Новий голова САП: що буде з конкурсом на "фінішній прямій"

9 вересня 2021, 19:30
Читать новость на русском

Сполучені Штати Америки планують виділити Україні 463 мільйони доларів до кінця 2021 року на втілення реформ. Серед ключових позицій зі спільної заяви президентів Володимира Зеленського та Джозефа Байдена — обрання керівника САП "відповідно до найкращих міжнародних практик".

Від 21 серпня 2020 року, коли очільник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький написав заяву на звільнення, орган не має повноцінного керівництва, лише виконувача обов'язків з обмеженими повноваженнями – Максима Грищука. Частину його повноважень передали генпрокурорці – Ірині Венедіктовій.

Від голови САП напряму залежить розслідування корупційних справ. Якщо прокуратурою керуватиме людина із сумнівною репутацією, це прямо відобразиться не лише на рівні довіри суспільства до органу, але й на можливості домогтися справедливого покарання для корупціонерів.

Актуально Дали грошей і зобов'язань: після візиту у США Зеленський захоче робити реформи

Що передувало

У вересні 2020 року у МВФ заявили, що, якщо Україна хоче продовжити отримувати кредити, їй слід зберегти незалежність антикорупційних органів. Зокрема йдеться про підтримку незалежності й цілісності НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Вищого антикорупційного суду.

Таке застереження прозвучало після постанови Конституційного суду про "неконституційність" призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро. У НАБУ у відповідь заявили, що таке рішення політично мотивоване і не припиняє повноважень Ситника.

До теми Це дає можливість для маніпуляцій, – інтерв'ю з Ситником про "неконституційне призначення"

Прозоре обрання нового очільника САП є одним з пунктів надання 600 мільйонів євро макрофінансової допомоги ЄС. Крім того, це є одним з критеріїв за так званим механізмом призупинення безвізу з боку Євросоюзу.

Хто увійшов до складу конкурсної комісії САП

Згідно з законом про прокуратуру, членами конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції.

Верховна Рада на засіданні 17 вересня з третьої спроби призначила сімох парламентських представників до складу конкурсної комісії:

  • Бусол Олену Юріївну – старшого наукового співробітника, завідувача кафедри спеціально-правових дисциплін Навчально-наукового гуманітарного інституту Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського, доктора юридичних наук (за згодою);
  • Гуджала Андрія Андрійовича – партнера, який керує адвокатським об'єднанням "ГуДеГ" (за згодою);
  • Дрозда Олексія Юрійовича — начальника відділу докторантури та ад'юнктури Національної академії внутрішніх справ, доктора юридичних наук, доцента (за згодою);
  • Коваль Катерину Петрівну – першого заступника голови Союзу юристів України (за згодою);
  • Навроцького Вячеслава Олександровича — професора кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету, професора кафедри кримінального права і кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, члена-кореспондента Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук, професора (за згодою);
  • Романюка Богдана Васильовича – професора кафедри транспортного права та логістики Національного транспортного університету, кандидата юридичних наук, доцента (за згодою);
  • Соболя Євгена Юрійовича – завідувача кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, доктора юридичних наук, професора (за згодою).

Раду прокурорів представили чотири міжнародні експерти. Фактично в комісію вони потрапили за рекомендацією західних міжнародних партнерів України, і коротко їх називають "міжнародниками":

  • Роман Куйбіда – заступник голови правління ГО "Центр політико-правових реформ", член Громадської ради доброчесності;
  • Нона Цоцорія – міжнародна консультантка з оцінки та реалізації проєктів з прав людини, боротьби з корупцією, верховенства права, екссуддя Європейського суду з прав людини;
  • Драго Кос – голова робочої групи з хабарництва в міжнародних бізнес-переказах в рамках Організації економічного співробітництва і розвитку, керівний партнер у компанії RUR у сферах корпоративної доброчесності, запобігання корупції, судового аудиту тощо. У 2003-2011 році очолював Групу держав у боротьбі з корупцією, створену Радою Європи. А з 2004 по 2010 був першим головою Комісії із запобігання корупції Словенії.
  • Томас Файрстоун – колишній прокурор США, партнер компанії "Бейкер та Маккензі". Має значний досвід в органах досудового розслідування та прокуратурі США: 6 років працював у відділі боротьби з організованою злочинністю Прокуратури США в Нью-Йорку, де спеціалізувався на справах російських олігархів та чиновників, пов’язаних із корупцією та відмиванням коштів.

