Чи можна щепитись вагітним та чому антитіла не рятують від COVID-19: інтерв'ю глави МОЗ Ляшка

16 вересня 2021, 15:03
Читать новость на русском

Восени в Україні почалося різке зростання кількості хворих на COVID-19. Однак, щоб запобігти ускладненню епідситуації, Міністерство охорони здоров'я закликає українців до вакцинації.

Чого очікувати від нової хвилі коронавірусу, чи можна вакцинуватись вагітним та що криється за тестами на антитіла – у програмі Сергія Лещенка "Що це було?" на 24 каналі розповів міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко.

Попередній випуск Зеленський може вписати себе в історію, – Шабунін назвав умови другого президентського терміну

Про активізацію коронавірусу

В Україні, здається, з травня найбільша кількість нових інфікованих на коронавірус – майже 5 тисяч людей. Що це означає? Куди ми рухаємося з такою статистикою?

Це означає, що ми зайшли в епідсезон гострих респіраторних вірусних інфекцій і, як прогнозували, у нас зростає кількість випадків коронавірусу. Ми до цього готувалися і розуміємо, що це невідворотний процес. Кількість випадків збільшуватиметься.

Це тому, що діти пішли в школу? Чому саме зараз?

Є багато факторів, які на це впливають:

  • діти пішли в школу;
  • температурні умови;
  • циркуляція вірусу.

Саме в цей період, зазвичай, найбільше підстав для того, щоб він (вірус – 24 канал) передавався від людини до людини. Ми відстежуємо ситуацію, яка відбувається в Європі та розуміємо, що цифри не повинні нас лякати, якщо в нас щодня зростатиме кількість щеплених із добовим рекордом.

Тому ми можемо говорити про те, що епідсезон може бути спокійним.

Все залежить від свідомості українців. Просто треба зробити один крок, щоб не було ускладнення епідситуації – прийти і зробити щеплення проти коронавірусу.

У нас був рекорд щеплення нещодавно.

Ми стараємося робити щодобовий рекорд. Минулого тижня ми зробили 2 таких рекорди. По одному з них пройшли нашу психологічну відмітку у 180 тисяч – зробили 183 тисячі щеплень. Це ще не верхня межа спроможності системи охорони здоров'я.


Ми готувалися, – Ляшко про поширення COVID-19 / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Як нам уникнути найгіршого сценарію? Що взагалі нас чекає?

У нас є декілька варіантів розвитку подій. Ми їх розділили на помірний, оптимістичний і песимістичний.

Три варіанти?

Так. Розуміємо, яку кількість ліжкомісць нам треба підготувати, щоб всі 3 варіанти минули безболісно для нашої країни.

Хотілося б, щоб усе відбулося за оптимістичним сценарієм – система охорони здоров'я працюватиме звично, і люди з іншими соматичними й інфекційними хворобами не відчують, що відбулося зростання випадків коронавірусу.

Щоб це відбулося, нам потрібно зробити деякі речі:

  • дотримуватися протиепідемічних норм, які пропишуть;
  • вакцинуватися.

Як показує практика країн, що розпочали вакцинацію раніше, ніж Україна, зокрема Велика Британія, Ізраїль, США, що до лікарні потрапляє велика кількість саме невакцинованих людей, які інфікувалися коронавірусом.

Повний випуск "Що це було?": дивіться відео


Якщо людина була двічі вакцинована й інфікувалася коронавірусом, ймовірність виникнення захворювання в неї є, але ймовірність, що перебіг хвороби буде тяжким і призведе до ускладнень, потребуватиме госпіталізації, реанімаційної допомоги або перебування у відділенні інтенсивної терапії – досить низька.

До теми Ми готувались, – Ляшко пояснив зростання кількості хворих на коронавірус

У тих країнах, де відбувається зростання кількості випадків хвороби, зокрема у Великій Британії, підіймається (кількість інфікувань – 24 канал) до 40 тисяч випадків на день, але понад 70% дорослих вакцинованих людей розпочинають відмовлятися від карантинних обмежень.

Остання країна, яка відмовилася від карантинних обмежень – Данія, де спокійно можна ходити в ресторани, проводити масові заходи, відвідувати фітнес-центри. Це все завдяки тому, що люди були вакциновані.

