Головні новини 16 квітня: обмін полоненими та піщані бурі в Україні

17 квітня 2020, 08:01
Читать новость на русском

Обмін полоненими між Україною та проросійськими бойовиками відбувся 16 квітня. Верховна Рада ухвалила низку важливих законопроєктів. Україну накрили пилові бурі. Чорнобильська зона знову палає. Такими були головні новини 16 квітня.

Найважливіші новини України та світу за четвер, 16 квітня:

Обмін полоненими: як це було

Актуально Відомі деталі про 4 із 20 звільнених з полону українців

16 квітня пройшов великодній обмін полоненими між Україною та проросійськими бойовиками Донбасу. На Батьківщину повернулися 20 бранців, серед яких не тільки цивільні, а й військові.

Як відбувся обмін полоненими

  • Перша частина обміну розпочалася вранці 16 квітня КПВВ "Майорск" з бойовиками окупованої Донеччини. Вони передали українській стороні 9 бранців.
  • Друга частина обміну пройшла між Україною та підконтрольними РФ бойовиками Луганщини. Вони віддали 11 полонених українців.
  • Після обміну усі звільнені проходитимуть обов'язкову двотижневу обсервацію. Це пов'язано зі спалахом коронавірусу на окупованих територіях. Офіційні списки звільнених уже опублікували на сайті Офісу Президента.

Реакція на обмін полонених

  • В ОБСЄ вже встигли привітати такий обмін і закликали сторони й надалі працювати на врегулювання гуманітарної і безпекової ситуації на Донбасі.
  • Росія також позитивно оцінила подію. Там кажуть, що це крок у напрямку виконання рішень нормандського саміту.
  • Водночас Міжнародний комітет Червоного Хреста відзначив, що під час обміну полоненими між Україною та ОРДЛО 16 квітня було недостатньо ужито додаткових заходів. Мовиться про недотримання карантинних обмежень в умовах пандемії.

Зверніть увагу! Віцепрем'єр-міністр і міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков заявив, що наступний обмін полоненими може пройти через місяць. Новий обмін, швидше за все, теж відбудеться з бойовиками на Донбасі.

Кого бойовики повернули Україні – список

Полонені, яких утримували на території окупованої Донецької області:

  1. Алакоз Олександр (цивільний)
  2. Гриненко Микола (військовий)
  3. Ілюхін Микола (цивільний)
  4. Карась Володимир (правоохоронець)
  5. Костєв Євген (цивільний) 05. 05. 1980 року народження.
  6. Помеляйко Олександр (цивільний) 21. 09. 1986 року народження.
  7. Садовський Олександр (цивільний) 12. 05. 1976 року народження.
  8. Сірик Вадим (цивільний)
  9. Шайдов Віктор – військовий Збройних сил України. У 2019 році він потрапив у полон і незаконно утримувався на тимчасово окупованій території Донецької області.

Полонені, яких утримували на території окупованої Луганської області:

  1. Желдак Віталій (цивільний)
  2. Миронич Сергій (цивільний)
  3. Можаєв Валентин (цивільний)
  4. Полозов Микола (цивільний)
  5. Попова Алевтина (цивільна)
  6. Русинов Сергій (цивільний)
  7. Сливка Іван (цивільний)
  8. Сливка Олександр (цивільний)
  9. Табачний Олександр (цивільний)
  10. Штиль Олександр (цивільний)
  11. Яковенко Олександр (цивільний)

Кого Україна віддала бойовикам

  • Україна передала бойовикам 14 людей.
  • 10 утримуваних осіб українська сторона передала бойовикам окупованої Донеччини. Ще 4 осіб передали на окуповану Луганщину (ОРЛО запитували 7 осіб, але троє відмовилися повертатися).
  • Серед цих людей: агент ФСБ, бойовики та диверсанти.

Детальніше про осіб, яких Україна віддала окупантам читайте за посиланням.

