Заколот Пригожина – російська громадянська війна, в якій немає переможців

Вже зараз можна сказати, що від протистояння путінських поплічників та організаторів бунту, які досі залишаються невідомими широкому загалу, не виграла жодна зі сторін. Російська влада показала себе абсолютно недієвою та слабкою, а стійкий до зовнішніх ударів рашистський режим – таким, що здатен розвалитися буквально від кожного поштовху зсередини. Євгеній Пригожин внаслідок умовного провалу опинився не тільки без снарядів, але й без замовлень від міноборони на десятки мільярдів рублів. Якими є попередні підсумки заколоту проти Путіна, читайте у матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Майже трильйон рублів, – пропагандисти визнали, що Кремль виділяв нечувані гроші на "Вагнера"

Головні організатори заколоту досі діють

Перш за все варто відзначити, що спецоперацію походу "вагнерівців" на Москву готували багато місяців, а робив це абсолютно точно не лише Пригожин. Бувши медійною персоною, власник кишенькової армії спирався на цілу низку осіб із вищого політичного та військового командування Росії. Серед заколотників був генерал Суровікін, губернатор Тульської області Олексій Дюмін, а також багато інших персонажів, яких у Кремлі, судячи з усього, поки що не викрили.  

Суровікін мітив на місце Герасимова / Фото з російських псевдоЗМІ

Головні організатори заколоту, які ледве не спровокували якщо не розвал Росії, то повне переформатування чинного режиму, досі залишаються на волі та при посадах.

То ж найближчим часом ситуація буде розвиватися у ту чи іншу сторону: владі доведеться або проводити дуже серйозні чистки, або жити в очікуванні повтору переворотів.

В інший спосіб ці табори, що вступили у цілком відкрите протистояння, співіснувати навряд зможуть, адже баланс дотримання інтересів усіх кримінальних структур, які правлять Росією, був порушений. Укласти ж новий "суспільний" договір представники мафіозних кооперативів ніяк не зможуть. Принаймні без перерозподілу ринків та, як наслідок, розбірок та боротьби за гроші і владу.

Наприклад, деякі наближені до Путіна олігархи, які набивали свої кишені виключно коштом розпилу мільярдів з російського бюджету, навряд захочуть, аби царя прибили табакеркою. Натомість ображені на диктатора типу Фархада Ахмедова дуже б хотіли ліквідації божевільного фюрера та повернення більш стабільних часів.

Саме ж російське суспільство у цьому випадку взагалі не відіграє ніякого значення, бо воно мовчазно підтримуватиме тих, кого скажуть. Хоча, звісно, не можна заперечувати той факт, що росіяни, як виявилося, вже зовсім не "топлять" за Путіна. Їм просто потрібен сильний лідер, який годуватиме їх байками про велич, даватиме вигадані перемоги та каратиме батогом, а яке прізвище носитиме цар, буде він вбивцею та ґвалтівником, чи злодієм і педофілом, це для рашистів питання зовсім неважливе.

Коли Пригожин захопив Ростов та рухався на Москву, у бік колон "вагнерівців" не полетіло жодного коктейлю Молотова. Мільйони росіян були відверто шоковані початком громадянської війни, однак смиренно самоусунулися від своєї у ній участі. При цьому, як свідчать деякі кремлівські соціологічні дослідження, 60% рашистів симпатизували групі "Вагнера", але при цьому ті ж самі 60% не хотіли б змін у власному військово-політичному керівництві. Тобто рабське населення боліт традиційно для себе всілося на шпагат та змогло умістити в голові підтримку двох протиборчих сторін.

Мешканці Ростова аж ніяк не чинили опір повстанцям / Фото з російських псевдоЗМІ

У момент, який міг би стати для Росії критичним, виховане телевізором суспільство воліло мовчазно відсидітися у своїх квартирах та спостерігати за розбірками з відстані. Вийти за межі комфорту довелося лише москвичам та жителям Рубльовки, які розуміли, що у випадку перемоги зеки та найманці будуть їх розкуркулювати. У день заколоту Пригожина з Москви виїжджали та вилітали всі, хто тільки міг, а за квитки на деякі рейси віддавали по 500 тисяч рублів.

Війна зламала суспільний договір між російськими кланами

Другий висновок, який можна зробити через більш ніж тиждень після недозаколоту, полягає у тому, що вся вертикаль російської влади більше нагадує картковий будинок, аніж монолітну структуру. При консолідації навколо ідеї знищення України, готовності вчиняти воєнні злочини та нести свою рашистську ідеологію по світу попри будь-які складнощі, російський режим неймовірно крихкий зсередини. Його розпирає від внутрішньої ненависті, чвар та просто шаленої неспроможності до дій у випадку форс-мажорних обставин.

