Провал року: український суд став "конвеєром" скасування реформ

Головним результатом 2021 року, я вважаю, закон про деолігархізацію. Як би його не висміювали на каналах олігархів, тролили та знущалися, але олігархи реально злякалися свої перспективи.

До теми Президентські рейтинги дивують: хто в лідерах, а хто пасе задніх

"Беззубий" закон ускладнює життя олігархів

Спочатку – потрапляння в реєстр олігархів. Далі – перетворення з надлюдей на токсичних персонажів, про яких мають звітувати політики, якщо зустрічаються чи говорять телефоном.

Також необхідність подавати декларації про доходи та звітувати про кожну витрату понад 120 тисяч гривень, які для олігархів є ледь не щоденною практикою.

Блог Сергія Лещенка "Чесна політика" на 24 каналі: дивіться відео

Після цього – ускладнення стосунків із міжнародними банками, які "вивертатимуть" назовні всі їхні схеми. У перспективі – накладення санкцій та серйозні ускладнення в користування своїми грошима, "нажитими непосильною працею".

Закон про олігархів, який усі називають "беззубим", може створити вже у 2022 році нову реальність.

Фактично це запрошення до переукладення соціального договору між олігархами та суспільством, коли все не працюватиме на інтереси кількох родин.

Українці отримали чималий вибір вакцин

Інше досягнення України – це достатньо безболісне проходження через коронакризу. Так, ситуація була в деякі тижні критичною. Смерті вимірялися сотнями людей на добу.

При цьому Україна забезпечила всіх охочих вакциною. Частину довелося навіть утилізувати через закінчення термінів використання попри те, що кожен охочий міг нею скористатися.

Варто прочитати Українці спочатку жадали вакцину, а тепер відхрещуються руками й ногами

Згадайте, скільки було істерик наприкінці 2020 року щодо постачання вакцин. Говорили, що Україна вакцин не отримає, та українці залишаться без захисту. Це все було повною маячнею.

Ба більше, українці отримали абсолютно вільний вибір щодо вакцин, якого не мають багато інших країн: хочеш – коли AstraZeneca, хочеш – Pfizer, хочеш – Moderna, а хочеш – CoronaVac.

Проблема, як в усіх інших країнах нашого регіону, у тому, що значна частина людей просто не хоче робити щеплення.

Доклали до цього руку і деякі політичні лідери: Юлія Тимошенко та Дмитро Разумков виявилися антивакцинаторами, розповідаючи казку про те, що в них зберігаються антитіла, а Петро Порошенко назвав вакцину "лайном".

У підсумку, 40% дорослих в Україні повністю вакцинувалися. Це менше, аніж у найбільш розвинутих країнах. Проте це набагато більше ніж лякала опозиція.

"Велике будівництво" та диджиталізація

При чому повністю всі вакциновані отримали можливість скористатися бонусною тисячою гривень для спрямування на креативні галузі економіки. Український застосунок "Дія" з COVID-паспортом визнають по всьому світу.

Загалом Дія та диджиталізація виводять Україну в лідери регіону щодо подальшої цифровізації. Ухвалення закону про правовий режим Дія City може вивести Україну на роль хаба інтелектуальних технологій.

Застосунок "Дія" виводять Україну в лідери диджиталізації / Фото Мінцифри

Створили законні механізми підтримки індустріальних парків. В останні тижні 2021 року ухвалили закон на підтримку локалізації, щоб дати поштовх допомоги місцевим виробникам.

Також "Велике будівництво". При всій критиці, в Україні щорічно будуть у десятки разів більше доріг, аніж було за часів попередніх президентів.

За 2 роки "Великого будівництва" Україна отримала майже 14 тисяч кілометрів нових шляхів, а це майже 40% доріг державного значення. Майже пів тисячі мостів та переходів. Тоді як за 10 років, від 2009 до 2019 року, в Україні збудували лише 10 тисяч кілометрів нових шляхів.

Фокус на 2022 рік буде Південь України. Саме Одеська, Миколаївська та Херсонська області. Навколо столиці, своєю чергою, нарешті почнуть будувати об'їзну дорогу.

Оновлена Укрзалізниця

Для Укрзалізниці 2021 був роком змін. За наполяганням нашого складу Наглядової ради нарешті ухвалили нові справедливі тарифи для олігархів на перевезення вантажів:

• аграрної продукції;
• залізної руди;
• вугілля.

У 2021 році це принесло Укрзалізниці додаткові 2 мільярди гривень та зробило компанію прибутковою. Тариф на руду вперше вище собівартості. У 2022 році очікуємо ще 12 мільярдів.

З цих грошей 5 мільярдів заплатить група Ріната Ахметова – "Метінвест" та ДТЕК. Проте і нарікання бізнесу на проблеми з перевезеннями теж мають врахувати. Тепер, коли тариф вищий, то і якість послуги має бути кращою.

Земельна реформа та бюджет-2022

Ще один крок уперед 2021 року – це земельна реформа, коли уклали більше ніж 60 тисяч угод у межах ринку землі й не сталося жодного помітного скандалу.