Довідка. Данія стала першою країною у Європейському Союзі, яка вирішила зняти всі обмеження через коронавірус.


Тому ми говоримо, що у нас є 3 сценарії і 3 варіанти, як запобігати значному поширенню коронавірусу:

  • перший і найголовніший – це масова вакцинація
  • другий – дотримання протиепідемічних норм (носіння масок, фізична й соціальна дистанція);
  • третій – адаптивний карантин.

Яка різниця між фізичною й соціальною дистанцією? Фізична – це відстань від 1,5 метра. Соціальна – людина повинна уникати скупчення людей і за можливості пройти пішки 2 зупинки, а не заходити в громадський транспорт, який зазвичай переповнений і в якому не можна дотримати фізичну дистанцію.

Згідно з адаптивним карантином, у разі зростання кількості випадків коронавірусної території і значного навантаження на систему охорони здоров'я, зокрема коли ми бачимо більшу завантаженість ліжок, багато людей госпіталізують і підключають до кисневої терапії. Там треба вживати жорсткіші карантинні обмеження.


Є 3 варіанти, як запобігти поширенню COVID-19 / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Тобто закриватимуть певні сфери економіки – заклади громадського харчування, торгові центри, магазини. Це несприятлива ситуація, оскільки люди втрачають роботу, немає податків, це впливає на загальний рівень економічного розвитку України. Такому варіанту хотілось би запобігти.

Про права вакцинованих

Як я розумію, вже є політичне рішення і формальне, що з наступного тижня в Україні не буде жодного населеного пункту – від Києва до Чопу в зеленій зоні. Усі будемо в жовтій зоні, де діятимуть різні правила для вакцинованих і невакцинованих. Чи не порушує права людини те, що вакциновані люди мають привілеї, і чому людей обмежують за їхні погляди?

В Україні вакцинація проти коронавірусу є безоплатна і добровільна. Ніхто нікого не примушує робити щеплення. Водночас в нас є чітка законодавча і нормативно-правова база, відповідно до якої, під час надзвичайної ситуації, зокрема в Україні, оголосили епідемію, а у світі – пандемія COVID-19.

Кабінет Міністрів може встановлювати карантин і обмежувати певну господарську діяльність, щоб запобігти поширенню інфекційної хвороби. Тому тут які варіанти?

Ми або закриваємо (Україну на карантин – 24 канал), як це було навесні й восени 2020 року, у лютому – квітні 2021 року, коли була складна епідситуація. Або люди вакцинуються, і спокійно ці сфери економіки можуть працювати.

Важливо Ляшко назвав 3 сценарії розвитку епідемії COVID-19 в Україні

Ми не говоримо, що одним людям щось дозволяємо, іншим – ні. Ми робимо саме обмеження сфер господарської діяльності з метою запобігання поширення коронавірусу. Зараз, коли ми говоримо про жовтий рівень епідемічної небезпеки, там немає жорсткого карантину.

Тобто бізнес не повинен закриватись, але він повинен вводити певні обмеження. Наприклад, якщо ми говоримо про кінотеатри, то в жовтому рівні кінотеатри працюють з 50% рівнем заповненості залів.

Але бізнес може обрати іншу модель, яка також сьогодні дозволена постановою Кабміну, коли колектив вакцинований на понад 80% і люди, які приходять у кінотеатр, показують коронавірусний сертифікат про вакцинацію хоча б однією дозою – так званий "жовтий" сертифікат. В такому випадку бізнес може заповнювати зал на 100% місць.

А хто перевірятиме вакцинована людина чи ні?

Національна поліція, Держпродспоживслужба. Окрім цього, ми повинні все ж таки говорити про свідомість. Бо все роблять для того, щоб захистити здоров'я відвідувачів, колективу і зробити свій вклад у подоланні коронавірусу.

Про сертифікати

Чи можлива підробка цих сертифікатів?

Щоб я не лукавив – можлива. Але робимо все можливе, аби стало якомога складніше зробити підробку. Електронний варіант неможливо підробити, бо в Дії чітко є механізм верифікації.

Є питання до паперових форм, але знову ж таки є відпрацьований механізм і незабаром ми його покажемо. Значно посилюється нагляд силових структур.