Понад 20 років Путін вибудовував роботу свого режиму, де б розв'язання всіх ключових питань були неможливі без нього. Усі аспекти життя у мегаполісах та найвіддаленіших забутих богом селах контролювалися створеною під конкретні завдання вертикаллю. Націлена владна система була лише на одне – збагачення осіб, яких можна умовно назвати елітою. Усі чиновники мали офіційний дозвіл красти в будь-яких масштабах, але мали дотримуватися правил: ділитися певним відсотком від кожної оборудки з тими, хто стоїть вище.

При цьому бункерний фюрер, коли ще був здатен пограти у хокей чи вийти на татамі та не розсипатись, зміг стати модератором усіх конфліктних ситуацій. Кожна башта Кремля, кожна банда отримала свій шматок Росії. Порушення неписаних правил у цій грі жорстоко та показово каралося, аби нікому більше не кортіло. Достатньо згадати, як режим фактично пустив по світу Михайла Ходорковського чи "образив" Євгена Чичваркіна.

Путін та його кооператив буквально знищив Ходорковського, коли той порушив неписаний договір російських еліт / Фото з рашистських псевдоЗМІ

Спірні ситуації, що виникали під час "господарської діяльності", розрулював особисто Путін, а для того, щоб ніхто не сумнівався у необхідності перебування фюрера на цій посаді, в адміністрації президента періодично провокували та підігрівали ті чи інші конфлікти. Які цар потім героїчно вирішував. Усі спроби кого-небудь прорватися у ці мафіозні структури, що фактично розпилили Росію між собою, миттєво присікалися – сісти за стіл та відірвати собі шматок державного бюджету можна було лише наближеним до вищого елітарного кола.

З початком повномасштабного вторгнення цей порядок був вщент зруйнований та розтоптаний. Деякі олігархи, чиї доходи напряму залежали від успіху країни-бензоколонки, суттєво збідніли. Їх статки за кордоном опинилися під арештом, а путінський режим ще й почав збирати зі всіх додаткові гроші для можливості продовжувати війну.

При цьому всі дотичні до силових структур отримали карт-бланш на феноменальне збагачення. Починаючи від дрібних офіцерів, і закінчуючи депутатами та міністрами розкрадали мільярди бюджетних рублів: виділені на відновлення бронетехніки, на її закупівлю, на снаряди, забезпечення солдатів, їх зарплати, компенсації за поранення і загибель. Можна лише уявити собі масштаби розкрадань, якщо тільки компанія Пригожина "Конкорд", що займається харчуванням військовослужбовців, за рік заробила 86 мільярдів рублів.

"Конкорд" закінчився / Скриншот з російських псевдоЗМІ

З урахуванням того, що кожен другий полонений розповідає про неймовірні голодування під час перебування у зоні бойових дій, складно навіть приблизно зрозуміти, які кошти перекочували у кишені російських еліт лише на цій оборудці.

Загалом, згідно з відкритими даними, Росія має витратити на війну 32% свого річного бюджету, тобто понад 9 трильйонів рублів. То ж цілком зрозуміло, що у момент, коли країна йде на дно, деякі персонажі серед її еліт так захотіли надихатися перед смертю та отримати контроль за такими потоками коштів. 

Не секрет, що той самий Суровікін дуже хотів обійняти посаду керівника генштабу, а Пригожин спочатку був націлений щонайменше на крісло Шойгу. Втім, згодом, коли змовники вже закінчували планувати переворот, путінський гарсон вже мітив у місце в Кремлі. 

Путін показав себе суцільною нікчемою

Коли ж заточена під корупцію та бандитизм система зіштовхнулася з новим для себе викликом, у неї сталася програмна помилка. Пригожин та представники його табору почали гризтися з Шойгу, а Путін практично вперше за понад 20 років не зміг розв'язати цю проблему, запропонувати кожній стороні компроміс, який би її влаштував. То ж проблема ставала дедалі більш критичною, аж доки не перетворилася у повноцінний заколот.

Ніхто з влади не втручався у конфлікт Шойгу та Пригожина / Скриншот із відео путінського кашовара

Дуже показовим є те, що з того моменту, коли Пригожин вирушив у бік Ростова, безперешкодному виїзду колон сприяли особисто ватажки терористичних "республік" Пушилін та Пасічник, а розгублені строковики-прикордонники не стали лізти у бій із добре озброєними бойовиками навіть попри наявність відповідного наказу. Поліцейські й взагалі намагалися вдавати, що не помічають ніяких порушень.

