Школа – у хаті, собака – замість дзвінка: як за 15 кілометрів від кордону з Росією вчаться діти
Джерело:
СуспільнеНа Чернігівщині, у селі Прибинь, вчителька облаштувала школу у власній оселі. Населений пункт, до слова, розташований за 15 кілометрів від кордону з Росією.
Тож діти у цьому селі навчаються дистанційно. Але вчителька молодших класів Віра Миколаївна вирішила змінити ситуацію.
Дивіться також На Волині у школах вже працюють офіцери безпеки
Учителька облаштувала клас у власній оселі
Педагогиня часто приймає чотирикласників у себе вдома, аби діти могли більше спілкуватися.
Клас облаштувала у кімнаті розміром три на чотири метри. Тут з чоловіком розташували п'ять одномісних парт, невеличку дошку, шафу з підручниками. Тут – і вчительський стіл із ноутбуком та класним журналом.
Роль шкільного дзвоника виконує маленький пес на ланцюгу у дворі. Діти його люблять, каже господиня.
Учні приходять на уроки на дев'яту ранку. Кожен школяр у хаті пані Віри має парту, де лежать його речі. Учні на перервах також можуть перекусити, роблять фізкультхвилинки, можуть щось збудувати з конструктора.
Вчителька Віра Миколаївна у своєму класі / Суспільне Чернігів
Щоразу перед приходом дітей вчителька робить вологе прибирання, аби дітям було затишно.
Батьки задоволені, що я їх вдома навчаю. Звичайно, хочуть у велику школу, адже у нас клас такий облаштований (з новою українською школою): нові меблі, скільки всякого обладнання. Ну так, побіжу я в ту школу, щось візьму, але це все одно зовсім не те,
– каже вчителька.
Ідею облаштувати такий клас вдома підтримав і чоловік учительки пан Михайло. Прибрав зайві меблі з кімнати, завіз парти. Жартує, що він у цій імпровізованій школі – і завгосп, і техпрацівник, і директор, і кочегар.
Немає дітей – тож нудно. А як дітки приходять у школу, то весело. Чи не в школу, а до нас у хату, в школку. Радий, що дружина погодилась дітей сюди приймати. Я навіть уроки проводив. Ти, Віро, вийшла на вулицю, а я у них читання перевіряв. Вони запитували: хто я такий? Як, хто я такий? Теж учитель, що не відбувся (сміється, — ред.),
– каже господар.
Для господарів школярі – ніби власні онуки. До слова, їхні діти живуть в інших містах, старший син воює. Пані Віра та пан Михайло малу Батьківщину покидати та переїжджати кудись не хочуть.
Раніше ми також розповідали, що Ігор Терехов показав протирадіаційне укриття, в якому навчаються школярі у Харкові.