Січень був місяцем великих надій і сподівань. Саме на нього припадає більшість побажань, див і віри у краще майбутнє.
До теми Як США знову стали "великою країною": найважливіші події, які сколихнули 2021 рік
Січень. Здоров'я року
Він, я вам нагадаю, розпочинався з посиленого карантину. З 8 і до 24 січня українці переживали 4 стадії прийняття, починаючи із заперечення, торгу, депресії й так далі. Коли здавалось, що українці з ним нарешті примирились, то з'явився вибірковий карантин.
Саме тоді купувати шкарпетки, колготи й книжки було не можна. Решта ж продуктів були у загальному доступі. Звісно, українці обурювались, жартували.
Не звертали жодної уваги на запевнення МОЗ, що це не окрема група товарів шкідлива для здоров'я, а так просто хочуть зменшити кількість людей у торгових центрах і магазинах, які прийшли "на променад".
Це все було такою дрібницею у порівняні з головним проривом роком – вакцинацією. Українці чекали на неї схрестивши пальці. Заздрили тим, хто завдяки зв'язкам потрапив на неї раніше.
Якби ще на початку року хтось мені сказав що пункти вакцинації будуть облаштовані в торгових центрах, я б посміялась від душі. Проте це таки трапилось.
Завдяки чому тепер вимірюємо кількість щеплених від коронавірусу не кількома тисячами, а 13,5 мільйонами тих, хто отримав 2 дози препарату і ще майже 15 мільйонів зробили перший крок до здоров'я.
Дивіться повний випуск "Підгорає" на 24 каналі:
Люди почали вакцинуватись, бо "треба"
Пропорційно з тим, як росли темпи вакцинації росли й темпи смертності. Я б дуже хотіла сказати, що все було навпаки. Люди побачили, як багато сусідів, рідних і знайомих помирає від COVID-19 і тому почали вакцинуватись, але ні.
Варто прочитати Українці спочатку жадали вакцину, а тепер відхрещуються руками й ногами
Подіяло банальне "треба". Не вакцинуєшся – будеш звільнений із роботи. Не вакцинуєшся – не потрапиш у магазин. Не вакцинуєшся – ніякого тобі кіно й ресторану. От це подіяло на більшість.
Решта продовжували вишукувати й поширювати інформацію про експериментальні препарати та інші теорії всесвітньої змови.
Кажуть, тому хто бореться з чудовиськами, слід остерігатися, щоб самому при цьому не стати чудовиськом. Підозрюючи всіх у всесвітній змові, можна самому стати частиною іншої змови.
Гроші надходять із метою помсти Україні за те, що вона разом з усім цивілізованим світом не визнала російську бадягу "Супутник V". "Пророки", які зазвичай курують рухи, у здебільшого самі вакциновані.
Узяти хоча б Остапа Стахіва. Він, наприклад, хоч і вважає коронавірус вигаданою хворобою, але сам підстрахувався. Зробив собі щеплення російським "Супутник V". Хіба це не дивно? Антивакцинаторів вивів на тонку кригу, а сам при цьому у рятувальному жилеті.
Платний сертифікат замість безплатної вакцини
Мовиться навіть не про Стахіва, а про нас із вами. Точніше про тих, хто вирішив надурити систему і замість безплатного щеплення вирішив зробити платний сертифікат за 3 – 4 тисячі гривень.
Сподіваючись навіть не знаю на що. Що його не викриють, або що він вбереже його від хвороби. Останнє, до слова, швидко минається у реанімації.
Таких от "вірян" не в науку викрила СБУ. Вони заробляли по 5 мільйонів на місяць, виготовляючи при цьому до 2 тисяч підробних сертифікатів. Найгірше, що як складеться доля ділків ми знаємо.
Вони потраплять за ґрати. А яка участь чекає на тих хто купив ці папірці, нам залишається лише здогадуватись.
Закінчуємо тему коронавірусу новим штамом – Омікроном. Кажуть, підхопити його значно легше за Дельту, але переноситься він краще.
Лікарі поки не дають стосовно нього багато коментарів. Проте, схрестивши пальці, пошепки говорять, що, можливо, він стане новим грипом, з яким навчимося жити.
Для цього імунітет має бути щонайменше у 60% населення. Досягти його можна лише щепившись, а не купивши папірець.
Лютий. Чорна смуга року
Мчимося далі. На нашому календарі – лютий. Тут буде про лютий треш і Кивину дисертацію. Так, я пам'ятаю, що Ілля Кива захистив дисертацію у березні. Проте ж писав він (або йому) у лютому. Скоріш за все геніальна ідея отримати науковий ступінь наснилась йому раніше. Бачив він себе у тому сні на троні.