У той момент "зламалася" й уся російська пропаганда. Без якихось спущених із Кремля методичок ніхто не знав, як коментувати задекларовані кашоваром вимоги, і під яким соусом взагалі подавати населенню той факт, що один із дуже розпіарених підрозділів вирушив захоплювати Москву. Путін, який мав би й не допустити таку ситуацію, й швидко вийти з неї, просто розгубився та грався у мовчанку понад 12 годин. Судячи з усього, взагалі ніхто не вірив у те, що 70-річний президент впорається з викликом. Про це яскраво свідчить масова евакуація олігархів та чиновників топ рівня. Кадиров терміново втік кудись у Саудівську Аравію, Мєдвєдєв – в Оман, керівники прокуратури, поліції та росгвардії тікали у Санкт-Петербург, а деякі ФСБшники відправляли свої родини за Урал. Погодьтеся, зовсім не схоже на картину під назвою "найсильніший президент впорається зі всім". Та й сам диктатор, схоже, вирішив, що найкращим рішенням буде записати декілька відеозвернень ні про що, а самому тікати кудись якомога далі у бункер. Мовляв, коли закінчиться, постукайте у двері тричі, тоді й вилізу.

Армії як такої, що могла б по-справжньому хоч щось протиставити "вагнерівцям", у Росії на її території банально не знайшлося. На в'їзді у Ростов якісь паркетні генерали хотіли зупинити пригожинські колони невеличким за чисельністю угрупованням зі строковиків, але частина з них розбіглася, як тільки побачивши танки на тралах. Лише одиниці наважилися стріляти та були миттєво знищені. Фактично на цьому весь опір, який змогла показати Росія бунтівникам, закінчився. Угруповання найманців, створене Путіним для роботи за кордоном за державний кошт, без жодного пострілу захопило штаб північного військового округу, взяло під контроль інші розташовані у місті військові об'єкти та взяло у заручники офіцерів вищої ланки. Як на це відреагувала Москва? Правильно, відправила розбиратися із заколотниками кадировців. Найпотужніший загін спецпризначення, який ніхто ніколи не бачив на передовій. Виявляється, уся проблема полягає у філософії Донів. Напевно, кожен боєць "Ахмата" уявляє себе Ахіллесом, що не здатен наздогнати черепаху. А якщо дістатися до потрібного об'єкту неможливо, то краще й взагалі нікуди не їхати. Значно веселіше просто записувати прикольні відео для тіктоку, ганятися за козою та періодично пострілювати у повітря – так, страху наганяти.

Дивіться відео пафосного проїзду кадировців у бік Ростова:

У Воронезькій, Липецькій та Тульській областях колони пригожинців й взагалі почувалися так, ніби були впевнені у неможливості навіть натяку на спротив. Найманці, чиєю основною функцією впродовж останніх 9 років була організація збройних заколотів на замовлення Кремля, використовували свою давно напрацьовану тактику – проривалися у столицю для захоплення адміністративних будівель, оголошувати про нову владу, і допомагати черговій хунті вибудовувати нові порядки.

Пригожин знав, що головний його союзник – швидкість, а впоратися із завданням треба до того моменту, коли Шойгу та Путін оговтаються та почнуть знімати війська з фронту. То ж фактично єдине, на що спромоглися представники паралізованої центральної влади – організувати перекриття трас та розривати дороги. 

Дивіться відео з описом тактики оборони міст російськими правоохоронцями:

Зрозуміло, що аж ніяких проблем техніка, яку залишили без охорони, вагнерівцям не створювала. Як, в принципі, і підлеглі Суровікіна з ВКС Росії, що воліли бомбардувати дороги з цивільними автівками, аби лише не зачепити заколотників. А от "вагнерівці" пілотів не шкодували та збивали ледве не кожен об'єкт, що опинявся на радарі ППО.

