Дефіцит електроенергії та можливий блекаут на 10 днів: чи буде Україна зі світлом у 2023 році
Енергосистема України починає більш-менш стабілізуватися, а українці вже мають певний досвід як жити в умовах блекауту. Усі масові обстріли росіян по критичній інфраструктурі сильно пошкодили її, тож відновити буде важко, але можливо. Коли чекати повного відновлення, читайте у матеріалі 24 каналу.
У якому стані енергосистема України
Як розповідає 24 каналу Юрій Щедрін, аналітик "Центру розвитку міст", українська енергосистема починає стабілізуватися після останніх масових обстрілів.
Читайте також Що робити, якщо терміново потрібно піти до банку під час блекауту
Нагадуємо, що 16 грудня російські окупанти в черговий раз атакували критичну інфраструктуру України. Через це чимало населених пунктів залишилися без світла.За словами очільника Державної інспекції ядерного регулювання Григорія Плачкова, 16 грудня відбувся масовий удар по енергосистемі, але це вже не вперше, тому енергетики знають що робити. Відтак, тепер застосовують превентивні відключення абонентів, бо потім не так складно лагодити електромережі.
Наша енергосистема більш-менш оговталася від останніх обстрілів. Тому вона потрохи стабілізується, але графіки поки не працюють постійно в таких містах, як, наприклад, Київ, де ситуація була вкрай важкою. Крім того, завдяки нашим енергетикам, українцям дали можливість відсвяткувати Різдво з 24 по 25 грудня зі світлом.
Напередодні 25 грудня генеральний директор компанії Yasno Сергій Коваленко пообіцяв, що кияни Різдво проведуть зі світлом. Згодом він пояснив, що мав на увазі те, що того дня у Києві буде електроенергія, але, ймовірно, її буде недостатньо, аби забезпечити усі потреби.
Що на українців чекає взимку
Як розповідає Щедрін, наявність світла цієї зими залежатиме від двох чинників:
- Відсутність нових масових обстрілів та катастрофічних руйнувань критичної інфраструктури;
Експерт дав надію на те, що у такому разі все цієї весни енергосистема може стабілізуватися. Якщо ж обстріли продовжаться, то можливі блекаути на декілька днів в залежності від пошкоджень.
- Хороша погода.
Якщо буде тепло, то це сприятиме меншому використанню газу та електроенергії. Якщо ж буде холодно, то у такому разі збільшуються витрати енергії та споживання.
А також, якщо блекаут відбудеться при серйозній мінусовій погоді, то це насамперед вплине на населення, адже опалення може не бути довгий час.Проте хочу зазначити, що в українців вже є чималий досвід у таких ситуаціях. Ми бачимо, що генерація вже не настільки просідає, як це було на початку, особливо атомна,
– додає Щедрін.
Скільки часу знадобиться, щоб повністю відновити систему
За прогнозами, до літа енергосистема України повинна якщо не повністю, то частково відновитися. Але за умови, що не буде нових масових обстрілів.
Я вважаю, що вже цієї весни все повинно більш-менш стабілізуватися, якщо не буде значних холодів та витрат енергії,
– каже співрозмовник.
Проте на початку грудня директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко під час брифінгу пояснив, що для повного відновлення, тобто до стану, в якому українська енергосистема перебувала до війни, знадобиться близько 2 років.
Для того, щоб дійсно надійно зарезервувати, відновити якісно, сучасно. З урахуванням того, що ми хочемо мати більш енергоефективну, зелену, таку, що більше орієнтується на відновлювальні джерела, – нам знадобиться 2,5–3 роки,
– резюмував фахівець.
До теми Без електрики: як можна зробити саморобний обігрівач, щоб зігрітись взимку
Які найгірші сценарії можливі
За словами прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля, найдовший блекаут в Україні може тривати 7–10 днів.
При найбільш складному випадку повного блекауту, коли взагалі все розбито, вихід займає від 7 до 10 днів. Це за розрахунками наших енергетиків. Підкреслю, це теоретичні розрахунки, бо світ не переживав ще таких речей,
– сказав Денис Шмигаль.
Але попри все, тотальний блекауту по Україні є малоймовірним, пояснює Щедрін. Звичайно, якщо взяти до уваги локальні ситуації, то світла в окремих регіонах може не бути довгий період.
Якщо дивитися на минулі практики, то Україна із критичних ситуації зі світлом виходила через 2–3 дні. Будемо сподіватися, що так буде й надалі,
– зазначає експерт.
Україна готова до блекауту
Відтак, банки працюватимуть, магазини закуповують генератори та старлінки, щоб люди могли карточкою заплатити, облаштовуються "Пункти незламності".
В країні вже налічують 5 тисяч "Пунктів незламності". Ще планують облаштувати від 15 до 17 тисяч.- Як розплатитися карткою без світла;
Внутрішні банківські системи готові приймати оплату з POS-терміналів навіть за відсутності світла, розповідає у коментарі Сергій Савка, директор Департаменту розвитку роздрібного бізнесу Юнекс Банк.
Проте банкір пояснює, що можливість оплатити карткою залежить не тільки від банку. Якщо сам термінал знеструмлено, він не зможе прийняти оплату. Ще одна проблема – слабий інтернет-зв'язок або його повна відсутність.Малий бізнес вже частково перейшов на термінали в телефонах. За листопад кількість користувачів "Термінал Приватбанку" на мобільних пристроях зросла на 25%, а кількість оплат – на 30%.
Також бізнес може використовувати QR-код свого POS-термінала у смартфоні. Така функція доступна у ряді банків, наприклад, у Монобанку та Приваті.
Як повернути гроші, якщо вимкнули світло і перестав працювати банкомат / Інфографіка 24 каналу
- Як зняти готівку в блекаут;
НБУ разом з банками працюють над тим, аби створити національну мережу з понад 1200 відділень, які точно працюватимуть у блекаут — так званий "банк незламності" або power banking.
В Нацбанку розповіли, що першими до реалізації цього плану були долучені 14 системно важливих банків, до них активно долучаються інші банки.
Крім того, банкомати та платіжні термінали будуть розміщувати й в частині стаціонарних "Пунктів незламності". Відтак, там вже є Ощадбанк (57 банкоматів та 38 інформаційно-платіжних терміналів) – у Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Тернопільській, Хмельницькій, Чернігівській та Чернівецькій областях.
Також Приватбанк – 44 банкомати та 21 інформаційно-платіжний термінал (у Вінницький, Волинській, Дніпропетровський, Житомирський, Закарпатський, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Одеський, Полтавський, Рівненській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях).