Не "пчела": українською ця "божа муха" називається по-іншому
- Українською мовою слово "пчела" правильно перекладати як "бджола".
- Україна є одним з лідерів виробництва меду в Європі, займаючи перше місце з 2008 року.
Щоб позбутися росіянізмів, варто починати з добре знайомих побутових слів та назв навколо нас. І не робити поблажку – що всім зрозуміло.
Як називати українською "пчелу", розповідаємо з посиланням на "Горох".
Дивіться також Алергія не на "пильцу": як правильно називати її українською мовою
Як українською називати "пчелу"?
У мові важливо не лише правильно називати речі, а й берегти власні слова. Часто ми чуємо кальку на комах, зокрема і широковідомої – "пчела".
Але в українській традиції такого слова немає. Наше автентичне слово – бджола.
В українській мові звукосполучення пч- неприродне, воно не властиве нашій фонетичній системі.
"Бджола" походить від праслов’янського bъčela, яке має корінь у слові бж- (дзижчати, гудіти). Це слово відображає звук, який видає комаха під час польоту. Тобто сама назва народилася з живого спостереження за природою і тому стільки пестливих назв – бджілка, бджілонька, бджілочка.
У словниках можна зустріти навіть староукраїнський варіант – "бчола", але через "б"
Це не єдина назва комахи і птиці, які походять від звуків, які вони видають, згадайте про джмеля, хруща чи синичку.
Втім, говорячи на тему пов'язану з бджолами, ще у деяких термінах припускаються помилки:
не "пчела" – а бджола,
не "пасєка" – а пасіка,
не "пчеловодство" – а бджолярство, бджільництво чи пасічництво і пасічникування,
не "пчеловод" – а "бджоляр" чи "пасічник",
не "улєй" – а вулик,
не "мьод" – а мед,
не "воск" – а віск, але – вощина і воскова свічка,
не "соти" – а стільники, щільники, цільники,
не "пильца" – а пилок чи перга.
А ще до бджолярської термінології відноситься таке красиве слово – "чарунки" (чарупки), тобто – комірки (російською – "ячейки").
Важливо! Бджільництво – офіційна назва галузі сільського господарства, науки та бізнесу, наприклад, профільний Закон України "Про бджільництво".
А медичну практику з використанням продуктів бджільництва: мед, маточне молочко, прополіс, пилок, отрута, віск називають – апітерапія.
20 травня 2017 року Генеральною Асамблеєю ООН було запроваджено Всесвітній день бджіл. Ініціатором створення цього свята стала Словенія. Саме вона запропонувала відзначати його у травні – тоді, коли медоносні бджоли в Північній півкулі найбільш активні, а потреба в запиленні сягає свого піка.
В Україні є своє свято – День пасічника 19 серпня.
Україна – один лідерів виробництва меду. З 2008 року займає перше місце у Європі і четверте після Китаю, Туреччини та Аргентини.
Про те, що українці шанують бджіл свідчить і те, що НБУ видав золоту монету з бджолою, а Укрпошта – пам'ятні марки та існує навіть значок – Пасічник України.
Вшанування бджоли у марках та монетах / Вікіпедія, www.uley.in
Що символізує бджола у культурі?
Бджола в українській культурі — символ працьовитості, гармонії й Божого благословення. Вона згадується у прислів’ях, у піснях та обрядах:
- Без бджоли і меду нема.
- Працьовитий – як бджола.
- Як бджоли у вулику / Мов бджіл у вулику
- Липнути, ніби бджоли до меду
В багатьох народів є міфи та вірування пов'язані з бджолою та обожествляли цю комаху. Недарма можна зустріти назву – "божа муха" чи "божа худоба".
А найцінніший продукт – мед вважали їжею богів. Недарма перший місяць після шлюбу називається – медовим.
Богиню Артеміду, покровительку тварин і полювання, часто зображали бджілкою.
Бджола була емблемою Понтії, мінойсько-мікенської богині, відомої як "Пречиста Матір Бджола". Її жриці отримували назву – мелісса, що означає бджола.
У світі чимало фестивалів присвячених бджільництву, пам'ятникам бджолі, кілька в Україні та навіть встановлюються рекорди: найбільша воскова свічка, найбільший торт-медовик, найбільший пам’ятник бджолі, встановлений у селищі Маневичі (2019), а у 2018 році – у Запорізькій області.
Крім цього пам’ятники медоносним комахам встановлені у Тернополі, на Закарпатті та Івано-Франківщині.
Пам'ятники на честь бджоли в Україні / Вікіпедія, Хустська міська рада, www.seeds.org.ua,
Тож українською ми кажемо бджола, а не "пчела". Це не дрібниця, а частина нашої мовної ідентичності. Кожне слово – як маленька бджілка: воно несе мед нашої культури й робить мову живою та неповторною.