Контрнаступ ЗСУ має стати сюрпризом для ворога, – інтерв'ю з Михайлом Подоляком

Потрібно менше обговорювати, коли саме відбудеться наш контрнаступ, Китай шукає своє місце глобального гравця у світі. Про це та багато іншого в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк.

Читайте також Ще велике питання, хто ближче до оточення, – полковник про ситуацію в Бахмуті

Нагадаємо, що у першій частині інтерв'ю ми вже писали про дві особливості зустрічі "Рамштайн-10" та прагнення Росії змусити НАТО взяти більш дієву участь у війні. Читайте – за посиланням.

Розбудова України після звільнення територій

Окупанти повністю стерли з лиця землі місто Попасна в Луганській області з 20-тисячним населенням, і це вони визнали. Зате напередодні ПВК "Вагнер" кричав, що взяли якесь село, в якому до 2022 року 2 людини проживали. Розповіли, з якими боями його брали.

Це село Залізнянське. В тому селі буквально 3 будівлі. Ви абсолютно правильно фіксуєте, тільки єдине хочу зауважити: немає ніякої "ЛДНР", є території, які тимчасово окуповані Росією. Немає ніякої Луганської чи Запорізької області, які доєднались до Росії.

Є звичайний акт агресії – війна, яку ініціювала Росія проти України, і в ній є відповідні цілі:

1. знищити максимальну кількість громадян України – цивільних, військових – не має значення;

2. знищити максимальну кількість українських міст і сіл на окупованих територіях;

3. розмародерити, якщо не знищити, все, що є на окупованих територіях;

4. спробувати затриматись там на певний час, як вони в Криму, на жаль для нас з вами, затримались на 8 років.

Пограбували Крим. Сьогодні вони звідти все вивозять, тому що розуміють, що такого як в 2014 році – зайшли, призначили якихось кримінальних суб'єктів – тіпа Аксьонова – головами невизнаних адміністративних одиниць і це буде на певний час – вони розуміють, що цього у 2023 році точно не буде. Тому вони поступово починають все вивозити в Криму, сім'ї свої евакуювати, забирати матеріальні цінності, які вони накопичили за цей час.

Але між тим, немає різниці, які документи вони пишуть, якісь адміністративні устрої тощо. Це взагалі не буде обговорюватись. Росія має обов'язково програти, тому що тільки після цього ми зможемо провести переговори з Росією в рамках міжнародних інститутів. Зафіксувати все, що вони мають компенсувати Україні, це ключове для нас.

Розбудова України після звільнення своїх територій, це величезний кошт, який нам потрібно буде десь знайти. Я розумію, що коли країна виграє велику війну, сюди йдуть інвестори, тому що це буде величезний бренд свободи. І буде дуже багато людей, які захочуть інвестувати в Україну.

Це дуже важливо, тому що це буде не стільки про прибутки, хоча прийдуть й ті, хто захоче отримати великі прибутки. Адже тут буде бум. А це буде інвестування в символізм. Але для того, щоб історія правильно фіксувала ті чи інші події, маємо забрати величезну кількість грошей з Росії.

А цей факт про Попасну, інші населенні пункти, які повністю чи частково знищені, подивіться на Маріуполь. В Росії є такий суб'єкт Файзуллін, він очолює російський Мінбуд, який говорить, що вони там щось побудували в Маріуполі. Виставково 2 будинки побудували, а навколо повністю знищені будівлі і інфраструктура. І Маріуполя як такого немає. Бахмута теж немає – з точки зору того, якими містами вони були до вторгнення Росії.

Зверніть увагу Росіяни паркують системи ППО прямо посеред цивільної забудови: обурливі кадри

Якщо подивитись на Донецьк, де бігають товстуни типу Пушиліна, так і Донецька немає. Це дивне, кримінальне, некомфортне абсолютно зруйноване місто. Таких міст не може існувати у сучасному світі. Там немає чим займатися.