Що таке COVID-сертифікати

Наразі триває розроблення 2 версій внутрішніх COVID-сертифікатів у додатку Дія. Мовиться про "жовтий" та "зелений" паспорти. Українці зможуть отримати низку привілеїв. Вже з 20 вересня нові правила повинні набути чинності.

І Нацполіція, і Служба безпеки України зараз активно працюють з тими, хто в телеграмі, фейсбуці поширюють інформацію про те, що може продати довідку про вакцинацію або про ПЛР-тестування.

Про антитіла

А що ви скажете людям, які кажуть, що не вакцинуватимуться, бо мають антитіла? Антитіла працюють чи ні?

Вакцинуватись – це престижно і круто! Коли ми говоримо про антитіла, то насамперед хотів би одразу застерегти, що не потрібно бігати в лабораторії раз на тиждень чи раз на місяць та здавати кров для того, аби досліджувати – є антитіла чи нема.

Неважливо перехворіли ви чи вакциновані, все те, що ви бігаєте у лабораторії – це винятково маркетингові пастки і якесь власне заспокоєння.

Відразу кажу, якщо ви вакциновані, то ви захищені від перебігу хвороби середнього або важкого ступенів. Ви не потрапите в реанімацію. Чи можете ви захворіти? Можете, але перебіг хвороби буде легшим.

Якщо говорити про перенесену хворобу і повторне інфікування... Чи зареєстровані такі випадки? Зареєстровані, їх досі велика кількість. Чи є гарантія того, що в людей, які перехворіли і знову інфікувались, хвороба перебігає легше, ніж у вакцинованих? Немає.

На початку вакцинальної кампанії ми говорили тим, хто захворів, вакцинуватись через 6 місяців після перенесеної хвороби. Для чого ми це робили? Для того, щоб була наукова база, що перші 6 місяців імунітет перенесеної хвороби захищає від інфікування, тяжкого перебігу.


Привілеї для вакцинованих / Джерело: МОЗ / Інфографіка 24 каналу 

Це зробили, бо в умовах обмеженої кількості вакцин краще вакцинувати тих, хто не перехворів або ж перебував в групі ризику. Тепер ми кажемо про те, що спокійно можна вакцинуватись після перенесеної хвороби.

Чекати 6 місяців не треба. Незалежно від того, здавали ви тест на антитіла чи ні. Це не зашкодить. Перенесена хвороба не є протипоказанням для вакцинації.

Коли і які вакцини закупить Україна? В нас, здається, підходить термін трьох мільйонів доз вакцин AstraZeneca. Ми їх викидатимемо?

Вакцинуємось.

Як я розумію, ми не встигаємо.

Чому не встигаємо? Основне наше завдання, про яке говорив президент України, прем'єр і я, було те, що кожен, хто захоче зробити щеплення проти коронавірусу, – зможе його спокійно зробити і без черги. Завдання виконали.

Також ми зробили те, що не обіцяли. Ми дали можливість обрати вакцину. Можна обрати з трьох продуктів, ще в серпні можна було обирати з чотирьох продуктів. На жаль, Moderna вже закінчилась, її використали. У нас:

  • Pfizer; 
  • AstraZeneca;
  • CoronaVac.

Всі вакцини визнала Всесвітня організація охорони здоров'я. Тому людина просто обирає. Яка краща? Та, яка ближча.

З CoronaVac наразі в Європу пускають?

Пускають. Є певні країни з деякими запитаннями, але в більшу частину країн світу вже пускають. Все ж я рекомендую перед тим, як кудись летимо або виїжджаємо, зайти на сайт Міністерства закордонних справ.

Там є спеціальна мапа. Треба натиснути на країну, в яку ви подорожуєте і там покаже все, що відбувається в ній:

  • з якими вакцинами пускають;
  • чи потрібне ПЛР-тестування;
  • які карантинні обмеження діють на території.

Це потрібно зробити напередодні візиту, оскільки досить часто і швидко в кожній країні змінюються різні умови.

Викидати вакцину…

Ніхто не викидатиме вакцину. Ми все плануватимемо так, щоб ефективно використати вакцину, яка в нас є. Також ми розуміємо, що економічна доцільність не превалює над можливістю дати доступ кожному, хто вакцинується.