Якщо серйозно, то всі тоді трохи не втратили дар мови від такого розвитку подій. Кива вирішив податися у "наукивці", сподіваючись чи то на зв'язки, чи то на гроші, чи то на те, що це не викличе у суспільства великого резонансу.
На той момент українці так скучили за театром, що цього шоу точно не могли собі дозволити пропустити.
"На 1 сторінці мовиться про формування демократичного євроінтегрованого управлінського апарату. Здається, у нас такого апарату немає. Прошу вас пояснити, який зміст ви вкладаєте в це поняття? – запитували у Киви, а він відповідав: – Дякую за запитання. Відповідь ми надамо у нашій наступній науковій роботі".
Мрії Киви накрились мідним тазом
Попри всі Кивині мрії про високе, добре, вічне, йому таки, не позаздриш. Усі його плани у 2021 накрились мідним тазом. Кандидатом він так і не став. Адвокатом, як планував, також.
Плани Киви у 2021 році пішли шкереберть / Фото 24 каналу
Суд у нього забрав "жомовий мільйон", який він ніби-то заробив, здаючи в оренду вигрібну яму на Полтавщині. Їхав надто швидко у лівій крайній смузі – зупинили правоохоронці. Записав відосик зі зброєю у руках і от до тебе до дому вже приходять з обшуком. Ту нагородну зброю забирають.
Зверніть увагу "Слов'янський союз" із Росією: Кива зробив нову заяву про Україну
Потім виявляється, що будинку, у якому ти живеш взагалі не має у декларації, тому НАЗК ще раз тебе детально перевірить зі свого боку, а прокуратура зі свого. Колеги, які б мали тебе підтримувати думають про те, як по швидше тебе позбутися.
Бойко Юрій Анатолійович і Львочкін Сергій Володимирович добились мого виключення з партії,
– брехав проросійський політик.
Загалом не рік, а якась одна чорна смуга. Не знаю, чи Кива вірянин, але мені таки здається, саме час сходити до храму поставити свічку та покаятись. Може диво таки відбудеться, і він покине ОПЗЖ сам. Може там місце якесь прокляте.
Березень. Земля року
Особисто у мене березень асоціюється із законодавчими ініціативами, а точніше однією, але дуже важливою. До якої у всіх попередніх нардепів не доходили руки. Я зараз про запуск ринку землі.
Стараннями парламенту, який кілька днів розглядав тисячі правок, закон таки ухвалили 13 березня, хоч і набрав чинності він лише 1 липня.
Що ж відтоді сталося? Нічого. Жодна корова Зорька не переїхала з ферми у квартиру, як нас тим лякав Олег Ляшко. Жодного метра чорнозему не зняли кляті іноземні латифундисти та не вивезли до сусідніх держав, як розповідала нам з усіх телеекранів Юлія Тимошенко.
Натомість люди нарешті отримали право розпоряджатися власною землею. Люди, які довгий час не розуміли, чому продавати власну квартиру і машину можна, а землю, яка належить за правом, не можна.
На цю можливість вони без перебільшення чекали 20 років. Вони – це 72 тисячі 367 власників паїв, які станом на 23 грудня 2021 року зареєстрували відповідні угоди та продали майже 185 тисяч гектарів.
Питання продажу землі особам без громадянства та іноземцям вирішуватимуть на загальнонаціональному референдумі за кілька років.
Квітень. Найбільший страх року
Росія, нарощування військ на українських кордонах і погрози НАТО. Історія, яка розпочалася ще 8 років тому, але загострилася на початку квітня 2021 року.
Тоді ж була і перша спроба Володимира Путіна поговорити з Джо Байденом віч-на-віч. Про що мовилось на тій зустрічі зараз уже певно ніхто і не згадає. Проте тезу, яку президент США тоді виніс на загал, пам'ятають усі: "Україна має виконувати мінські домовленості".
Так Росія ще не підставляла США. Байден лише згодом зрозуміє, що відбулося і до наступної зустрічі вже буде готовий.
Повернімося до квітня. Цар Московії Володимир Путін 21 квітня виступив зі своїм щорічним посланням до Федеральних зборів. Тут я зауважу, що це не просто виступ перед депутатами. На цей захід зазвичай збирається вся російська та бізнес-еліта, щоб почути, які плани окреслив президент.
На виступі Путіна зібрались уся російська еліта / Фото Getty Images
Відбувається це дійство відповідно раз на рік. Тут нікому не дозволяють ставити запитання. Усе, що можуть дозволити собі ті, кого туди запросили, то це сидіти, записувати й захоплено кивати головою. Усе, як у часи такого любого їх серцю Радянського Союзу.