Вони за 8 років не зробили там "картинку" якусь, вони зробили те, щоб Донецьк виглядав як будь-яке місто в Росії. Я маю на увазі не Москву та Санкт-Петербург, а будь-яке інше місто – зруйноване, абсолютно не комфортне, не потрібне, яке не може існувати в сучасному світі.

Тисячі знищених окупантів під Бахмутом

Старший військовий радник делегатів Великої Британії в ОБСЄ на Форумі безпекового співробітництва у Відні говорить, що Росія на Бахмутському напрямку втратила щонайменше 30 тисяч вбитими. При цьому ми бачили цифри, що їм вдалося просунутися на 0,04% за лютий місяць. По факту на 25 кілометрів – 30 тисяч вбитими.

Давайте зафіксуємо, кого саме вбили українці під Бахмутом. Це найбільш підготовлені залишки російської армії – ці ті, хто вміє воювати. Всі інші в Росії – ці мобілізовані – це зовсім інший рівень підготовки.

Для мене набагато важливіше, що Росія сьогодні має певне ресурсне виснаження. У них є набагато менше снарядів. Вони знизили інтенсивність обстрілів. Так, вона велика, але це вже не те, що було пів року тому.

Росія істерично шукає на інших ринках включно в Ірані, Північній Кореї, Китаї снаряди. Розумієте, якої інтенсивності триває війна?

І це створює важливі панічні настрої у військово-політичному керівництві Росії. Вони розуміють, що рахували цю війну, виходячи з певної кількості днів, на які їм було байдуже, скільки вони витратять ракет, снарядів і т.д.

Коли говорять, що війна затягнеться на роки, я питаю: а де ресурс? Це ж не питання затягнути війну, коли ти береш автомат і використовуєш стрілецьку зброю. Адже інтенсивність війни велика, тому – а де снаряди, ракети, бронетехніка?

Інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Тому не тільки 30 тисяч вони витратили на Бахмутському напрямку. Загалом вони витратили 3 тисячі одиниць бронетехніки. Хоча писали перед війною, що в Росії законсервовано 12 тисяч танків. Але давайте об'єктивно. Не 12 тисяч, а набагато менше. А боєздатних ще менше. Практично все вже знищено.

І тому вони істерично шукають. В тій самій Білорусі забрали все, що було на складах. Але не всі танки готові до використання, тому що це ж Білорусь, Росія, вони розкрадались внутрішньо. Тому війна це – математика.

Брехня Росії про втрати у війні

З математикою у них повна проблема. Про втрати вони повідомляють, що не більше 9 тисяч солдатів втратили, і про 100 – 500 тисяч HIMARS знищили і навіть кілька танків Leopard.

Це дуже добре. Вони розраховують на те, що світ не змінився з моменту 2014 року. У них пропаганда побудована так само, як було у 2014 році, коли вони розповідали про "зельоних чєловєчков", в Україні бігають "нацисти" і таке інше.

Коли дивишся не назовсім розумних людей, розумієш, що вони неадекватні. І вони воюють так само – не рахують математику, не планують правильно, не розуміють, що це іншого типу війна.

Дуже добре, нам пощастило. Нам пощастило не з кількістю цих людей – їх дуже багато. Не пощастило, що вони стягнули все, що могли на території колишнього Радянського Союзу і зараз проти нас використовують. Зокрема, ті ракети, які ми в рамках Будапештського меморандуму передали Росії – ті ж самі Х-101, х-555, які сьогодні б'ють по наших містах.

Читайте також Під Бахмутом влучно знищили штурмову групу окупантів: потужне відео

Дуже добре, що вони говорять, що знищують, що у них усього 9 тисяч втрат. Це фактично деморалізує внутрішній ринок. Коли отримуєш десятки тисяч похорон по всій країні, а в тебе нова хвиля мобілізації триває, і в тебе забирають багато людей, а ти говориш, що втрати тільки 9 тисяч. Тоді Росія внутрішньо говорить (публічно вони про це не говорять): "Ви ж казали, що вся армія 1 мільйон 20 тисяч людей напередодні вторгнення в Україну. Так де ж вони? Які 9 тисяч? А де ще мільйон?"

