Іран зробив великий прорахунок на початку війни, – The Telegraph

Про це пише головний оглядач із міжнародних питань Девід Блер у The Telegraph.

Дивіться також Виключно оборонні заходи: Франція розгортає свої війська на Кіпрі й на Близькому Сході 

Як Іран прорахувався на початку війни?

Навіть у періоди напружених відносин дипломати держав Перської затоки зазвичай утримуються від різких заяв на адресу сусідів. Однак під час нинішньої війни прем’єр-міністр Катару шейх Мухаммед бін Абдулрахман бін Джассім Аль Тані відкрито висловив невдоволення діями Тегерана.

Він заявив, що у країнах регіону відчувають серйозне розчарування через обстріли з боку Ірану. За словами катарського прем’єра, держави Перської затоки не очікували таких дій від сусіда, з яким намагалися підтримувати конструктивні відносини. При цьому пояснення Тегерана, на його думку, не мають переконливих підстав.

На думку Блера, слова катарського прем’єра відображають не лише емоції, а й усвідомлення того, що іранські удари стали стратегічною помилкою. Ймовірно, Тегеран розраховував, що атаки на держави регіону змусять їх звернутися до президента США Дональда Трампа з вимогою припинити військову операцію.

Чого хотів досягти Іран, обстрілюючи всіх навколо?

Ідея полягала у створенні настільки високих ризиків для монархій Перської затоки, щоб вони використали свої дипломатичні зв’язки у Вашингтоні для швидкого досягнення припинення вогню. Саудівська Аравія, Катар та Об’єднані Арабські Емірати мають тісні відносини з адміністрацією Трампа, а деякі з них також підтримують стратегічні зв’язки з Ізраїлем.

"Якби всі ці країни закликали США припинити війну через надто високу ціну конфлікту, їхню позицію було б складно проігнорувати", – додає коментатор.

Однак, як зазначає оглядач, ознак того, що ці країни почали тиснути на США з вимогою завершити операцію, наразі немає. Натомість іранські атаки лише підтверджують аргументи Вашингтона щодо необхідності нейтралізувати ракетний потенціал Ісламської Республіки.

Тому удари по сусідніх державах можуть призвести до протилежного результату – США та Ізраїль, імовірно, продовжуватимуть військові дії, доки ракетні запаси Ірану та його пускові установки не будуть значною мірою знищені.

Як довго Іран може продовжувати такий підхід?

Перед початком конфлікту Іран, за оцінками, мав приблизно 1500 балістичних ракет і не менше ніж сотню пускових комплексів – найбільший подібний арсенал у регіоні. Частину цих ракет уже використали або знищили, однак повне усунення загрози залишається складним завданням.

Крім того, Іран володіє значними запасами ударних безпілотників. Їх простіше і дешевше виробляти та приховувати, ніж ракети, тому боротьба з цією загрозою може виявитися ще складнішою, навіть попри те, що дрони зазвичай завдають менш руйнівних ударів.

За даними Блера, під час конфлікту Іран випустив по Об’єднаних Арабських Еміратах 238 балістичних ракет і 1422 безпілотники. Водночас системи протиповітряної оборони ОАЕ змогли перехопити близько 93% ракет і 94% дронів.

Той факт, що президент Ірану Масуд Пезешкіан публічно перепросив за удари по країнах регіону, може свідчити про занепокоєння Тегерана можливими наслідками своїх дій. Ймовірно, іранське керівництво побоюється, що держави Перської затоки можуть використати свої зв’язки для підтримки подальшої військової кампанії проти Ірану.

Втім, іранське керівництво може розраховувати й на інший ефект. Ракетні атаки та загроза перекриття Ормузької протоки вже спричинили зростання світових цін на нафту понад 100 доларів за барель. Такий економічний тиск може створити додаткові проблеми для Заходу.

Новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї, імовірно, дотримуватиметься жорсткішої лінії, яку підтримують командири Корпусу вартових Ісламської революції. Вони вважають, що масштабні удари по будь-яких доступних цілях є єдиною можливою відповіддю для режиму, який намагається втримати владу.

За такої логіки країни Перської затоки, де розміщені американські військові бази, можуть розглядатися як законні цілі. Водночас подібна стратегія ризикує ще більше ускладнити ситуацію та лише продовжити війну в регіоні.

В Ірані заявляли, що готові воювати ще довго

• Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран не планує повертатися до переговорів із США і готовий продовжувати ракетні атаки.

• Він стверджує, що атаки на іранські ядерні об'єкти не змогли знищити ядерну програму країни, а удари по ракетній інфраструктурі не зупинили ракетні обстріли. 

• Радник Корпусу вартових ісламської революції бригадний генерал Сардар Ебрахім Джаббарі заявив, що Іран нібито готовий до десятирічної війни зі Сполученими Штатами.