У цей самий час на кордонах з Україною російська армія вже кілька тижнів брязкала зброєю, стягуючи:
- іскандери;
- кораблі;
- війська;
- літаки.
Путін почав погрожувати НАТО
Чому ще так багато уваги було прикуто до того послання? У 2014 році саме під час подібного спітчу Путін оголосив про повернення Криму у, так би мовити, "рідну гавань", тож статися могло все що завгодно. Проте не сталося.
Цікаво Путін в сказі: "провінції" Москви хочуть вступ у НАТО
Ми видихнули та не на довго. Наприкінці року президент країни-агресорки знову згадав про свою безглузду ідею відтворити СРСР. Знову почав гнати своїх посіпак до українських кордонів. Знову почав погрожувати НАТО й вимагати зустрічі з Байденом.
Усе що отримав – це запевнення у тому, що бути чи не бути Україні в НАТО це вже вирішувати нам. Якщо він таки вирішить вдатися до ескалації, то отримає за кожен рік війни з Україною.
Простою мовою – Європа битиме по економіці, а Україна по окупантах.
Слава богу, є з чого. Мільйон українських громадян мають на руках зареєстровану зброю. Це я ще не рахувала забезпечення військових. Тому краще, не треба. Не лякаю, а попереджаю, як жінка, яка у 2022 стане на облік у військкомат за новим законом.
Травень. Викриття року
Не люблю аудіокниги, проте від цих 4 томів не могла відірватись. Саме у травні колеги-розслідувачі з Bihus.Info почали викладати на широкий загал аудіо з Медведчуком у головній ролі та терористами й помічниками Путіна у другорядних.
Cаме тоді українці дізналися, як частина державного нафтопродуктопроводу опинилась у його власності, як і заради чого зривались поставлення вугілля з ПАР і навпаки налогоджувались з окупованих територій, як і на яких умовах відбувався обмін полоненими.
Відтоді Медведчук під дуже скромним домашнім арештом.
Головного, прізвище якого подекуди фігурувало на записах, чекають у ДБР. Про це стало відомо наприкінці грудня. Щоправда, питань ця історія викликає більше, аніж у мене є відповідей.
Важливо Суд може йти на безпреценденті терміни, – Юрчишин про домашній арешт Медведчука
Чому Ірина Венедіктова не зібрала під це дійство пресконференцію, як було раніше? Чому не підписала підозру, а пішла у відпустку? Чому у тій підозрі згадують часи створення ООН? Чому Петро Порошенко не взяв той папірець?
Висновки тут робити ще зарано, але відчуваю, що рік розпочнеться весело. Як сказав президент, нехай розбирається слідство.
Червень. Розчарування року
Ми рухаємось до червня і найбільшого розчарування року – пана Дмитра Разумкова. Саме на початку літа українці на повен голос заговорили про те, що перший список партії "Слуга народу" – Дмитро Разумков більше не частина Зе-команди.
Хоча чорна кішка між Володимиром Зеленським і Разумковим пробігла набагато раніше. Ще коли колишні друзі взялися залагоджувати конституційну кризу. Тоді кожен із них подав свій законопроєкт.
Разумков перестав бути частиною команди президента / Фото Getty Images
Далі був ролик з єдиною фразою пана Дмитра: "Починаємо працювати". Потім Разумков почав усе частіше і сміливіше заявляти про власну, відмінну від фракції, позицію. Стосовно санкцій РНБО, закону про олігархів, дубляжу фільмів і серіалів українською мовою та решти законодавчих ініціатив.
Не довго думаючи, Разумкова відпустити на вільні хліба після "другого Трускавця". Він із крісла спікера парламенту пересів на крісло позафракційного депутата, після чого почав збирати власний клуб за інтересами. Більш відомий як клуб, який втілює в життя інтереси олігарха Ріната Ахметова.
Читайте більше Разумков став "сином маминої подруги"
Місія клуба ходити по ефірах і критикувати владу. Ту владу, яка завела їх до парламенту. Якщо цього не робити, то вже завтра про них ніхто і не згадає. Як і про вічного міністра МВС Арсена Авакова.
Липень. Прощання року
У липні українці з таким великим, чого вже тут приховувати, задоволенням попрощались з Аваковим. Він просидів у своєму кріслі 7 років 4 місяці і 16 днів, а потім встав і пішов. Просто як на шоу Мунтяна.
Україні ламали голову куди і чому. У мери Харкова? Через те що не розкрив справу Павла Шеремета? Чи взагалі мітить на крісло прем'єра? Аваков пішов насолоджуватися життям.
Викладав у соцмережі відео з відпочинку, з вином, без вина, з квітами, без квітів. При цьому все так же незмінно і красномовно мовчав.