Обмін полоненими між Україною і російськими найманцями: дивіться відео

Що наухвалювала Верховна Рада

Актуально Арахамія розповів, коли може відбутись наступне позачергове засідання Верховної Ради

Верховна Рада 16 квітня на позачерговому засіданні ухвалила низку важливих законопроєктів.

Закон про місцеве самоврядування

У другому читанні депутати парламенту схвалили внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Це надважливий законопроєкт для завершення децентралізації і проведення місцевих виборів.

У першому читанні законопроєкт схвалили 17 січня 2020 року. Тепер Кабмін зможе внести новий проєкт адміністративного устрою країни, а це важливо для продовження децентралізації і проведення місцевих виборів у 2020 році.

  • Закон дає можливість уряду ухвалити необхідні рішення із затвердження адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів: вводить поняття адміністративного центру територіальної громади та території територіальної громади.
  • Пропонує, до ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій України, уповноважити Кабмін визначати адміністративні центри та території територіальних громад.
  • Дозволяє подавати до Верховної Ради України проєкти законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів.

Законопроєкт про "поправочний спам": що він передбачає

Верховна Рада на позачерговому засіданні підтримала у другому читанні та у цілому законопроєкт № 1043 "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури". Зауважимо, що нардепи часто подають десятки правок до законопроєктів для того, щоб затягнути розгляд закону.

  • Не менш, як одна третина від конституційного складу народних депутатів, президент або Кабмін можуть внести проєкт постанови Верховної Ради про скасування рішення щодо прийняття закону, постанови чи іншого акту в цілому. Це зупинить одноосібні подання на скасування якогось закону, який вже схвалила більшість.
  • Тільки за процедурними рішеннями парламенту можна проводити обговорення врахованої головним комітетом пропозиції, поправки з подальшим голосуванням за її ухвалення, виключення у цілому чи її частини.
  • У такому ж порядку можуть порушувати питання про розгляд пропозиції чи поправки до тексту статті законопроєкту, який ухвалили у першому читанні, якщо така правка є відсутньою у запропонованій головним комітетом редакції.

Зверніть увагу! Депутати з так званої орбіти Коломойського взялися одразу ж блокувати самі зміни до регламенту. На сайті парламенту наразі зареєстровані три постанови, які блокують підписання законопроєкту про протидію законодавчому спаму.

Що відомо про подання депутатами тисяч правок? Наразі до "антиколомойського" законопроєкту до другого читання, який вкрай необхідний для отримання кредиту від МВФ, уже подали понад 16 тисяч правок. Така кількість правок – рекорд за всі часи роботи Верховної Ради України. Раніше понад 4 тисячі правок депутати подали до законопроєкту про відкриття ринку землі. Через це розгляд затягнувся на декілька місяців.

Угода з Європою про грант для вишів

Угоду на виділення гранту між Європейським інвестиційним банком і Україною уклали ще у 2018 році. Однак, лише 16 квітня 2020 року її ратифікувала Верховна Рада. Ініціював і вніс до Ради законопроєкт Володимир Зеленський.

  • Запропонований проєкт надасть університетам-учасникам допомогу в підвищенні якості та надійності їх послуг й ефективності використання енергії.
  • Буде удосконалених їхній інституційний потенціал за рахунок різноманітних заходів і робіт, направлених на енергозбереження та оптимізацію управлінських процесів енергоспоживання.
  • Реалізація цього проєкту не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, енергоефективність вишів покращуватимуть за рахунок гранту.

Штрафи за пошкодження телекомунікацій

Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про посилення захисту телекомунікаційних мереж. Відтак умисне пошкодження дротів може нести за собою навіть реальний термін у в'язниці.

  • Стосуватимуться зміни як порушення правил охорони мереж, так і навмисного пошкодження.
  • Перше тягне за собою накладення штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для посадових осіб покарання – у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • Вони не переглядалися із 2001 року. Раніше такий злочин карався штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі.
  • Тепер же може тягти за собою і позбавлення волі, якщо пошкодження призвели до зникнення телекомунікаційних послуг.