Коли Росія бреше і брехня йде 3 дні, тоді люди реагують в Росії як буцімто це правда. А коли війна триває понад рік, люди дивляться по сторонам і розуміють, що там вбили когось, і там, і там. Там когось мобілізували. Тоді вони розуміють, що їм брешуть і це все дуже негативно виглядає.

Але крім того, кількість ексцесів в Росії. Сьогодні у Ростові-на-Дону підірвали одну з будівель ФСБ. Ракети, які постійно падають, дрони, які постійно літають над всією територією Росії. Москву зараз заставляють усіма цими "Панцирями", "Буками", С-300, С-400.

Люди перебувають в предпанічному стані. І це в якийсь момент прорве і почнуться внутрішні некеровані процеси. Нам треба більше знищувати, щоб було більше "похоронок".

Я про це постійно говорю, але не тому, що я кровожерний, ні. Я про це говорю, тому що це класична психологія війни. На жаль, у нас така окопна війна.

Ви починали говорити про "Оскар", про фільм "На Західному фронті без змін". На жаль це єдиний фактор, який пришвидшить внутрішній протест – не політичний, а протест від страху. Ці некеровані протести в Росії суттєво пришвидшаться.

Силовики повідомляють, що в Ростові-на-Дону на складі продовжують детонувати боєприпаси. Поряд горить паливо з баками. Рятувальники вимагають бронещити, аби захиститися від уламків. Зате у вас там системи ППО стоять. Не влаштовують?

У них все стоїть, тільки воно не працює. Це ж країна-фікція, "потьомкінская дєрєвня". На жаль, Росія тривалий час вкладалась в образ країни-монстра. І на жаль, західні політичні еліти купили цей образ і дуже сильно боялись Росії.

До теми Повилітали вікна і "піднявся" дах: розповіді очевидців вибуху в управлінні ФСБ у Ростові

А як з'ясувалось, коли ти починаєш жорстко протидіяти Росії, там нічого немає, там багато чого розікрали, як це притаманно Росії. "Вкрасти" – це ключовий слоган Росії. Тому хай стоять і дочекаються всіх певних процесів в Росії.

Зондаж Китаю щодо Росії

Ми можемо лише здогадуватись про справжні причини візиту Сі Цзіньпіна до Москви. Або хоче показати США, що я теж можу об'єднувати навколо себе тих, кого ви не підібрали і буду вимагати для себе якісь поступки, типу Тайваню. Або ж це особистий візит до Путіна, щоб на нього натиснути і він прийняв якісь неприємні йому рішення, наприклад, про згортання спеціальної військової операції.

Я трошки інакше на це дивлюся. Для Китаю вкрай небезпечним є об'єднати в певний союз Білорусь, Росію та інші токсичні країни. Це не дає стратегічної переваги, навпаки це токсично для самого Китаю і зменшує поле для маневру, який Пекін може мати. Особливо зараз.

Китай шукає своє місце глобального гравця. Адже поки він є економічним глобальним гравцем певною мірою. Але з точки зору політичних процесів Китай не так сильно на них впливає.

А сьогодні є вікно можливостей замінити Росію і взяти на себе глобальну гру. Але для цього потрібно зрозуміти, як ти маєш поводитись.

І тут, по-перше, Китай хоче подивитись на психологічний стан Росії.

По-друге, він хоче трошки затягнути цю війну, не хоче, щоб вона зупинялась тут і зараз. Але Китай не хоче, щоб хтось виграв у цій війні. Тобто він хоче, щоб вона певний час тривала, поки він шукатиме торгівельний майданчик, на якому він розторгує щось на щось.