Особливість вакцин проти коронавірусу – вони мають обмежений термін дії. Наразі це 6 місяців. Коли вакцина потрапляє в Україну – минає місяць. Нам треба її швидко використати.


Ляшко: "Ніхто не викидатиме вакцину" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Коли в нас не було достатньо вакцини, ми звертались як і за контрактом – заключали постачання вакцин, так і звертались до країн-партнерів для того, щоб вони нам подарували, надали гуманітарну допомогу.

Ми привезли максимум вакцин. Далі – плануємо її використати. Закликаємо українців вакцинуватися для того, щоб продукт, який є сьогодні в дефіциті у глобальному вимірі, не був протермінований.

Якщо це станеться, його вилучать з обігу і він підлягатиме утилізації, ми зробимо все можливе, щоб продукт не утилізували, щоб його використали на території України. Якщо ми бачитимемо, що не встигаємо використати, то говоритимемо з нашими партнерами, щоб поділитись і вакцину використали.

З нами теж так ділились?

Звичайно, так. Це глобальна ініціатива. Наприклад, ми є членами глобальної ініціативи COVAX, яку створили ВООЗ і GAVI. Нам надають вакцину безплатно в межах цієї ініціативи.

А що скажете про Ізраїль? Там майже всі громадяни вакциновані і знову епідемія. Чи робитимемо ми третю вакцину, як у цій державі?

Епідемія – за кількістю випадків. Вакцина не захищає від можливості інфікуватися. Вона на понад 90% захищає від можливості після інфікування потрапити в лікарню із середнім або тяжким перебігом захворювання, потрапити в реанімацію.

Щодо третього, повторного щеплення – наразі COVID-сертифікат діє рік. Це означає, що якщо не з'являться наукові дані про те, що післявакцинальний імунітет триває більше, або відбудеться певна мутація коронавірусу, то через рік ми робитимемо повторне двократне щеплення.

Читайте також Ляшко відповів, чи можна підробити паспорт вакцинації

Деякі країни запровадили бустерну дозу – зробили 1 раз третю дозу. Дивитимуться, наскільки довше триватиме імунітет після неї. Всесвітня організація охорони здоров'я звернулась із закликом до всіх країн – членів ВООЗ – не впроваджувати третю бустерну дозу, поки не вакцинуємо максимум населення на планеті двома дозами.

Я підтримую це, адже чим більше людей на планеті вакцинуються, тим більша ймовірність, що пандемію коронавірусу подолають і COVID-19 піде з активної циркуляції.

Про аеромедичну евакуацію

Чи вистачить на грошей на аеромедичну евакуацію?

Це не копійки, але ми повинні рухатись вперед і використовувати всі можливі технології для того, щоб рятувати життя. Вартість життя ніхто не може оцінити.

Який би дороговартісний не був проєкт аеромедичної евакуації, я думаю, що кожне врятоване життя (наразі їх є 14) – це позитив.

Є 14 врятованих людей за 2 роки?

Ні, за період експериментальної дії проєкту, який розпочався у квітні (активнішний (був період – 24 канал) – у літній період), в нас наразі 2 пілотні області:

  • Львівська;
  • Київська.

Ми хочемо розширити географію дії цього проєкту.

До теми Медична авіація стає нормою: до Львова гелікоптером привезли вже другого пацієнта

Скільки це коштуватиме?

Є кілька складових. Перша – це сам авіапарк, щоб були гелікоптери. Наразі ми використовуємо для аеромедичної евакуації авіасудна Національної поліції і Державної служби з надзвичайних ситуацій. Нацполіція розширює свій авіапарк – ми розширяємо потенційні місця.

Друга – це готовність лікарень приймати гвинтокрили для того, щоб досить швидко забирати пацієнта і надавати йому екстрену медичну допомогу.

Третя – навігація. Треба створити умови, щоб гвинтокрил міг прилетіти в найвіддаленіший населений пункт, сісти, забрати пацієнта, і доставити його знову до медичної інфраструктури.

Четверта – навчений персонал: як і той, хто літає на гвинтокрилах, так і наша екстрена медична допомога, яка постійно перебуває в режимі чергування вже зараз у пілотних проєктах.