Як комісія оцінюватиме кандидата на співбесіді, регламентує Методологія та критерії оцінювання практичних завдань і результатів співбесіди. Наприклад, кожен член комісії буде виставляти бали від 0 до 3 за різні індикатори. А рішення щодо подальшої участі кандидата в конкурсі після оцінки його доброчесності мають приймати за формулою 5+2 (де 5 – це кількість членів комісії від парламенту, а 2 – від Ради прокурорів).

Опісля всіх етапів буде складено єдиний рейтинговий список. Перший у рейтингу кандидат і стане новим керівником САП, а другий – його заступником. Призначення прокурора на адміністративну посаду керівника САП і заступника, здійснюється генеральним прокурором, а на посаду керівника підрозділу – керівником САП.

Рік виборів та затягувань

У жовтні 2020 року Володимир Зеленський заявив, що керівника САП оберуть найближчими місяцями. За його словами, конкурс на цю посаду може бути дуже великим.

25 січня 2021 року конкурс з обрання очільника САП нарешті стартував. Він мав передбачати тестування на знання законодавства, практичні завдання, проходження поліграфа, психологічне тестування та співбесіду. У березні конкурсна комісія затвердила остаточний список 133 претендентів на керівні посади у відомстві. Тимчасовий очільник САП Максим Грищук не пройшов відбір на постійного керівника.

Цікаво Тимчасовий очільник САП Максим Грищук не пройшов відбір на постійного керівника

За кулісами залишається низка моментів, які можуть суттєво вплинути на перебіг конкурсу. Наприклад, етап співбесіди, який складатиметься із поліграфа (лише для керівника та його заступника), оцінки доброчесності кандидата, його практичного завдання та визначення професійних компетенцій.

Оскільки переможці визначатимуться відповідно до позиції в рейтингу після всіх етапів відбору, комісія не матиме фінального голосування за потенційного переможця. З одного боку, такий підхід убезпечує від додаткового впливу. Проте можлива ситуація, коли деякі члени навмисно виставлятимуть неадекватно низькі/високі бали кандидатам, аби вплинути на фінальний рейтинг.

Порушення закону та блокування конкурсу 

До складу конкурсної комісії, яка обиратиме нового очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, увійшов поліціянт Олексій Дрозд, за якого проголосували у ВРУ. Однак, у нього немає антикорупційного досвіду, а його призначення суперечить закону.

Зокрема, ст. 8 закону України "Про прокуратуру" забороняє призначати членом конкурсної комісії правоохоронців. Окрім того, закон "Про Національну поліцію" каже, що працівник правоохоронних органів не втрачає свого статусу під час відрядження до іншого органу. Це робить незаконним призначення членом комісії підлеглого очільнику МВС.

Олексія Дрозда до складу конкурсної комісії рекомендували від фракції "Слуга Народу". У Центрі протидії корупції (ЦПК) стверджують, що в правоохоронця немає жодного досвіду в антикорупційних справах. Також є питання до доброчесності Дрозда, адже фірми його батька протягом двох років виграють мільйонні державні тендери.

Журналісти програми "Схеми"  також виявили, що Олексій Дрозд писав спільні статті разом з заступником керівника Офісу президента Олегом Татаровим. Наприклад, з назвою "Правова охорона земельних відносин в Україні". В результаті Дрозд самоусунувся від роботи у комісії.

Голова правління громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін у своєму  Telegram-каналі заявив, що "наразі конкурс заблоковано за вказівкою Офісу Президента, оскільки їх головний кандидат – Андрій Костін вилетів з конкурсу. Підконтрольні члени комісії не просто бігають на Банкову, вони в онлайн-режимі виконують вказівки заступника Єрмака/Татарова". 

До теми Не переконав у доброчесності: голова комітету Ради вилетів із конкурсу на керівника САП

Фактор Татарова

Журналісти програми "Схеми" виявили зв'язки заступника керівника Офісу президента Олега Татарова з членами комісії, яка обирає голову САП.

