і у його кімнаті завжди був неймовірний порядок. Згодом це трансформувалось в "манію чистих рук".

У своїй книзі 1987 року Дональд писав, що його лякає американська традиція рукостискання, через боязнь забруднити долоні. Втім, згодом Трамп подолає цю проблему і зробить рукостискання своєю фішкою, а також джерелом численних кумедних відео, героями яких пізніше стануть Макрон, Путін, Сіндзо Абе, Борис  Джонсон і навіть Володимир Зеленський.

Найвідоміші рукостискання Трампа – дивіться відео:

NYMA мала славу елітного заклада, де панує сувора дисципліна та гартуються характери. Це було так лише частково. Насправді там панував культ насильства, "ритуальних знущань" і так звана "дідовщина".

У 1964 році академія опинилася в епіцентрі скандалу, який стався тоді, коли на тренування до одного з парадів завітав репортер The New York Times і на власні очі побачив, як старший курсант шмагає молодшого за якусь провину. Постраждалий втік з академії додому й розповів все батькам, ті викликали поліцію. The New York Times розповіла цю історію й як наслідок все керівництво академії пішло у відставку. Трампа скандал не зачепив, хоч він і був серед тих старших кадетів, що плекали в академії "дідовщину". Він отримав найвищий кадетський ранг "Першого капітана" і успішно закінчив академію.

Цікавий факт – коли вже в наш час NYMA опинилася на межі банкрутства і шукала донатів від колишніх зіркових випускників, Трамп без зайвих емоцій відмовив Alma Mater. Схоже, він добре засвоїв курс навчання у воєнній академії та ідеально навчився бути безжальним до слабких.

Своє навчання Дональд Трамп продовжив у Фордгемському університеті в рідному Нью-Йорку (вибір не надто престижного вишу пояснювався бажанням жити вдома після 5 років в академії), але за 2 роки Трамп все ж перейшов до елітної бізнесової школи при Університеті штату Пенсільванія (цей виш входить до так званої "Ліги Плюща"), яку закінчив у 1968 зі ступенем бакалавра економіки.

Про цей період життя Трампа відомо небагато, насамперед через адвокатів Трампа, які пригрозили вишу судовим позовом, якщо адміністрація оприлюднить табелі успішності свого зіркового випускника.

Трамп не зробив жодних великих пожертвувань школі, яку відвідували він і троє його дітей, в Пенсильванії немає ані Трамп-холу, ні чогось, що називалося б на честь 45-го президента США.

Втім, деталі студентського періоду життя Трампа все ж потрапили до ЗМІ завдяки однокурсникам. Видання Boston Globe у 2015 році провело інтерв'ю з десятком з них і всі вони підтвердили, що нахабним, прямолінійним, хвалькуватим і пихатим він вже був під час навчання. При цьому деякі однокурсники Трампа були не такими жорстокими й казали, що запам'ятали його як веселого хлопця, хоч і трохи язикатого.

В університеті Трамп вважався здібним, але не виблискував знаннями, хоча старанно вивчав все, що стосується нерухомості та укладання угод, ігноруючи те, що вважав побічним знанням. Наслідки такого підходу ми бачимо зараз, коли Трамп регулярно потрапляє у незручні ситуації через незнання банальних фактів з географії.

Дональд не був надто популярним студентом, хоч і мав репутацію "дон жуана" серед місцевих дівчат. Він не відвідував студентські вечірки і не вживав алкоголь та інші популярні в 60-их препарати (натомість обожнював і обожнює досі "кока-колу"), не брав участь у студентських маніфестаціях (саме на одній з таких, наприклад, познайомились батьки його суперниці на виборах-2024 Камали Гарріс), не з'явився на випускну фотосесію та був зосереджений на своїй подальшій кар'єрі, яка в нього вже гарантовано була, на відміну від більшості інших студентів. Через що деякі йому відверто заздрили.

Навчання в університеті дало Трампу офіційну відстрочку від призову на війну у В'єтнамі, але й після цього він туди не потрапив, цього разу – з медичних причин. У юного мажора виявили кісткові шпори на п'ятах і на цій підставі визнали непридатним до воєнної служби, оскільки медкомісія вирішила, що цей факт може завадити юнаку належним чином виконувати свої бойові обов'язки в джунглях Індокитаю. Цей факт Трампу пригадають ще багато разів, зокрема, на дебатах його будуть називати ледь не ухилянтом.

Будівельний магнат і перші скандали

Ще під час навчання Дональд Трамп отримав від батька позику на 2 мільйони доларів (з урахуванням інфляції нині це приблизно 18 мільйонів доларів) і почав скуповувати старі будинки в Філадельфії, ремонтував їх і перепродував. При цьому він залишався частиною батькового бізнесу – за будь-якої можливості повертався до Нью-Йорка й навіть навчання вибудував так, щоб найкраще підготувати себе як спадкоємця батькової будівельної імперії.