Про сучасну медичну допомогу

По-перше, наскільки забезпечена Україна сучасною медичною допомогою? Мовиться про сучасні швидкі. По-друге, коли почалась медреформа, то говорили, що швидка не приїжджає. Яка ситуація зараз?

Наразі в Україні завершується закупівля машин, яка повністю закриває критичну потребу в автопарку швидких. Ми минулого (2020 – 24 канал) року за централізованими закупівлями купили 400 автомобілів.

За фінансуванням Програми медичної гарантії – Центру екстреної меддопомоги закупили понад 300 автомобілів. У 2020 році купили приблизно 700 машин. У 2021 році завершуються торги на Prozorro, проводить держпідприємство "Медичні закупівлі України".


В Україні завершується закупівля машин, – Ляшко / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Ми купуємо приблизно 600 автомобілів різного класу і "реномобілів". Я думаю, що у нас це питання розв'язують. Вклали чимало інвестицій та побудували багато доріг. Ми досягнемо нормативних 10 та 20 хвилин для міста й села.

Коли у 2019 році міністри відходили, були нарікання, що стали рідше відповідати на виклики швидких співробітники медичної служби. Швидкі перестали їздити туди, куди раніше їздили. Яка ситуація зараз? Протокол ж не змінюється. Він і далі залишається з 2019 року.

У нас це називають не швидкою, а екстреною медичною допомогою. Є чіткий критерій, коли диспетчер може направити екстрену меддопомогу. Зазвичай екстрена меддопомога реально рятує життя людей.

Під час коронавірусу ми відслідковували кількість випадків, які надходили в нашу диспетчерську. Ми бачили, скільки доводилось виводити додаткових бригад.

Повірте, було надлюдське навантаження у лютому 2021 року через велику захворюваність на коронавірус. Ми були на піку нашої можливості.

Проте ми маємо чітко розуміти, у яких випадках викликати екстрену меддопомогу: коли звертатись або до свого сімейного лікаря, або приїхати до чергового лікаря. Ми без нагальної потреби викликаємо екстрену медичну допомогу, коли хтось потребує цю допомогу. Нас опікує бригада, коли міг би опікуватись лікар.

Якщо дивитись на цілісну концепцію реформи Ульяни Супрун, на скільки відсотків вона дореалізовується зараз?

Перший етап реалізували – це сімейна медицина. Коли ми перейшли на другий етап, на оплату послуг вторинній, третинній, спеціалізованій медичній допомозі і коли почали рахувати тарифи на надання послуги, це, напевно, найскладніше, що відбувається.

Зараз ми маємо для себе пріоритет в діяльності МОЗ. Перший – стабілізувати Програму медичних гарантій – щоб її не кидали зі сторони в сторону, щоб не відбувалось перерахунків, щоб ми могли зайти у бюджетний рік з цією програмою.

Читайте також Це пріоритет МОЗ, – Ляшко сказав, як зміняться зарплати лікарів і медсестер

Порядок її реалізації буде затверджений постановою Кабінету Міністрів і вона набере чинності з 1 січня 2022 року, разом із місцевими бюджетами. Далі треба розширяти перелік пріоритетних станів.

Наразі левова частка програми – все ж глобальний бюджет, коли ми знаємо тариф і кількість пацієнтів, яких прийняли в попередній рік. По ньому розраховують кількість грошей, яка приходить до лікарні.

Про бюджет

Представили бюджет на 2022 рік. Програма медичних гарантій зі 125 до 157,5 мільярдів гривень збільшена на наступний рік. Це все ще менше, ніж 5% ВВП, як має бути, але більше, ніж зазвичай. Куди б ви направили ці гроші, щоб миттєво побачити результат – через місяць чи пів року?

Миттєвий результат, який буде кінцевою ціллю реалізації бюджету, це щасливі, мотивовані наші лікарі. Той рівень зарплати, який в них є наразі, не є ринковим і не гідний тієї професії і того, що роблять наші лікарі. Вони щодня рятують життя українців.


Ляшко: "Головний пріоритет – збільшення зарплати для лікарів" / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Коли я приходив на посаду міністра охорони здоров'я, ми говорили, що пріоритетом діяльності міністерства є значне збільшення заробітної плати лікарів.