Подоляк про причини візиту Сі Цзіньпіна до Москви / Колаж 24 Каналу

Сьогодні цього немає у Китаю. Тому цей візит, мені здається, такий зондаж, чи можемо ми взяти під контроль Росію. Побачимо ми монолітність чи певний розкол в російській еліті. Чи побачимо ми практично знищенного психологічно Путіна. І чи зможемо ми затягнути на певний час війну, поки не напрацюємо оцей торгівельний майданчик, на якому Китай буде домінувати.

До речі Чому з Китаю до Росії їде зброя, але геть не та, якої б хотів Путін: думка аналітиків ISW

Тоді він буде говорити не про дивні "мирні ініціативи", які такими не є по суті, тому що, пам'ятаючи його 12 пунктів, логіки і логістики в цьому плані немає. А навпаки, він буде говорити про якусь конкретику. Тому це мені видається демонстративним кроком, але не для того, щоб прийняти рішення, а для того, щоб психологічно підтиснути на Росію.

Ми ще звернули увагу, що перед візитом Сі Цзіньпіна "всплила" карта з поділом Росії з "ісконно" китайськими територіями. На неї чомусь не відреагували на російському телебаченні. Але вона є в медіа.

Про карти поговоримо, коли почнемо фіналізувати війну. Будуть певні етнічні території, які будуть рухатися окремо. Дійсно, буряти, наприклад, можуть рухатися в напрямку Монголії, тому що вони до неї етнічно більш близькі, ніж до дивної синтетичної Російської Федерації.

Візит Сі Цзіньпіна має дати певну моралізацію ультрапатріотичним колам, які мають кричати: "Давайте! Дивіться, нас підтримують. Давайте далі воювати". Мета – затягнути цей конфлікт.

Адже Китай дуже прагматично підходить до того, що треба напрацювати нову платформу, перебрати на себе функції глобального гравця, намалювати логістичну траєкторію до фіналу війни, аби Пекін отримав стратегічні переваги.

Читайте також Ляпас Путіну: навіщо Китай перейменував міста Росії на свій лад

Важливо, що серед цих стратегічних переваг немає жодних інтересів Білорусі чи Росії. Є інтереси Казахстану, тому що це для Китаю важливо з торгівельної точки зору. Але у стратегічних ініціативах Китаю точно не будуть присутні інтереси Росії та Білорусі.

Підготовка до контрнаступу ЗСУ

Видання Politico повідомляло про наші втрати в 100 тисяч. А потім одразу дає інформацію про те, що контрнаступ України розпочнеться у травні. Видання навіть подає 2 можливих сценарії.

Я трохи іронічно ставлюся до того, коли журналісти говорять, які сценарії контрнаступу використовуватиме Україна. Може, тоді запропонувати їм взяти безпосередню участь у роботі Генштабу України та зайнятись плануванням операцій? Якщо вони так точно розуміють, що, де й коли треба робити.

По-перше, у газетах не треба обговорювати терміни, коли саме буде контрнаступ. Це має бути сюрпризом для ворога. Можна лише сказати, що наступні місяці будуть потрібні для того, щоб накопичити певний ресурс. Адже для наступу потрібні інструменти у певній кількості, які потрібно накопичити. Ми розуміємо, скільки часу для цього знадобиться з логістичної точки зору.

По-друге, навіть військовим точно не треба проговорювати, які пріоритетні напрямки чи сценарії наступу. Україна набагато креативніша, ніж думають журналісти Politico. Ми вже неодноразово доводили це за час війни. Зокрема, у Харківській області чи у тому, що зараз відбувається загалом по лінії фронту, особливо на Донецькому напрямку.

Читайте також Данілов назвав перспективи для України у війні на весну – літо

Головне, що й у військового керівництва – у ЗСУ та Міноборони, і у політичного, насамперед кажу про Володимира Зеленського – є абсолютно консолідована позиція, що ми не можемо зупинитися десь посередині. Контрнаступи нам потрібні у певний час. А для цього потрібна концентрація ресурсів.