За три роки після випуску Фред Трамп робить свого 25-річного сина президентом родинної компанії й нещодавній студент стає великим босом. При цьому Трамп-старший зберігає оперативне управління, але віддає сину для роботи Мангеттен, тоді як сам зосереджується на проєктах у Бронксі, Брукліні, Квінзі (рідний район Трампів) та інших районах Нью-Йорку.

Батько та син Трампа на будівництві Trump Village у Квінзі, 1973 рік / фото Barton Silverman / The New York Times / Redux

Дональд Трамп розгорнув активну роботу, яку щедро фінансував батько – у середині 70-их Фред дав сину кредит на 14 мільйонів доларів (за нинішнім курсом – приблизно 95 мільйонів). Більшість з них ніколи не була повернута, зворотньою стороною такої довіри було те, що Трамп-старший доволі жорстко контролював діяльність сина.

Зверніть увагу! Під час президентської кампанії 2016 року Дональд Трамп буде заперечувати це й скаже, що батько дав йому лише 1 мільйон, який він перетворив на 10 мільярдів.

Правда ж полягає в тому, що Дональд дійсно мав успіхи в бізнесі на Мангеттені, але вони були б неможливі без грошей та зв'язків батька, ба більше, згодом він успадкував його будівельну імперію та частину активів (декілька сотень мільйонів доларів були розділені рівномірно серед усіх спадкоємців) й саме це, а не окремий бізнес Дональда, нині коштує мільярди доларів.

Вже на ранньому етапі кар'єри проявився фірмовий стиль Трампа – жага до епатажу та гучних заяв, а також увага преси.

У 1973 році Дональд Трамп перейменовує батькову фірму, яка тепер стає The Trump Organization й працює як парасольковий бренд, тобто створюється безліч юросіб, що об'єднуються іменем Трампа, але мають певну самостійність.

На цей час припадає і перший гучний скандал, пов'язаний власне з Дональдом Трампом, а не його батьком, хоча насправді винен був саме Трамп-старший. Після тривалого федерального розслідування компанію Трампа звинуватили в сегрегації: магнати мали понад 14 000 квартир для оренди, але селили до них людей за расовою ознакою, тобто відмовляли темношкірим у праві жити разом з білими сусідами, натомість свідомо підселяли афроамериканців до вихідців з Латинської Америки.

Здійнявся великий скандал. Розбирався з ним не "сірий кардинал" Фред, а його син.

27-річний Дональд Трамп розсудив, шо найкращою стратегією захисту буде напад – подав зустрічний позов до уряду США на 100 мільйонів доларів і не вилазив з пресконференцій в розкішних готелях, які щоразу збирав, щоб вкотре оголосити, що "федеральне розслідування – обурлива брехня". Власне, тоді Америка, мабуть, вперше довідалася про свого майбутнього президента. 20 місяців, поки тривав процес, ім'я Трампа не сходило з перших шпальт і зробило його надзвичайно відомим. Ця стратегія дозволила Трампу уникнути відповідальності – попри прямі докази і свідчення учасників трампових "схем" справа завершилась фактично нічим.

Гучна судова справа та легкість, з якою родина Трампа та її новий провідник уникла великих проблем, привернули до забудовників велику увагу – й без того успішний бізнес отримав новий імпульс для розвитку. Дональд Трамп використав його для експансії на не зовсім типовий для себе ринок, а саме – зайнявся елітною нерухомістю. Він почав будувати офісні центри та готелі на Мангеттені і подекуди навіть був єдиним учасником тендерів (правда, схоже на Україну?).

При цьому часто Трамп не будував з нуля, а ремонтував старі будівлі та проводив їхню реновацію, обшиваючі старі стіни модним у 80-ті суцільним склом.

Розквіт імперії Трампа та перші банкрутства

Серед успішних проєктів Трампа того періоду – готель Grand Hyatt, Trump Plaza. Також у 1988 році Трамп став власником елітного готелю Plaza, саме там через 4 роки він зустрінеться у лоббі з гостем з Чикаго Кевіном Маккалістером. Ще один важливий проєкт Трампа – реконструкція однієї з головних туристичних принад Мангеттену – льодяної ковзанки Wollman. 

Легендарний кадр з фільму "Сам удома – 2"

Але флагманом імперії була завершена у 1983 році 58-поверхова Trump Tower у самому серці Мангеттену на П’ятій Авеню. Вона стала символом могутності Трампа і залишається нею донині. Саме в Trump Tower розташований офіс компанії Дональда Трампа та його власні апартаменти. Звісно, не обійшлося без скандалів і протестів – заради будівництва хмарочосу були знесені історичні пам'ятки, які були виразними представниками нью-йоркського ар-деко. Крім того, будували все це традиційні для Трампів польські нелегали. Втім, вже тоді Дональд Трамп почав демонструвати свою невразливість до скандалів і звинувачень. Найкращим доказом тому стала присутність на відкритті Trump Tower тогочасного мера міста Еда Коха. 