Також найбільші за весь час видатки на медицину та освіту. Мало хто знає, але мінімальна зарплата в Україні тепер більша, аніж в Росії – у нас понад 200 євро, а в країні-агресорці 150 євро.

Зірваний конкурс САП блокує деолігархізацію

Водночас 2021 рік став роком втрачених надій, згаяного часу або саботажу реформ. Насамперед я маю на увазі катавасію з обранням глави САП.

Саме ця людина має здійснювати процесуальний нагляд за всіма VIP-корупціонерами, які підслідні НАБУ. Обрання "розтягнулося" на 15 місяців, що вказує на те, що у влади немає політичної волі на незалежного главу САП.

Це блокує так само й процес деолігархізації, бо вже зараз у портфелі САП є провадження на "Приватбанк", яке рано чи пізно має вийти на Ігоря Коломойського.

Є "Роттердам+", формулу, яку запровадив Порошенко в інтересах бізнесу Ахметова. Є справа на Олега Бахматюка, Олександра Онищенка, Миколу Мартиненка, а також на:

• Миколу Злочевського;
• Максима Микитася;
• інших ексолігархів.

Конкурс завершився перемогою детектива НАБУ Олександра Клименка, але конкурсна комісія тижнями відмовлялася затверджувати результати.

Цікаво Премії року: через що в українців "підгорало" за 12 місяців

Є побоювання, що це виллється у чергове блокування процесу, попри зобов'язання перед громадянами, вимогами закону та спільній декларації з президентом США Джо Байденом.

Старий Конституційний Суд не здається 

Інший провал року – це Конституційний Суд, який став конвеєром скасування реформ. Попередній голова суду Олександр Тупицький, якого "кришували" Коломойський та Віктор Медвечук, не здався.

Він намагається повернутися, хоча ці спроби теж триватимуть ще недовго. Навесні 2022 року його повноваження закінчаться.

Конституційний Суд отримав звернення від суддів, яке може підірвати ініційовану судову реформу. Стара гвардія оскаржує норму про те, що залучення міжнародних експертів до оцінювання доброчесності та професійних якостей членів Вищої ради правосуддя й Вищої кваліфікаційної комісії суддів нібито неконституційне.

Цей склад КС відмовився допустити до присяги 2 нових суддів, обраних замість Тупицького та Олександра Касмініна – суддів з обойми Віктора Януковича.

До речі, санкції США проти Тупицького, накладені в грудні 2021 року, є чітким сигналом для всіх, хто намагається "зламати" реформи в Україні.

Американські санкції проти Тупицького є позитивним сигналом / Фото "Слово і Діло"

Судова реформа стартувала

Також 2021 рік започаткував судову реформу, попри жорсткий спротив суддівської мафії. Очищення Вищої ради правосуддя й формування доброчесної Вищої кваліфікаційної комісії суддів забезпечить і очищення всієї судової системи.

Зверніть увагу Переломний 2021 рік: події, які найбільше вдарили по судовій системі

Закон дозволяє залучити до очищення судової системи іноземних фахівців, які точно не мають жодних корупційних чи просто особистих зв'язків в Україні.

Етична рада, яка і має очистити Вищу раду правосуддя, уже почала роботу. Через це поступово забезпечать реальний законний контроль за судами й суддями по всій країні.

ОАСК залишився нереформованим спадком

Іншим нереформованим спадком став Окружний адмінсуд Києва на чолі з Павлом Вовком, який є фігурантом гучних справ НАБУ.

ОАСК протягом року продовжував штампувати рішення, які могли зірвати реформу Укрзалізниці або конкурс на главу САП. За законопроєкт про перезапуск цього суду, який вніс Володимир Зеленський, досі не проголосували.

Україна стає проривом на міжнародній арені

На міжнародній арені проривом року стало те, що президент Зеленський одразу після канцлерки Ангели Меркель став другим європейським лідером, який побував з візитом у Вашингтоні.

Президенти досягнули конкретних домовленостей про співпрацю у різних сферах – від розвідки до будівництва нових енергоблоків на атомних станціях України.

При цьому Байден уклав із Меркель домовленість про добудову "Північного потоку-2", але жодних гарантій для України поки не втілили в життя.

Не маючи запрошення до Євросоюзу, Україна "йде" шляхом укладення декларацій про визнання європейських перспектив. Їх уже 7. Декларації уклали з такими країнами, як Хорватія, Словенія, Польща, а також:

• Словаччина;
• Естонія;
• Латвія;
• Литва.

Мета – досягнути результату, коли більшість європейських країн підтримає Україну такими деклараціями, створить необхідний дипломатичний тиск на інші європейські країни, які ще, можливо, сумніваються.

Як протидіяти російській агресії у 2022 році

Проте завершився 2021 рік черговим накопиченням російських військ на українських кордонах. Мета Володимира Путіна – укласти велику угоду за спиною України, отримавши гарантії невступу до НАТО.

У такий спосіб окресливши зону геополітичного впливу.

Єдиним способом протидії може бути нарощування обороноздатності та перетворення України на сучасну демократію, незалежно від того, входить вона в ЄС та НАТО чи ні. Досягненню цих цілей має бути присвячений 2022 рік.