  • Умисне пошкодження або руйнування телекомунікаційної мережі або технічних засобів телекомунікації чи споруд електрозв’язку, які входять до складу телекомунікаційної мережі, якщо такі дії спричинили припинення надання телекомунікаційних послуг, – карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від одного до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

  • Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом, – караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Зверніть увагу! Наразі неоподаткований мінімум дорівнює 17 гривень.Щодо пошкодження мереж, то штрафи зростуть у рази.

Піщані бурі в Україні: чому це відбувається

Деталі Піщана буря у Києві: 5 людей госпіталізували із травмами

  • 16 квітня у деяких районах Києва та низці містечок в області здійнялася піщана буря, видимість значно погіршилася. У столиці сильний вітер зніс частину риштувань Подільського мосту, в Ірпені – пошкодив дах одного з будинків.
  • Схожа ситуація склалася й на Житомирщині. На автодорогах Київ – Чоп та Київ – Ковель 16 квітня у межах Житомирської області через піщану бурю знизилася видимість. Через сильні пориви вітру спостерігається задимлення.
  • Через піщану бурю у Києві, до лікарень потрапило 5 людей. Вони травмувалися через падіння дерев та телевізійних антен.
  • Раніше через сильний вітер під Києвом зіштовхнулися 4 вантажівки та 2 легкових автомобілі: є загиблі та травмовані.
  • Водночас у ДСНС Києва повідомили, що у столиці впали два стовпи електромереж, а також обірвало одну з ліній.
  • Поліція закликає водіїв, які заїжджають у район, де утворилася піщана буря або значне задимлення, зупинитися у безпечному місці та перечекати таке явище.

Яка причина піщаної бурі? У Київській міській держадміністрації вже прокоментували ситуацію. Кажуть: таке погодне явище зумовлене змінами клімату: а саме цьогорічною безсніжною зимою і відсутністю звичної норми опадів.

Як наслідок – повітряна ерозія ґрунтів, зниження рівня ґрунтових вод, що і є причинами утворення пилу, який у столицю приніс північно-західний вітер.

Піщана буря на Київщині – дивіться відео 24 каналу

Чорнобиль знову запалав

Цікаво Нищівні пожежі у Чорнобильській зоні: скільки туристичних об'єктів втратила Україна

У зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції та на території обов'язкового відселення понад 10 діб тривала пожежа, з якою боролися рятувальники. 14 квітня повідомили про те, що відкритого вогню вже немає, спостерігають тління в окремих осередках. Втім вже 16 квітня знову стало відомо про відкритий вогонь.

Що відомо про поновлення пожежі 16 квітня

Про поновлення пожеж у Чорнобильській зоні повідомив голова Асоціації чорнобильських туроператорів Ярослав Ємельяненко. Він продемонстрував фото, де є відкрите вогнище поблизу з колишнім селом Корогод Чорнобильського району.

За словами туроператора, на нове займання вплинула піщана буря – вона у багатьох місцях роздмухала осередки тління до відкритої пожежі.


Пожежа у Чорнобильській зоні 16 квітня / Фото Ярослава Ємельянченка

Що кажуть в ДСНС та МВС

  • У ДСНС повідомили, що через потужний вітер виникли три місця займання. Втім вони не є масштабними і не становлять особливої загрози.
  • Пожежники продовжують поливати окремі ділянки, де тліють залишки деревини, повалені сухі дерева, а також торфовища. Однак через шквальний вітер ситуація ускладнилася.
  • У ДСНС наголошують, що загрози для критичних об'єктів, зокрема "Укриття", "Вектора", немає.
  • Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявляє, що ситуація з гасінням осередків займання в зоні відчуження Чорнобильської АЕС контрольована, проте через сильний вітер неможливо застосовувати в ліквідації пожежі авіацію.

Зверніть увагу! Правоохоронці вже затримали людей, яких підозрюють у підпалах. Через те, що вони спалювали суху траву, вогонь перекинувся на Чорнобильську зону, а тоді поширився на велику площу.

Чому не можна спалювати суху траву: дивіться відео