У 80-ті Трампові стало затісно на Мангеттені й він надумав розширювати бізнес. Нові іменні об'єкти забудовника з'являються в інших містах США. Так, у 1984-му в Атлантік-Сіті відкрилося іменне казино Трампа, управителькою якого була тогочасна дружина багатія Іванна. У 1988-му році Трамп придбав  казино "Тадж-Махал", будівництво якого забуксувало. Воно відкриється в 1990-му і стане найдорожчим (на той час) проєктом казино в світі – загальна ціна будівництва становитиме астрономічні 1,1 мільярда доларів.

Ця сума стала непомірною навіть для Трампа і стала причиною його першого банкрутства (всього їх буде 6). Втім, це було швидше бізнесовою стратегією. Трамп мудро не тримав усі яйця в одному кошику, а парасолькова структура бізнесу дозволяли ефектно відроджуватися з попелу щоразу, віддаючи кредиторам акції та частку бізнесу. При цьому Трамп не був би собою, якби не обіграв на свою користь навіть факт власного фіаско – якось він побачив на вулиці жебрака та заявив, що той багатший за нього, бо в Трампа ще були борги в 900 мільйонів.

Ще одним об'єктом трампової експансії стала Флорида – Дональд придбав маєток Мар-а-Лаго на Палм-Біч і перетворив його на свою резиденцію та елітний клуб для багатіїв. Саме там він вже в наш час показує своїм партнерам по грі в гольф плани нападу на Іран та інші абсолютно таємні документи. Також на Палм-біч Трамп побудував свою фірмову вежу, цей проєкт він вів спільно з легендою американського бізнесу Лі Якоккою.

У 1980-ті компанія Трампа збудувала сотні будівель, а сам він намагався лізти в усі можливі бізнеси. Він створював нову футбольну лігу та був власником команди, організував боксерські матчі, зокрема, за участі Майка Тайсона. В нього були десятки гольф-клубів і навіть власна авіакомпанія та іменні велоперегони Tour de Trump. 

Максимальний піар – унікальний стиль Трампа

Під час реалізації цих проєктів остаточно сформувався унікальний стиль ведення бізнесу Трампа, який полягає у максимальному піарі буквально на всьому та використанні будь-яких засобів для реклами та самореклами. Так, Трамп проводив гучні та пафосні пресконференції з приводу різних етапів будівництва – прокладки труб, заливки цементу тощо. Він намагався всюди наліпити лого компанії та по максимуму назвати все своїм ім'ям.

Власне, поява в різдвяному блокбастері "Один вдома-2" – це теж частина цієї стратегії, Трамп дав згоду продюсерам на фільмування в його готелі лише за умови, що сам потрапить у кадр.

Ще одним аспектом діяльності Трампа стало максимальна публічність своя та своєї родини. Він, його дружина чеська модель Іванна Зельнічкова та їхні діти Дональд-молодший, Іванка та Ерік – стали резидентами світської хроніки та не сходили зі сторінок жовтої преси, немов би були членами королівської родини. Про них знали і говорили буквально всі в Америці. Цей ефект закріпили численні телевізійні шоу, учасниками яких став Трамп та члени його родини.

Дональд та Іванна Трамп / фото John Barrett / REX / Shutterstock

Трамп давно йшов до того, щоб заробляти просто на своєму імені і в 1987 році видав автобіографію під пафосною назвою "Мистецтво укладати угоди". Це було ще до серії банкрутств Трампа і кризи на ринку нерухомості початку 90-х, тому книга стала бестселлером і трималася в топах 48 тижнів. Вона принесла Трампу не лише мільйони, але й репутацію бізнесового гуру. Фактично книга Трампа проклала дорогу для інших подібних букіністичних феноменів і стала тим, чим для сучасних землян є біографії Стіва Джобса, Ілона Маска та інших бізнес-ікон.

Цікаво, що в Україні книжний успіх Трампа також намагалися повторити – це спробував у 2000-х тодішній скандальний мер Києва Леонід Черновецький. Втім, його спроби пера бестселлерами не стали. Книга була чистою халтурою: текст, який можна було приписати "космічному меру", займав лише два десятки сторінок, а решту – уривки інтерв'ю, цитати відомих людей та чернетки його потішних законопроєктів.

Міжнародна знаменитість та американська селебріті №1

1990-ті стали непростими для Трампа. Після 15 років спільного життя "ідеальний шлюб" Дональда та Іванни Трамп дав тріщину. Та дізналася про роман чоловіка з акторкою Марлою Мейплз (вона на короткий час стане другою дружиною Трампа). За розлученням зіркової пари у 1992 знову слідкувала вся країна (якщо не планета). Далі пішли банкрутства на тлі кризи на ринку нерухомості.