Зараз ці 33 мільярди гривень, які додають до Програми медичної гарантії, спрямують на те, щоб забезпечити мінімальний рівень зарплати в медичній системі:

  • 13 500 гривень для медсестри;
  • 20 тисяч гривень для лікаря.

Пропорційно збільшуватиметься (зарплата - 24 канал) від навантаження, класу, відділення, в якому працюють. Пріоритетом бюджету 2022 року є збільшення зарплати медичним працівникам.

Основні показники Держбюджету 2022 / Інфографіка 24 каналу

Для клієнта цієї системи що зміниться?

Зменшення неформальних платежів. Ще є інші лінії бюджету, зокрема:

  • 3 мільярди 100 мільйони гривень на матеріально-технічне оснащення лікарень;
  • понад 700 мільйонів гривень на продовження пілота з трансплантації;
  • 2,6 мільярди гривень з потенційним розширенням на закупівлю вакцин;
  • 300 мільйонів гривень – на розвиток біокластеру, на виробництво власних діагностичних тест-систем і імунобіологічних препаратів з потенційним розширенням на 780 мільйонів;
  • 10 мільярдів гривень на централізовані закупівлі лікарських засобів.

Повинно бути все комплексно. Не можна реформувати систему охорони здоров'я, як би хто цього не хотів і не вимагав, за 1 рік. Це відбуватиметься поетапно.

Але не можна реформувати, не забезпечивши гідну заробітну плату. Ми зробили старт для забезпечення гідної оплати медичних працівників, щоб вони хотіли залишатись працювати в Україні.

Про вакцинацію вагітних

Чи можна вакцинуватися вагітним жінкам і тим, які годують немовлят?

Вагітним вакцинуватися не можна… А треба. Немає іншого варіанту. Треба вакцинуватися – ідіть і робіть це.

А тим, хто годує?

Треба. Ідіть і вакцинуйтесь.

Про побічні явища від вакцини

Чи будуть гарантії того, що провакциновані люди не матимуть побічних негативних явищ? Хто за це відповідатиме?

Чи є несприятливі події після імунізації? Є. Чи є несприятливі події після прийняття будь-якого іншого лікарського засобу? Також є.

Але ризик їхнього виникнення і впливу на стан здоров'я, порівняно із перебігом хвороби у невакцинованих коронавірусом – мізерний. Тому коли хтось обирає і думає, чи варто вакцинуватися – не думайте.

Якщо хочете побачити тяжкість перебігу коронавірусу – пройдіться вздовж інфекційного відділення, поспілкуйтесь із людьми, які приходять відвідувати родичів, які перебувають на кисневій терапії або в відділенні інтенсивної терапії. Тут немає питань до вибору.

Повинно бути чітке розуміння. Слухайте, будь ласка, професіоналів, лікарів, довіряйте їм. Наразі вакцинувались від COVID-19 вже понад 75% лікарів. Ті, хто працюють у "ковідних" лікарнях – там відсоток значно більший. Це не жарти.

Про роботу міністра

Чи не відчували ви, коли йшли в міністри, що це "квиток в один кінець"? Чи є у вас конкретна мета, з якою ви хотіли б пов'язати свою роботу?

Чітко розумів і розумію, що посада міністра – це електричний стілець. В період епідемії коронавірусу – така ситуація у всьому світі: дуже швидко змінюються міністри охорони здоров'я. У моїх пріоритетах:

  • збільшення охоплення щеплень;
  • доступна вакцина проти коронавірусу;
  • збільшення зарплат медичних працівників.

Є ще низка системних речей у МОЗ, які потрібно змінювати. Над цим ми працюємо. Вже зараз є успіхи.

Які?

Це стосується різних речей, зокрема з'являються стандарти надання медичної допомоги, уніфіковані медичні протоколи, які пишуть із наукової бази джерел Європейського Союзу, США.

Варто прочитати Кабмін оприлюднив постанову про карантин, а у МОЗ попередили про жовту зону

В нас будуть проривні протоколи. Ми почали працювати над стратегією універсального доступу до послуг охорони здоров'я до 2030 року, яка буде поєднана з цілями сталого розвитку Організації Об'єднаних Націй.