Збитий "вагнерівцями" повітряний командний пункт / Фото з російських псевдоЗМІ

Чи могла російська авіація вщент рознести колону озброєних найманців? Питання риторичне. Так само пригожинське військо могли знищити на заправках, де вони зупинялися. Але їх цілеспрямовано пропускали аж до самої Москви, в'їзд до якої охороняли кілька десятків поліцейських з автоматами та одним АГСом. Чому ж Пригожин не зайшов у місто та не захопив владу? Залишається лише здогадуватися. За деякими даними, рух колони зупинили навіть не погрозами щодо родин бунтівників, а класичним шантажем самого Пригожина – нібито пообіцяли опублікувати деякі інтимні фото та відео, на яких той "відпочиває" з чоловіками. Оскільки ж розповсюдження подібної інформації насправді могло поставити хрест на ролі медіатора конфліктів серед російських еліт, йому довелося поступитися. Втім, при цьому олігарх виторгував продовження життя своєму загону (адже "вагнерівців" збиралися ліквідовувати до 1 липня), залишився при всіх своїх грошах, а також отримав можливість навіть не відправитися за спробу заколоту за ґрати.

Пригожин нібито спокійно літає у Москву та Санкт-Петербург / Фото російських псевдоЗМІ

То ж влада продемонструвала просто жалюгідну імпотенцію, а Путіну довелося принижуватись перед всім світом. І жодні звернення до народу, які "визначать долю Росії" не здатні цього виправити, адже цар відтепер асоціюється в усіх із суцільною переляканою нікчемою.

Групі "Вагнера" настане кінець

Що ж стосується наслідків заколоту для самого Пригожина, то його, судячи з усього, просто відпустили на пенсію із можливою ліквідацією. У путінського гарсона відібрали контракти на обслуговування армії, змусили закрити цілу медіаімперію, розпустити армію ольгінських тролів та поховати ще низку проєктів, які той виконував для Кремля.

Крім того, викоханий Путіним бунтівник-невдаха, може втратити свої позиції в Африці, адже після відвертих зізнань бункерного фюрера в тому, що саме Росія фінансує так звану "ПВК", Москві нема ніякого сенсу гратися у гру в "ихтамнетов". Усіма найманцями групи "Вагнера" можуть продовжувати керувати ГРУшники без якихось підставних та посередницьких фігур типу Пригожина. Також вже зараз зрозуміло, що ніхто ніяких змін у міністерстві оборони робити не збирається. Тобто Шойгу, Герасимов та інші півнячі фельдмаршали продовжать сидіти у Москві, не з'являтися поблизу з лінією фронту, та звітувати царьку про мільйони знищених "Абрамсів".

Тих небагатьох зеків, які залишилися у групі "Вагнера", будуть знищувати прямо на фронті, але у складах інших підрозділів. Те ж саме стосується левової частки угруповання, яке підпише контракти з міноборони Росії. Ліквідовуватимуть також і тих військовослужбовців та офіцерів, які висловлювали свою підтримку Пригожина.

Чим саме займатимуться вагнерівці, що відправляться у Білорусь, наразі невідомо. Скоріш за все, у них не буде доступу до ППО і танків, а злочинці постійно потребуватимуть вбивств і крові. То ж щирі вітання жителям Осиповічів із побажанням не випускати дітей та жінок на вулицю самих, особливо у темну пору доби. Втім, жодні заходи безпеки не врятують цивільних білорусів від шалених від безкарності вбивць, а сумнівів у тому, що "вагнерівці" матимуть всеосяжний імунітет від Лукашенка, немає жодних.

Крім того, Путіну варто розуміти, що дорога від Ростова до Москви значно дальша, аніж із нового табору "вагнерівців". Ба більше, на тому шляху нема ані річок, ані мостів. І, звісно ж, ніяких військ, які могли б дати пригожинцям бій. 

"Вагнерівці" у Білорусі зберігатимуть можливість провести блискавичний рейд до Москви / Скриншот Google maps

А от на фронтах України такого загону, як група "Вагнера" більше не буде. Як, в принципі, й у пам'яті росіян. Адже вже зараз Кремль почав величезну кампанію з дискредитації пригожинського підрозділу. Шайка бандитів, яка отримувала значно більше снарядів, ніж інші ординці, мала авіацію і бронетехніку, а також доступ до необмеженої кількості зеків, затонула у забутті. Воєнних злочинців, "подвиги" яких особисто нахвалював Путін, тепер описують на всіх рашистських псевдоЗМІ як достатньо посередніх бійців, які ніколи б не досягли успіху, якби не російські спецпризначенці. З кладовищ "вагнерівців" вже почали прибирати їх символіку.

То ж, скоріш за все, вже через якихось пів року ніхто з рашистської орди навіть не згадає про існування колись відомого пригожинсько-путінського проєкту. Особливо, якщо самого лідера вагнерівців "познайомлять" із "Новачком".