Трамп вирішує діяти радикально – він продає авіакомпанію та яхту, а також деякі будівельні проєкти. Так він покриває борги та формує стартовий капітал для нового бізнесу. Ним стало придбання у 1996 році частини франшизи конкурсів краси "Міс Всесвіт". Завдяки цьому Трамп став частим гостем у всьому світі, зумів розширити межі своєї будівельної імперії (яка нікуди не поділась) та зав’язати дуже важливі зв’язки зі світовими лідерами та просто впливовими людьми.

Трамп у Москві разом із наближеними до Путіна бізнесменами батьком і сином Агаларовими / фото росЗМІ

Завдяки цьому періоду в житті Трампа в локальних селебретіс з'явилися спільні фото з майбутнім президентом США, крім того, в цей період було сформовано так званий "компромат на Трампа" – наразі він вважається сфальсифікованим чи то російською розвідкою, чи то його американськими доброзичливцями з приватного сектору. "Компромат" містить нібито епізоди дозвілля Трампа у Москві з пікантними подробицями, які переходять у відвертий бруд.

Нагадаємо, в 2013 році Трамп проводив конкурс "Міс Всесвіт" у Москві у сумно відомому "Крокус-сіті-холлі", за що його власник Арас Агаларов нібито заплатив 14 мільйонів доларів. Крім того, Агаларов пообіцяв Трампу реалізувати у Москві проєкт будівництва іменної вежі та обіцяв зустріч із Путіним. Невідомо чи вона відбулася (швидше за все – ні), але Трамп тоді активно інтригував у твіттері постами типу "Як думаєте, чи приїде Путін на конкурс і чи стане моїм новим найкращим другом".

Саме конкурс "Міс Всесвіт" пов'язує Трампа з Україною. Серед фіналісток конкурсу "Міс Всесвіт-2004" була одеситка Олександра Ніколаєнко. Її успіх овіяний легендами та чутками – начебто її перемогу лобіював тодішній голова адміністрації президента України Віктор Медведчук, який надіслав на адресу Трампа листа, в якому просив посприяти. Цікаво, що в 2024 році Медведчук знову напише листа Трампу, в якому звинуватить у замаху на нього "українських націоналістів".

Олександра Ніколаєнко разом із чоловіком і Дональдом Трампом / фото Обоз

Згодом Ніколаєнко працювала на Трампа та проводила український відбір конкурсу краси "Міс Україна-Всесвіт", що діяв як франшиза. У 2007-му Ніколаєнко одружилась з другом Трампа американським мільярдером – Філом Раффіним, весілля відбувалося в маєтку Трампа Мар-а-Лаго, а сам Трамп був шафером. Українка стала близькою подругою третьої дружини Трампа – Меланії і була разом з чоловіком серед почесних гостей на інавгурації Трампа в 2017 році в Вашингтоні. Раффін виступав як один зі спонсорів кампаній Трампа в 2016 та 2020-х роках.

Крім модного бізнесу Дональд Трамп також знову взявся за перо та видав нову книжку з промовистою назвою "Мистецтво повертатися". І він дійсно повернувся.

Дональд Трамп знову привернув до себе загальну увагу завдяки реаліті-шоу – американське ТБ вступало в нову золоту еру, а Трамп став її органічною частиною. Шоу The Apprentice ("Кандидат") на каналі NBC стало культовим, воно протрималося в ефірі 15 сезонів і стало стандартом і джерелом натхнення для інших подібних проєктів по всьому світу. При цьому фірмова фраза Трампа "You're Fired" ("Тебе звільнено") пішла в народ і стала легендарною.

Ідея реаліті-шоу – учасники проєкту змагаються за право працювати в Trump Organization, але головним стало формування образу Трампа як фінансового генія, а його компанії – як райського місця та ідеального місця для кар'єри. Це шоу принесло Дональду Трампу не лише зірку на голлівудській "Алеї слави", але й заклало основу майбутньої популярності як політика. Можливо, саме "Кандидату" Трамп і зобов'язаний своїм успіхом на виборах, адже це шоу дивилися практично всі американці.

Особисте життя Дональда Трампа

У Трампа 5 офіційних дітей і 8 онуків. Дональд Трамп був тричі одружений. У 1977 його першою дружиною стала чеська спортсменка і модель Іванна Зельнічкова, яка народила йому трьох дітей – Дональда-молодшого, Іванку та Еріка Фредеріка.

У 1992 році пара розлучилася, коли стало відомо про роман Трампа з його майбутньою другою дружиною. Попри розлучення Іванна залишилась частиною бізнесової та медійної імперії Трампа та відігравала суттєву роль в його проєктах. Зокрема, брала участь в шоу "Кандидат".

• Іванна Трамп померла в 2022 році, впавши зі сходів у своєму будинку на Мангеттені, й була похована на території одного з гольф-клубів її колишнього чоловіка.
• У 1993 році Дональд Трамп одружився з акторкою Марлою Мейплз. Вони мають єдину спільну дитину Тіффані. Цей шлюб протримався до 1999 року.

