7 фактів про школи всіх часів, які однозначно вас здивують
Із карантином школам та учням доводилося звикати до нової реальності. Але яким навчання було раніше? Чи справді сучасні учні мають більше домашніх завдань, ніж школярі попередніх століть? Ми підготували для вас кілька фактів про школи всіх часів.
Всі ці факти написала у своїй книжці "Школознавство" Галина Ткачук. Там авторка дотепно розкриває серйозну історичну тему, якими були школи в Україні в різні часи, передає Освіторія.
Цікаво 6 найкрутіших шкіл світу, які вражають своєю архітектурою: видовищні фото
Топ-7 історичних фактів про школи
Першими дітьми на домашньому навчанні були князівські діти
З сторичних джерел стало відомо, що у середньовіччі книжну освіту могли дозволити собі лише представники дуже заможних верств населення. Тож, раніше наука вдома була за честь і випадала лише найзнатнішим особам, а зараз учні вимушено перейшли на дистанційну освіту і цим не дуже задоволені.
Січова школа на Запорозькій Січі утримувалася на кошти Війська Запорозького
До того ж, там були елементи шкільного самоврядування. Учні брали участь у наповненні шкільної казни, а саме: колядували, виконували обов’язки дзвонаря та читали Псалтир за померлими і вбитими.
В Єзуїтській школі або колегії навчання велося виключно латинською мовою
Заснований він був впливовим католицьким орденом. А вступити до цього закладу можна було лише тим, хто володів хоча б основами латини. А ви досі думаєте, що умови вступу до школи в наші дні занадто суворі?
Підручники в братських школах при православних громадах друкували церковнослов’янською мовою.
І всі вони мали дуже вигадливіші назви. До прикладу, "Аделфотес" Арсенія Грека чи "Грамматіка словенска совершенного искусства осми частей слова" Лаврентія Зизанія тощо. Чи такі вже химерні підручники в сучасних шкільних бібліотеках?
Колись також був устав у братських школах. Цікаво, що учні повинні були щоденно виконувати домашнє завдання, а батьки зобов’язані були їх контролювати. Ймовірно, саме звідти і почалася «біда» школярів з домашнім завданням.
У парафіяльній школі вибір домашнього завдання був невеликий
А все тому, що там існувало всього три підручники: Буквар, збірник молитов щоденних церковних служб Часослов та Псалтир (книга віршів Старого Заповіту Біблії). Тож, не дивно, що Тарас Шевченко, який навчався в парафіяльній школі, вивчив весь Псалтир напам’ять.
Окрім того, письменник згадував про різки, якими дяк частував учнів за неуспішність.
У гімназіях, що існували в Російській та Австро-Угорській імперіях, дівчата та хлопці вчилися в окремих навчальних закладах
Також в таких школах існував суворий дрес-код. Зокрема, хлопці повинні були одягати шинель і застібати її. Письменник Юрій Смолич, який навчався в одному з таких закладів, розповідав суворі правила поведінки звідти: за кожен незастібнутий ґудзик – година карцеру.
У радянській школі віра та церква не мали впливу на освіту
Будь-які згадки про релігію були заборонені. До прикладу, у творі про те, як ви провели зимові канікули, не можна було писати, що родина святкувала Різдво. Натомість була комуністична ідеологія.
Цікаво, що молодшим школярам «жовтенятам» видавали значки у формі зірки, а старші носили червоні піонерські краватки. І вчитися бажано було на всі п’ятірки.