Загалом понад 110 тисяч: в яких університетах аномально зросла кількість вступників-ухилянтів

Головний редактор NGL.media Олег Онисько розповів 24 Каналу, що на значному збільшенню кількості вступників університети добре заробляють. Тож жодних кроків для розв'язання проблеми вони не робитимуть. Це завдання Міністерства освіти та науки України.

Варто переглянути Смарт-мобілізація в Україні: у Міноборони розповіли, коли вона запрацює та як діятиме

Ухилянти обирають легкі шляхи

За підсумками вступної кампанії 2023 року, чоловіки продовжують масово використовувати заклади вищої освіти для уникнення мобілізації. Торік можливістю отримати легальну відстрочку від мобілізації, за даними NGL.media, скористалися близько 85 тисяч чоловіків призовного віку. Цього року мовиться про приблизно 110 тисяч чоловіків.

Відкриті дані свідчать, що частка чоловіків серед студентів-першокурсників платної форми навчання у 2023 році зросла до 70%, а їхній середній вік збільшився до 27 років. Найразючішими є зростання кількості студентів-чоловіків у вікових категоріях 30+ та 40+.

Ідея для такого розслідування виникла у NGL.media з огляду на точкові випадки, коли чоловіки вступали до ЗВО виключно для отримання відстрочки.

Ми знали про такі приклади й вирішили перевірити, наскільки вони масові. Навесні ми проаналізували вступну кампанію 2022 року, а зараз, знаючи, що є така тенденція, дочекалися офіційних підсумків кампанії 2023 року. Ми виявили, що ситуація стала ще гіршою,
– зазначив Олег Онисько.

Вибір спеціальності для новоспечених студентів простий: що дешевша спеціальність – то більший попит. Хоч немає визначеної тенденції щодо найпопулярніших спеціальностей, однак можна сказати, що здебільшого обирають ту, яка не потребує реальної підготовки.

Чоловіки призовного віку почали масово вступати до ЗВО / Розслідування NGL.media

Які університети обирають найчастіше

Часто вибір чоловіків – це великі університети. Наприклад, НУ "Львівська політехніка" цьогоріч отримала понад 5 тисяч таких вступників, просто тому, що це великий ЗВО.

Однак найпопулярнішим університетом для ухилянтів став Український державний університет залізничного транспорту, що у Харкові.

Для порівняння, з минулого року кількість першокурсників зі 100 збільшилась до 1000, цьогоріч вступників – вже понад дві тисячі. Тобто за два роки кількість першокурсників платної форми навчання зросла у 20 разів,
– зауважив Онисько.

Олег Онисько про збільшення кількості вступників-ухилянтів: дивитись відео

Як можна врегулювати ситуацію з ухилянтами

Звісно, не можна повністю скептично ставитись до бажання людей у старшому віці отримувати першу чи додаткову вищу освіту. У мирні часи кілька тисяч людей старшого віку виявляти бажання вступити до ЗВО.

Однак тенденція залишається очевидною – лише цьогоріч виявили понад 110 тисяч вступників, які у мирний час, найімовірніше, не мали б бажання здобути ще одну вищу освіту.

Держава могла б це дуже просто регулювати. Насамперед це мало б робити Міністерство освіти. Свого часу відомство встановило гігантські квоти на студентів-контрактиків. Але у мирний час їх навіть на 20% не використовували. Зараз же абсолютно законно можуть набирати тисячі студентів,
– наголосив Онисько.

При цьому заклади вищої освіти зараз можуть не забезпечувати нових студентів навіть аудиторіями, адже здебільшого студенти зараз навчаються в онлайн-форматі.

"Міністерство освіти могло б просто обмежити ці квоти, бо університети на це не підуть. Є попит – вони його задовольняють. Але поки Міносвіти зайняло таку позицію, мовляв, в умовах війни ЗВО і так страждають від зменшення набору, а це додатковий заробіток", – розповів головний редактор NGL.media.

Такі потоки вступників й справді забезпечують непогані суми. Лише цього року університети заробили близько 2,6 мільярда гривень. Однак це лише приблизні цифри з розрахунком на середню вартість навчання – близько 24 тисяч гривень на рік.

Відбір студентів під час вступу

Інший нескладний спосіб регулювання ситуації – забезпечити бодай якийсь справедливий відбір для навчання. Адже зазвичай не потрібно складати жодних іспитів, достатньо лише співбесід чи мотиваційного листа.

У такий спосіб можливо відсіяти людей, які справді хочуть вчитися, від тих, які намагаються уникнути призову.

Натомість у Верховній Раді починаються дивні порухи. Створюють законопроєкти, які забороняють чоловікам після 30 років здобувати другу освіту. Це безглуздо. Та й розкритикували це навіть закордонні колеги, адже це дискримінація за віком,
– пояснив Онисько.

З іншого боку, у Міністерстві освіти та науки наголосили, що якщо Міноборони вирішить, що студентам не варто надавати відстрочку, тоді всі підлягатимуть мобілізації. Що, своєю чергою, знову є несправедливістю щодо тих, хто справді навчається.

"Усе це нескладно зробити. Просто запровадити фільтрацію, щоб ті, хто готовий та хоче вчитися, пройшов відповідний відбір", – підсумував Онисько.

Якщо ж Міносвіти не робитиме жодних кроків щодо цього, цифра вступників наступного року може лише збільшитись.

Які категорії студентів підпадають під мобілізацію

• Начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Сухопутних військ ЗСУ пояснив, що не усі студенти мають право на відстрочку від мобілізації.
• Так, наприклад, студенти, які були відраховані з навчання чи отримали академічну відпустку, і при цьому їм уже виповнилося 27 років, – такі студенти підпадають під мобілізацію.
• Водночас законопроєкт щодо обмеження віку мобілізації студентів поки що "на паузі". Представник Президента у Раді та член Комітету з нацбезпеки та оборони Федір Веніславський зазначив, що скасуванням відстрочки є чутливим питанням. Тож поки про його швидке розв'язання не мовиться.