Зараз Трамп одружений з колишньою словенською моделлю Меланією Кнаусс. Вони побралися у 2005 році. Подружжя має спільного сина – Баррона Вільяма Трампа, якому нещодавно виповнилося 18 років.

Щодо можливого розлучення Трампа та Меланії також регулярно з'являються чутки, проте, колишня та потенційно майбутня "перші леді" США залишається відданою чоловікові, попри численні скандали та цілі місяці судових засідань, на яких порнозірка Стормі Деніелс публічно та детально розповідала деталі своїх стосунків з паном Трампом.

Найвідомішими з дітей Трампа є донька Іванка та старший син Донні-молодший. Діти нині керують родинними бізнесами, але ці двоє також долучилися й до політичної кар’єри батька в часи його президентства.

Іванка Трамп виступала радницею батька-президента й разом із чоловіком Джаредом Кушнером (старшим радником Трампа) опікувалася не лише гуманітарними аспектами, але й міжнародною політикою США. Зокрема, Іванка та Кушнер відіграли велику роль в укладенні так званих Авраамічних угод, які мали примирити Ізраїль з його арабськими сусідами. Також Іванка брала участь в переговорах батька з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином.

Дональд та Іванка Трамп / фото AP

Після повномасштабного російського вторгнення в Україну Іванка Трамп (вже як приватна особа) брала участь в програмах допомоги українським біженцям, для чого відвідувала в 2022 році Польщу та зустрічалася з українцями, які змушені були залишити власні домівки внаслідок російської агресії.

Якщо доньку Трампа можна назвати проукраїнською то сина навряд. Донні-молодший дуже активний в твітері (нині – Х), де регулярно атакує Україну та робить скандальні заяви, які в Україні розцінюють як проросійські.

Похід Трампа в політику

Наступним логічним кроком після бізнесу та шоубізу стала політика. У червні 2015 року на спеціально скликаній прес-конференції у Trump Tower в Нью-Йорку, він оголосив про свої наміри балотуватись у президенти Сполучених Штатів. Це не був дебют – ще в 1999-му році Трамп оголосив про свої наміри стати президентом, він виставив власну кандидатуру і обіцяв, що віце президентом буде телеведуча Опра Вінфрі.

У Трампа навіть була власна політсила – Партія реформ, яка мала завдання похитнути традиційну для Америки двопартійну систему. Програма Трампа була доволі прогресивною і передбачала  високий податок на надприбутки, заборону дискримінації геїв, а також фінансування системи охорони здоров'я коштом підвищення корпоративного оподаткування. Втім, доволі швидко – в лютому 2000-го – Трамп зняв свою кандидатуру через внутрішні конфлікти.

Через 16 років він повернеться до великої політики і цього разу досягне успіху. Цього разу як республіканець. Цікаво, що республіканцем Трамп був не завжди. 

Він встиг побути і республіканцем, і незалежним виборцем, і реформістом, і навіть демократом – з 2001 по 2009 роки. Як виборець, що не афілійований з будь-якими партіями, він навіть виступив спонсором виборчої кампанії генерального прокурора штата Каліфорнія такої собі Камали Гарріс, яка в 2024 році буде його візаві на виборах президента США.

До теми Хто така Камала Гарріс, що говорила про Україну і які шанси проти Трампа

У боротьбі за номінацію від Республіканської партії Трамп переміг 16 конкурентів. Вони були класичними політиками, натомість Трамп був шоуменом – він не ліз за словом до кишені й "навалював" цілі вербальні гори. Трамп говорив і не надто переймався, якщо його заяви виявляться брехнею, він дав мало не кожному опоненту образливе прізвисько й зробив свій твіттер справжньою зброєю. Він провокував скандали і ображав всіх – жінок, мусульман та мігрантів, проти нього повстав Голлівуд і він отримав численні судові позови, але складалося враження, що це саме те, чого хоче Трамп. З огляду на це важко оцінити, яку роль в кампанії Трампа та її успіху відіграли радники та експерти (найвідоміший з них – колишній співробітник Януковича Пол Манафорт), а де його безпосередня заслуга.

Навколо Трампа сформувалася велика армія прихильників, яку критики назвуть сектою, а сам Трамп – MAGA. Це акронім від гасла кампанії Трампа – Make America Great Again (дослівно – "Зробимо Америку знову великою").

Як не дивно, але це просте гасло "зайшло" виборцям, особливо бідним мешканцям американської глибинки, які раніше були електоральною базою Демократів, а тоді розчарувалися в них після 8 років президентства Барака Обами, які не покращили їхнє життя й залишилися тільки гучними гаслами та пустими обіцянками.

Трамп щиро роздавав своїм та обіцяв всім. Якщо потрібно зупинити наплив мігрантів – гаразд, буде гігантська стіна на кордоні з Мексикою, причому, збудована на гроші Мексики. Якщо потрібен мир в усьому мирі – не проблема, необхідно лише зустрітися з потрібними людьми та укласти угоду, а Трамп – він же визнаний майстер угод. В американців малі прибутки – не біда, тримайте зменшення податків.