Олег Татаров разом з Іриною Венедіктовою були присутні 5 жовтня 2020 року на вітальній зустрічі з новопризначеними членами комісії, які обиратимуть керівника САП.

Хто такий Олег Татаров зараз

Заступник керівника Офісу президента. Під час Революції Гідності він обіймав посаду заступника керівника Головного слідчого управління МВС. Татаров регулярно публічно коментував події, розповсюджуючи звинувачення на адресу активістів, які до сьогодні не доведені: "Злочинці трощать все, на вулицях будують нові барикади, палять шини та не збираються припиняти протистояння", – говорив він на брифінгу у лютому 2014-го. У 2020 році Татаров пройшов люстраційну перевірку в Офісі президента.

Через два місяці після цієї зустрічі, 18 грудня 2020 року, САП та НАБУ повідомили Татарову про підозру у хабарництві в справі щодо розкрадання грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. Будівництвом займалася компанія "Укрбуд", президентом якої на той час був екснардеп Максим Микитась. Олег Татаров працював там юристом.

Пізніше Офіс генпрокурора забрав у НАБУ та САП справу Татарова і передав її до Служби безпеки України. Окремо Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження через можливе незаконне втручання генпрокурорки Ірини Венедіктової у справу Татарова. Мовиться, зокрема, про рішення Венедіктової змінити групу прокурорів у справі Татарова.

Ірина Венедіктова зробила це ввечері 1 грудня 2020 року, перед тим, як детективи НАБУ планували повідомити Татарову про підозру. Через це нова група прокурорів була змушена заново вивчати справу.

Сам Татаров всі обвинувачення відкидає. Два прокурори – Андрій Перов та Роман Симків, які були несподівано відсторонені генпрокуроркою Іриною Венедіктовою у справі, де підозрюється Олег Татаров, подали заяви на участь у конкурсі на посаду керівника САП. "Схемам" вдалося з'ясувати, що Татаров може добре знати деяких членів комісії, яка обирає антикорупційного прокурора. 

До теми: Викрили "агентів впливу" Татарова: допомагають обирати нового антикорупційного прокурора

Так, з двома з них Татаров співпрацює в комісії, створеній Володимиром Зеленським, з іншими працював раніше в одній робочій групі при Міністерстві юстиції та громадській раді при МВС часів президентства Віктора Януковича, один із членів комісії був науковим керівником Татарова, а з деякими Татаров писав спільні статті. Однак, декілька членів комісії своє знайомство чи співпрацю з Татаровим заперечують. 

Скандали довкола конкурсу

Багато місяців конкурс на обрання керівників САП супроводжували скандали на фоні журналістських розслідувань. Громадська організація Transparency International Ukraine заявляла про гальмування процесу відбору кандидатів, навмисне блокування гідних кандидатів, розголос інформації за результатами поліграфа та недотримання критеріїв оцінки доброчесності. Активісти та правозахисники заявляють про ймовірне перезавантаження конкурсу.

Наразі чотири з шести етапів пройшли двоє кандидатів – Андрій Синюк та Олександр Клименко. 23 серпня "Європейска правда" опублікувала лист, де міжнародні експерти, які входять у Раду прокурорів, звернулися до генпрокурорки Ірини Венедіктової та пригрозили вийти з комісії.

ВажливоЧлени комісії з відбору керівника САП поскаржилася на тиск та пригрозили вийти з процесу

Куйбіда, Цоцорія, Кос і Файрстоун стверджують, що інформація про спроби впливу надійшла з декількох незалежних надійних джерел, деякі з них висловлювалися публично.

Член комісії Драго Кос в інтерв'ю виданню "Бабель" розповів, що сильного впливу він особисто не відчуває, оскільки знаходиться не в Україні. Однак, за його словами, Рада прокурорів "отримує достатньо інформації від друзів в Україні і знає, що багато людей хочуть, щоб комісія ухвалила рішення, які вигідні їм".

Це різні групи з різними інтересами. Ми знаємо, що проходять спеціальні наради без участі членів комісії, на яких обговорюють нашу роботу, і потім ми бачимо наслідки цих зустрічей вже в роботі комісії,
– зазначив Драго Кос.

