Головні новини 24 червня: перемога Росії у ПАРЄ, Філарет без храмів та вбивство дитини в Києві

25 червня 2019, 08:15
Читать новость на русском

Синод ПЦУ позбавив патріарха Філарета права управління Київською єпархією. Щонайменше делегації 10 країн виступили за повернення Росії до Парламентської асамблеї вже під час засідання регламентного комітету ПАРЄ. Суд обрав запобіжний захід ймовірному вбивці 9-річного хлопчика у Києві. Біометричний паспорт подорожчає з 1 липня. Такими були головні новини понеділка, 24 червня, в Україні та світі.

Росія повертається в ПАРЄ

Емоції у ПАРЄ: Тепер вони відповідають за вбивства українців, – реакція Геращенко на рішення ПАРЄ

Дива не сталось. Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, яка передбачає зміну санкційного механізму та повернення до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу. Росія планує відновити роботу в Асамблеї вже у вівторок, 25 червня.

Читайте також: ПАРЄ може повернути Росію до складу Асамблеї: що означає і які ризики для України

За повернення Росії проголосували 118 євродепутатів, 62 проголосували проти, ще 10 – утрималися. Перед цим ПАРЄ відхилила понад 200 українських поправок до цієї резолюції.

Що це означає? Це створює можливість для зняття санкцій з російської делегації. Механізм запровадження санкцій, який в ПАРЄ діяв до цього, відтепер скасовується.

Хто підтримав Росію?

Такі делегації у повному складі:

  • Франція;
  • Іспанія;
  • Італія;
  • Норвегія;
  • Австрія;
  • Словаччина;
  • Португалія;
  • Сербія;
  • Туреччина;
  • Азербайжан.

Частково резолюцію про повернення РФ до ПАРЄ підтримали:

  • Швейцарія;
  • Німеччина;
  • Молдова;
  • Чехія;
  • Вірменія;
  • Нідерланди.

Повним складом "проти" голосували:

  • Україна;
  • Грузія.

Переважна більшість делегатів віддали свої голоси проти резолюції від:

  • Польщі;
  • Литви;
  • Латвії;
  • Естонії;
  • Великобританії ;
  • Швеції.

Парламентська асамблея Ради Європи – міжнародний європейський консультаційний орган, що складається з парламентарів усіх держав-членів. Серед важливих повноважень Асамблеї – вибори Генерального секретаря РЄ та його заступника, суддів Європейського суду з прав людини, ухвалення висновків щодо кандидатур нових держав-членів, моніторинг виконання ними зобов'язань, взятих при вступі.

Україна може піти

Тепер українська делегація може призупинити свою участь в цій організації, про це сказала виконувачка обов'язків голови комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції Марія Іонова.

Ми не бачимо себе в одному залі з росіянами. Ми просто припинимо участь України в літній сесії... І взагалі я не знаю, чи можна буде туди повертатися, якщо чесно,
– пояснила вона.

Окрім того, українська делегація протестуватиме під час процедури повернення повноважень членів російської делегації у вівторок. Якщо росіяни залишаться в залі, українці покинуть його.

"Нас – меншість. Ми не зрадили принципи РЄ, на відміну від тих, хто продав принципи заради грошей, внеску Росії", – перша заступниця голови Верховної Ради, членкиня української делегації у ПАРЄ Ірина Геращенко.

Чому Росія втратила право голосу у ПАРЄ?У 2014 році через події на Сході України та анексію Криму країну-агресора позбавили права голосу. У відповідь Росія припинила свою участь в організації та не платить відповідні внески. До речі, потужне російське лобі вже неодноразово намагалось повернути РФ до складу ПАРЄ, проте увесь час ці спроби вчасно блокували.

16 травня у Раді міністрів підтримали документ, який відкриває шлях для повернення Росії, а 17 травня його остаточно затвердили. Цей крок може призвести до повернення російської делегації у ПАРЄ. Цього намагається недопустити Україна. Глава МЗС Клімкін заявив, що Україна вийде з Ради Європи, якщо Росії повернуть право голосу.

На такі радикальні кроки наша країна може наважитись, адже якщо з Росії знімуть санкції, то це означатиме нормалізацію протиправних дій Кремля, а мінські угоди фактично втратять свій сенс.

Філарет залишився без єпархії

Дізнайтесь більше: Скандал у ПЦУ: чому Філарет пішов проти Томосу

Так званий собор, який скликав Філарет, не минув без наслідків. Синод ПЦУ, який зібрався у відповідь на дії Філарета, позбавив патріарха Філарета права управління Київською єпархією. Так, Філарет втратив контроль над місцевими храмами і монастирями.

Члени Синоду під час голосування предстоятеля ПЦУ Епіфанія вирішили не вилучати зі складу єпископату ПЦУ Філарета "за особливі заслуги в минулому".

Філарет залишається у складі єпископату Православної Церкви України, однак втратив канонічні права і обов’язки, пов’язані з управлінням єпархією,
– пояснив архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря).