Тріумф трампізму

Зухвала та невнормована поведінка Трампа розколола Республіканську партію, а згодом фактично підкорила собі, перетворивши свій фірмовий правий популізм на мейнстрім. Так народилося явище, яке згодом отримало назву "Трампізм".

У 2016-му ресурс FactCheck.org провів велике дослідження всіх заяв Трампа за останні 12 років (стільки часу існував ресурс), за підсумками якого назвав того "Королем брехунів". Авторам FactCheck.org також не вдалося жодного разу зафіксувати значущої правдивої заяви Трампа і жодного вибачення за неправдиві.

При цьому під час кампанії-2016 і за час президентства у Трампа зафіксували майже 30 тисяч тверджень, які вводять в оману. У перерахунку це значить, що Трамп публічно брехав мінімум по 20 разів на день.

Кампанія 2016 року вийшла дуже дивною. Трамп вважався "темною конячкою", а незаперечною  фавориткою була Гілларі Клінтон. Вона лідирувала в соціологічних опитуваннях і без проблем розібралася з Трампом на дебатах. Той зміг протиставити досвідченій Гілларі лише свою брутальність.

Втім, російське хакерське втручання в американські вибори та спровокований скандал зі взломом пошти кампанії Клінтон змінив розклади, а надзвичайно вдала рекламна кампанія у соцмережах, насамперед – адресне таргетування на фейсбуці (за три роки цей успіх повторить в Україні Володимир Зеленський), зробили дива, а його самого – 45-им президентом Сполучених Штатів.

Трамп переміг на виборах із розгромним результатом 304 голоси делегатів (виборщиків) проти 227 у Гілларі Клінтон. При цьому за неї проголосували майже на 3 мільйони людей більше, але особливості американської виборчої системи зробили цей факт нікому не потрібним.

Яким було президентство Трампа

Президентство Трампа, як і все його життя, вийшло неоднозначним. 

Внутрішню політику Трампа можна охарактеризувати як хаотичну та непослідовну.

• Він запровадив жорсткі обмеження на в’їзд до США мусульманам, що викликало звинувачення в політичних репресіях, расизмі та породило нову хвилю нелюбові до Америки.
• Він дійсно зменшив податки, запровадив жорсткі обмеження для незаконних мігрантів, але вирішенням проблем це не стало.
• Через зменшення податків та зменшення кількості дешевих робочих рук почалися проблеми в економіці, а далі взагалі почалася пандемія COVID-19, але з її наслідками розбиратися довелося вже іншим.

Зовнішня політика Трампа була значно успішнішою.

• Її вершиною стали так звані "Угоди Авраама" 2020 року, які мали нормалізувати відносини Ізраїля з ОАЕ та Бахрейном, а потенціально – усім Великим Близьким Сходом. Трамп знайшов спільну мову з шейхами, ба більше, під тиском його харизми навіть ізраїльський прем'єр Нетаньягу поводив себе чемно та вдавав із себе прихильника формули "дві держави для двох народів".
• Але при цьому в міжнародній дипломатії США часів Трампу була чимало хаосу. Так буває, коли однією рукою ти виступаєш за ухвалення дійсно історичних "Угод Авраама", а другою – оголошуєш про переніс посольства США з Тель-Авіва до Єрусалиму, чим буквально руйнуєш усі домовленості.
• Президент Трамп розірвав декілька системних міжнародних угод. США вийшли із Паризької кліматичної угоди та  Транстихоокеанського партнерства, розгорнув потужну торговельну війну з Китаєм та чомусь з Данією (важливого союзника по НАТО президент США вивів з рівноваги спробами купити Гренландію).

Далі прийшла черга найбільшого торгового партнера США – ЄС, "митні війни" не лише розсварили США з його основним союзником, але й вплинули на економіку самої Америки, в якої почало не виходити "знову стати великою", натомість їй довелося ближче познайомитись з інфляцією (але з нею вже буде боротися Байден).

Також США вийшли з так званої "ядерної угоди" з Іраном, а в 2018 році здійснили дуже символічний крок – перенесли своє посольство в Ізраїлі до Єрусалима, порушивши не лише баланс сил в регіоні, але й міжнародне право.

Трамп з перших днів на посаді став реалізовувати свій план дипломатії та демонструвати світу власне "мистецтво укладати угоди" – за короткий період він зустрівся зі світовими лідерами, а також з головними "поганими хлопцями" – Путіним і Кім Чен Ином. Попри обнадійливі перші результати конкретних домовленостей не було. Тому після завершення "романтичного періоду" Трамп почав діяти більш жорстко.