Ми не можемо просто так відступати чи наступати, якщо не готові до того чи іншого сценарію, враховуючи всі ризики. Все це проговорюється на Ставці Верховного Головнокомандувача, де ухвалюються колективні рішення та відверто проговорюються всі сценарії. Єдине, чого там немає, – журналістів Politico чи будь-яких інших.

Давайте не вестися на експертні оцінки чи журналістські публікації на ці хайпові теми. Дочекаймося розвитку подій. У нас немає жодного іншого шансу, окрім як йти у контрнаступ у певний час за визначеним сценарієм. Інакше державності України не буде.

Зупинка десь посередині, як це було у 2014 році – коли території залишилися під окупацією Росії – означатиме, що через певний час України як держави не буде. Адже Росія сьогодні на різних рівнях, включно з Владіміром Путіним, фіксує свою позицію: "Україну треба знищити як державу та територію, де живуть українці".

Пропагандисти, які перейшли на сторону ворога

Подивилася відео Тетяни Монтян, яка розповідає, що протягом цього року більше "бомблять Донбас", ніж це було за 8 років. Та й Олег Царьов раптом фактично визнав, що Майдан був потрібен. Що відбувається з пропагандистами, які свого часу продалися і перейшли на сторону ворога? Чи можуть вони прозріти?

Не називаймо їх українцями, це дуже важливо. Вони не те що прозрівають, а просто ніколи не знали Україну, її серце й душу. Вони не знали, що Україна – це завжди спротив до останнього, що ми не віддамо своє право бути вільними.

Вони цього не розуміли, тому що є рабами по своїй суті. Адже російська імперськість – це рабство для внутрішнього ринку. Ці люди є росіянами по своїй суті не з точки зору культури, етнічності чи літератури. А з точки зору розуміння того, що ти – раб.

Але сьогодні вони усвідомлюють, що помилилися в Україні й що після того, як Росія програє, у них не буде шансу залишитися на свободі. Ми дістанемо і Царьова, і Монтян, і багатьох інших. Йдеться про десятки людей, і ми чітко розуміємо, хто яку роль виконував.

Вони сьогодні хочуть "підстелити соломку" на майбутнє, щоб сказати: "Ми помилялися, ми зафіксували іншу позицію". Мовляв, ми не такі, як росіяни, тому давайте ви нас не будете переслідувати, дайте нам умовні терміни.

Вони сьогодні панічно бояться майбутнього, у якому Росії не буде існувати у тому вигляді, який вони обожнювали. Тобто не буде цієї тоталітарної імперії, яка будь-кого поставить на коліна. А ці люди будуть платити вже особисту ціну за те, що хотіли, щоб така імперія була. Це головна проблема цих людей. Вони намагаються якось пояснити свою позицію.

Згадаймо, як та ж Монтян на початку повномасштабного вторгнення казала: "Да кто там будет сопротивляться. 3 дня – и все на колени станут, прибегут с цветами."

Це набагато глибше питання, ніж здається на перший погляд. Річ не у тому, що ці люди кажуть. Питання у тому, що якщо ми хочемо отримати більш-менш справедливий світ в цілому, то люди мають відповідати за свої слова та дії. Якщо там є кримінал – сидіти у тюрмі.

Дивіться також Нескорений Слов'янськ та звільнені Ізюм і Лиман: репортаж зі Сходу України

Не треба шукати виправдань цим людям. Ми маємо довести цю війну до кінця і, на мою думку, нам треба перебудувати й внутрішній простір. Ми маємо бути більш відвертими й справедливими у себе в країні. Нам треба правильно розставити крапки над "і" у біографіях всіх людей, які протягом 30 років доклалися до того, що ми зараз втрачаємо найкращих синів і дочок України.