Відтепер усі вони будуть підпорядковуватися митрополиту Епіфанію.

Що ще вирішили на Синоді:

  • Так званий собор Філарета, який синод називає "зборами трьох архієреїв, невеликої кількості скликаних кліриків та мирян", та всі ухвалені на ньому рішення визнані недійсними;
  • Документи чи рішення видані від імені УПЦ Київського патріархату теж не мають юридичної сили;
  • З ПЦУ виключили священнослужителів, які були присутні на цьому "соборі" Філарета.


Рішення синоду ПЦУ / фото журналіста 24 каналу Олексія Печія

УПЦ МП не гає часу: На що готовий Московський патріархат, аби залишити парафії у себе

Що відомо про "собор" Філарета та чому він відновив Київський патріархат?Патріах Філарет давно заявляв про незгоду з уставами ПЦУ, звинувачував митрополита Епіфанія у порушенні домовленостей. Він переконує, що на Об'єднавчому соборі 15 грудня його учасники нібито домовилися, що ПЦУ керуватиме саме він, а Епіфаній лише представлятиме церкву за кордоном. Але ці домовленості, за словами Філарета, не були виконані.

Потім Філарет почав відверто заявляти, що Київський патріархат досі існує, хоча про його ліквідацію домовились на тому ж таки грудневому соборі. Підпис, до речі, під відповідним документом ставив особисто Філарет.

20 червня патріарх таки провів так званий Собор УПЦ КП. На нелегітимному зібранні він заявив про відновлення діяльності Київського патріархату. Окрім того, його учасники відкинули Томос. За їх словами, документ нібито ставить ПЦУ у залежність від Константинополя.

Філарет і члени його "собору" також скасували положення Об'єднавчого собору ПЦУ, який пройшов 15 грудня 2018 року. Саме тоді ліквідували УПЦ КП та ухвалили рішення створити ПЦУ.

Ще одне страшне вбивство дитини

Жахливі деталі: Зникнення та вбивство 9-річного Захара Черевка: як відбувався злочин

У Києві 22 червня зник 9-річний Захар Черевко. Поліцію про інцидент повідомила бабуся дитини. За словами жінки, її малолітній онук близько 20:00 вийшов на вулицю гуляти та зник. Коли стемніло вона, кинулася шукати дитину.

Наступного дня тіло хлопчика знайшли на Дарницькому районі в озері Вирлиця. У вбивстві Захара Черевко підозрюють 30-річного Ярослава Богдана. Він був близько знайомий з хлопчиком, оскільки є братом співмешканця матері Захара.


Пошуки 9-річного Захара Черевка

Правоохоронцям вийти на слід вдалося доволі швидко, а допомогли їм у цьому камери відеоспостереження одного із торгових центрів – на кадрах, що вони зафіксували, можна було побачити, як зниклий хлопчик іде разом із якимось чоловіком – власне, Ярославом Богданом.

Підозрюваний був близько знайомим із загиблим хлопчиком. Він, якщо можна так сказати, – член його родини, оскільки є рідним братом співмешканця матері та з ними проживав. Дитину ж виховувала бабуся та вона здебільшого жила у неї окремо. Мати ж хлопчика та її співмешканець, неодноразово судимий, часто потрапляли у поле зору поліції,
– повідомив начальник столичної поліції Андрій Крищенко.

Під час допиту підозрюваний у всьому зізнався та розповів деталі злочину. Натомість, водолази знайшли речові докази на дні озера.

Ярослав Богдан, ймовірно, вбив хлопчика через сімейні образи. У день зникнення між братами та мамою дитини виник конфлікт – і він вирішив помститися. Ярославу Богдану загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення.


Імовірний вбивця 9-річного Захара Черевка

Дарницький районний суд Києва обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб без права внесення застави.

Біометричний подорожчав

Цікаво: Що робити, якщо авіакомпанія загубила ваш багаж: покрокова інструкція

Усім охочим отримати закордонний біометричний паспорт та внутрішню ID-картку з 1 липня доведеться заплатити більше.

Нова вартість оформлення біометричних паспортів до 20 робочих днів:

  • ID-картка — 345 гривень (раніше – 279 гривень)
  • закордонний паспорт – 682 гривень (раніше – 557 гривень 32 копійки)

Нова вартість оформлення біометричних паспортів до 10 робочих днів:

  • ID-картка — 471 гривня (раніше – 366 гривень)
  • закордонний паспорт – 1034 гривні (раніше – 810 гривень 32 копійки)

Як оформити біометричний паспорт онлайн?З 8 листопада 2018 року в Україні запрацював сервіс онлайн-реєстрації біометричних документів. Тому анкету з персональними даними можна заповнити електронно, а це істотно зменшить час обслуговування заявника і скоротить черги. Послуга доступна на сайті ДМС України, а також – на Урядовому порталі. Проте людині все ж необхідно особисто прибути в міграційну службу, щоб сфотографуватися і відсканувати відбитки пальців.