Так, саме за каденції Трампа у 2017 році Росія отримала перші з часу окупації Криму дійсно потужні санкції, а не мляві "занепокоєння" часів Обами. Також Трамп скасував ембарго на постачання Україні летальної зброї – його ввела Адміністрація знову ж таки – Обами, чим не лише викручувала руки Києву, але й суттєво підривала обороноздатність ЗСУ і дипломатичні позиції Києва у так званому "Мінському процесі".

Трамп у 2018 році зняв ці надумані табу та відкрив дорогу для надання Україні реальної допомоги. Оборонний бюджет США за 2018 рік вже передбачав виділення Україні 350 мільйонів доларів військової допомоги.

Також Трамп не забув дорікнути Обамі, що той зробив значно менше для України, надіславши армії "лише подушки та ковдри". У таких випадках зазвичай кажуть: "і в чому він неправий".

Але цей безсумнівний позитив дещо перекреслила спроба банального шантажу, метою якої був тиск на Україну, щоб та провела "правильне" розслідування діяльності Гантера Байдена (сина віцепрезидента) та передала компромат на сина головного політичного опонента на виборах-2020.

Ця скандальна історія ледь не коштувала Трампу посади – щодо нього 25 вересня 2019 року було запущено процедуру імпічмента, а під час відповідних слухань всплило чимало неприємних фактів. Це перший імпічмент Трампа, другий вже буде наприкінці його каденції.

Свідчення найближчого оточення Трампа наочно показали, що він близький до свого сьомого банкрутства, цього разу – політичного. З іншого боку, це було очевидно і без того. За час своєї каденції Трамп пересварився практично з усією командою, а та своєю чергою ефектно звільнялась, не бажала тримати язика за зубами й радісно та регулярно виносила скелети з численних трампових шаф. Про один із таких епізодів – скандальне звільнення Трампом директора ЦРУ Джеймса Комі – навіть зняли серіал. Роль Трампа в ньому виконав блискучий ірландський актор Брендан Глісон.

Правило Комі – дивіться трейлер:

Президентство вийшло з-під контролю та перетворилося на шоу, тільки не на інтелектуальне як то "Західне крило" з розумними та відповідальними персонажами, а на відвертий треш на кшталт російського "Поля чудєс", де Трамп відіграв роль втомленого життям Якубовича, якого хтось змушує приймати безглузді подарунки, творити дичину, через силу посміхатись та бубоніти замість "рекламної паузи" чергове MAGA.

Політичне банкрутство Трампа

Не дивно, що свої наступні вибори Трамп програв. Демократи мобілізувались і не стали повторювати помилки 2016 року. Номінацію отримав той, хто і мав її отримати за 4 роки до того. Джо Байден чудово провів кампанію (попри слабкий старт в Айові) і став консенсусним кандидатом усіх, хто бажав повернення до нормальності.

Байден отримав 306 голосів виборщиків проти 232 у Трампа. У абсолютних числах набрав на 7 мільйонів голосів американців більше, попри те, що за Трампа проголосували в 2020-му більше людей, ніж в 2016-му.

До теми Біографія 46-го президента США Джо Байдена

Дональд Трамп не був би собою, якби не викинув якусь паскудну штуку на прощання. Нею став бунт та спроба захоплення Капітолію його прибічниками 6 січня 2021 року. 45-й президент США став натхненником юрби фріків в шапках з рогами та вірою у різноманітні теорії змови й ця історія мала остаточно поховати політичну кар’єру Трампа. Так спершу і здавалось – проти Трампа відкрили кримінальні справи, докази по яким видавались безперечними.

Трамп став першим в історії президентом США, який поставав перед судом у кримінальних справах. До того ж одразу 4.

Що це за справи?

• Перша справа – незаконні виплати за секс з порнозіркою

У жовтні 2016 року, за місяць до президентських виборів у США, адвокат Трампа Майкл Коен домовився з адвокатом порноакторки Стормі Деніелс про виплату 130 тисяч доларів за нерозголошення інформації про її роман із Дональдом Трампом. Адвокат заплатив свої гроші, а їх йому компенсували з коштів, зібраних для проведення президентської кампанії. Всього було 34 грошових переказів, які перетворилися на 34 пункти звинувачення. Трамп і Деніелс мали інтимні стосунки в липні 2006 року під час турніру з гольфу на озері Тахо. Тоді бізнесмен уже був одружений із Меланією Трамп. 30 травня 2024 року присяжні визнали Дональда Трампа винним за всіма 34 пунктами обвинувачення, але суддя відклав оголошення вироку через рішення Верховного суду про імунітет президента. Показово, що більшість суддів були або набрані саме Трампом, або є республіканцями.

• Друга справа – секретні документи в туалеті

Трампа також звинувачують у тому, що після того як залишив Білий дім, він зберігав секретні документи у маєтку Мар-а-Лаго у Флориді. Зокрема, там були плани нападу США на Іран, а також секретна розвідувальна інформація. При цьому Трамп показував секретні документи своїм гостям і вихвалявся перед ними своєю могутністю.