За його словами, після цих нарад комісія довго не зустрічалася або ухвалювала дуже цікаві рішення. Наприклад, частина комісії намагалася підтримати кандидатів, які явно не відповідали критеріям. Або навпаки – провалювала гідних кандидатів, які відповідали всім вимогам. Драго Кос розповів, що на запитання, чому засідань немає – відповідали, що це через відпустки і ковід.

"САП – невіддільна частина антикорупційної "екосистеми"

Прозорість конкурсу на ТОП-посади у САП суттєво може вплинути на наші відносини як із США, так і з будь-якими міжнародними партнерами, тому що саме антикорупційна реформа і незалежність антикорупційних органів стоять в центрі наших відносин із західними країнами.

Заступниця виконавчого директора Transparency International Україна Катерина Риженко наголосила, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура – це один з основних органів, який був створений ще на початку "антикорупційної реформи". Він працює з низкою інших органів – НАБУ, ВАКС, НАЗК, АРМА. За словами експертки, "САП – невіддільна частина антикорупційної "екосистеми" без належного функціонування якої боротьбу з корупцією важко уявити, це неможливо".

Риженко каже, що саме тому така сильна увага до конкурсу та довкола цього органу. Адже голова САП – це людина, яка є символом та фактично забезпечує ефективність та незалежність цього органу.

А від незалежності ВАКС взагалі напряму буде залежати кількість ТОП-корупційних справ і безпосереднє доведення їх до логічного кінця і сподіваємося до вироків. ВАКС 5 вересня святкували два роки. І він вже має, що продемонструвати – низку вироків, які без роботи САП були б неможливі. Тому те, що конкурс відбувається вже понад рік – це просто нонсенс,
– заявила Риженко.

Заступниця виконавчого директора Transparency International Україна Катерина Риженко / Фото НАБУ

Враховуючи заяви міжнародних експертів, це ще більше підтверджує те, що є тиск, додає експертка. За її словами, представники влади прекрасно розуміють, що їм необхідно мати контроль над майбутнім керівником САП. Зараз керівництво де-факто над цим органом здійснює генеральна прокурорка, тому що постійного очільника у САП немає.

Тому зацікавленим сторонам "на руку" затягувати цей процес обрання керівника або докласти максимально зусиль, щоб обрати ту людину, яка буде діяти в інтересах тих чи інших фігурантів.  Звичайно, що багато хто не зацікавлений у тому, щоб було обрано на прозорому незалежному конкурсі керівника САП. Тому що багато хто з цих людей стане або вже є фігурантами розслідувань Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,
– зазначила Риженко.

За її словами, якщо з комісії вийдуть представники Ради прокурорів – міжнародні експерти, то це буде великою проблемою. Адже треба буде перезапускати конкурс, який не закінчився, та переобирати нових членів комісії. Таким чином процес конкурсу затягнеться.

Мені важко пригадати, який ще інший конкурс останнім часом тривав довше року. Тим більше цей конкурс вже на останньому етапі. Залишилося два кандидати на ТОП-посади – на керівника та заступника САП. У них залишилося буквально кілька етапів: професійна співбесіда, практичне завдання. Це вже майже фінал,
– уточнила експертка.

Не провести прозорий конкурс у САП не варіант

Катерина Риженко висловила занепокоєння тим, що комісія на обрання керівника САП не збирається майже півтора місяця. За її словами, заяви міжнародних експертів про те, що вони теоретично можуть вийти з комісії через тиск – це тривожний дзвінок, що конкурс на межі зриву. 

Зараз президент США Джо Байден прямим текстом говорить, що не провести прозорий конкурс у САП – не варіант. Тут питання, чи готові представники ОП та інші посадовці пожертвувати своїми партнерськими відносинами та нормальним статусом САП з нашими міжнародними партнерами та в очах спільноти. Чи все ж вони дадуть можливість конкурсу "йти далі" та логічно йому завершитися. Тому що однозначно такі "лімби" тривати так довго не можуть і треба приймати якісь кроки,
– резюмувала Риженко.

Джозеф Байден прямо заявив про необхідність обрати нового керівника САП / Фото 24 канал