• Третя справа – підбурювання до заколоту

Трамп проходить обвинуваченим у справі щодо втручання у вибори 2022 року, на яких він програв Байдену. Трампа та ще шість співучасників звинувачують у свідомому поширенні брехні про те, що на попередніх виборах були масштабні фальсифікації й що насправді переміг Трамп. Для фанатів Трампа, які також є завзятими фанатами теорії змов, такі заяви стали керівництво до активних дій. Внаслідок цієї дезінформації, власне, і стався штурм Капітолію 6 січня 2021 року.

• Четверта справа – втручання у вибори в штаті Джорджія

Трампа та 18 інших осіб звинувачують у перешкоджанні належному визнанню результатів президентських виборів 2020 року, на яких переміг Джо Байден. Зазначається, що Трамп телефонував держсекретареві Джорджії Бреду Раффенспергеру 2 січня 2021 року і тиснув на нього, щоб той "знайшов 11 780 голосів". Трамп заперечує ці звинувачення, а Верховний суд завбачливо і запопадливо йому вірить заздалегідь.

Мистецтво невразливості та нове відродження Трампа

Будь-кого ці звинувачення просто б знищили. Але не Трампа. Він вкотре продемонстрував свою невразливість і навіть "тефлоновість". Він фактично без боротьби переміг на праймеріз Республіканців – бодай якусь боротьбу імітувала лише Ніккі Гейлі, і став головним фаворитом прийдешніх виборів.

Провалені Байденом дебати, героїчна поведінка під час замаху 13 липня 2024 року ще більше посилили шанси Трампа на загальний успіх. На цій хвилі він навіть дозволив собі обрати на віце президента не потрібного для перемоги кандидата, а такого, що подобається самому Трампу. Тобто Джей Ді Венса, того самого, що читав у Конгресі з трибуни дитячі казки, щоб затягнути час та не дати ухвалити закон про допомогу Україні.

До теми Які секрети ховає Джей Ді Венс і чи стане він загрозою для України

Вихід з перегонів Байдена та номінування Камали Гарріс як кандидата від Демократичної партії безперечно сплутали кампанії Трампа карти (бо старий дід тепер не Байден, а він), а Трамп не був би собою, якби не зруйнував самостійно всі свої переваги. Він виглядав тінню себе самого на дебатах з Гарріс, запам'ятався дивною історією про пожирання собак і котів у штаті Огайо, а потім відмовився від нових дебатів, заявивши, що переміг Гарріс у перших. Схоже, наразі так вважає лише він.

Ніби цього Трампу було мало й він на додачу прокляв у соцмережах найпопулярнішу в Америці (і світі) співачку Тейлор Свіфт, яка оголосила про підтримку Камали Гарріс на виборах. У відповідь сам отримав хейт і новий замах.

15 вересня в кандидата у президенти знову стріляли. Цього разу на його ж полі для гольфу. Трампу і цього разу пощастило – 58-річний Раян Рут з Гаваїв не влучив. Новий замах засудили провідні лідери світу, Камала Гарріс пообіцяла зробити все, щоб посилити охорону свого візаві, а президент Байден наказав посилити охорону Трампа. При цьому Трамп нині активно заявляє, що за спробами його вбити стоять Іран і КНДР.

До теми  Чому книга Боба Вудворда спричинила скандал у США

У жовтні 2024 року, коли президентська кампанія вийшла на фінішну пряму, а рейтинги двох суперників зрівнялися та стали ідентичними до дрібниць, цікавинки з життя Дональда Трампа посипались, немовби з рогу достатку.

Це відбувається ледь не щогодини – тут і розкішні подробиці з книги Боба Вудворда і чергове звинувачення у сексуальному насильстві (цього разу від колишньої моделі Стейсі Вільямс, а сам епізод нібито мав місце 1993-го року у Trump Tower і дотичним до нього був сам Джеффрі Епштейн – побратим Трампа і ключова фігура теорії змови QAnon), і заяви самого Трампа про дружбу з Путіним і його погрози про руйнацію Москви у разі нападу на Україну, які Путін чомусь забув, та ще купа всього.

Ще одним скандальним епізодом став вихід художнього фільма "Учень" про молоді роки Трампа (у головній ролі Себастьян Стен), але тут кінематографісти перестаралися – все у стрічці буквально принижує Трампа й навіть спрацьовує зворотній ефект – героя стає шкода.

Учень – дивіться трейлер фільма про Трампа:

За час, що залишається до 5 листопада 2024 року, ми безперечно дізнаємось нові факти з біографії Трампа, а також їхнє нове трактування. Безумовно Трамп зробить нові заяви, які отримають статус скандальних. Можливо, цей неординарний та самобутній політик навіть розкриє деталі свого вже легендарного плану відновлення миру в Україні за 24 години. Все це дуже інтригує, а це означатиме, що шоу Трампа триватиме!