Проте коли охоплення аудиторії у розповідях почало падати, він заговорив. Дав перше інтерв'ю після відставки. Потім друге, а потім його вже було не зупинити.
Те, що Аваков заговорив – це добре, але хотілось би почути, чому не знайшли винних у вбивстві Шеремета, що там із Кагарликом, чому вбили Катю Гандзюк, чим закінчились розбірки у Броварах та решту справ, які були за ці 7 років, поки він був міністром.
Цікаво Тандем Порошенка та Авакова: чому "путч" вигідний старим політикам
Про це в Авакова, як на зло, ніхто не запитує. Ніхто на тих каналах, на які він ходить. Я думаю, ми ще матимемо таку нагоду, бо з політики Аваков не йде. Каже? повернеться в неї вже під час наступних парламентських, а може й президентських виборах. Так що очікуйте на месію.
Серпень. Конфлікт року
Тут не про вибори, а про конфлікт, який може вирішити долю наступних виборів. У серпні українці говорили про війну, яка назріває між Зеленським та Ахметовим.
Президент вирішив, що час назвати все своїми іменами й подав законопроєкт про олігархів. Ахметов же зрозумівши, що домовитись, як то було при всіх попередніх президентах не вийде, то вирішив бити по гаранту вуглем. Точніше його відсутністю.
Коли вдома немає світла в лампочці й тепла в батареях, кого у тому звинуватять? Правильно. Президента, а не ДТЕК, який не закупив чомусь улітку вуголь.
Наступний крок був за Зеленським, з подачі якого Верховна Рада ухвалила ще й "антиахметівський" закон до олігархічного. Він підвищує рентні ставки на видобуток руди, які мають піди не на проїдання, а на "рахунки" дітям, які народилися після 2019 року.
Парламент ухвалив "антиахметівський" закон / Фото Getty Images
У такий спосіб нарешті отримає підтвердження фраза, яка закріплена у Конституції. Про те, що надра належать народу. Ахметов почне трохи більше вкладати не у свої політичні проєкти та придбання вілл, а віддаватиме нам з вами назад, а точніше нашим дітям. У майбутньому, сподіваюсь не далекому майбутньому.
Вересень. Інтеграція року
Українці впритул наблизились до вересня. Знаєте, подія цього місяця сталася хоч і не в Україні, та все одно має безпосереднє до нас ставлення. Саме у вересні Олександр Лукашенко повідомив, що готовий до інтеграції з Росією.
Про такий розвиток подій, як один із можливих варіантів говорили давно. Проте цьогоріч диктатори перейшли вже від слів до діла.
Після того, як Лукашенко посадив у Білорусі літак Ryanair, який летів із Вільнюса до Афін з опозиціонером Романом Протасевичем на борту. Увесь цивілізований світ відвернувся від нього остаточно.
Що й поклало початок "союзного государства" з Росією. Далі що не день, то нові перли видавав самопроголошений президент Білорусі. То Крим назве російським, то зігнав мігрантів до кордонів.
До речі Путін єдиний, до кого звертається Лукашенко, – кореспондент про "нову" конституцію Білорусі
Він особисто, але то точно під його "чутким керівництвом" робилось. Людей привозили автобусами та літаками, брали гроші обіцяючи допомогти з виїздом до Європи.
Потім кинули їх у прямому й переносному сенсі просто біля тої Європи. З речами та дітьми. Щоб ті щодня підходили й дивились в очі тим, хто їх до того заповітного європейського життя не пускає.
Шантаж не вдався й розмови на підвищених тонах не вийшло. З Європою такі штучки не прокатують. Узагалі мало з ким прокатують.
Жовтень. Банківський бик року
Жовтень у мене особисто асоціюється із символом року – биком. Цей титул дістається пану Євгену Мецгеру, який хотів потрапити на дошку пошани "Укрексімбанку", а потрапив в усі новинні стрічки.
Тоді мої колеги зі "Схем" завітали до Євгена Мецгера на інтерв'ю. Проте серед інших поставили й запитання, якого не було у переліку затверджених.
Просто запитали, як так сталось, що державний "Укрексімбанк" видав 60 мільйонів доларів кредиту фірмам бізнесмена, чия компанія веде діяльність у так званій ДНР і відповідно сплачує податки окупаційній владі. Проте замість відповіді отримали скандал.
Мецгер здобув титул "бик року" / Фото НB
У владі та правоохоронних органах дуже швидко зреагували на поведінку Мецгера, відсторонивши спочатку від посади на час слідства, а потім взагалі звільнивши. Проте відповідь на запитання "Схем" ми не знаємо й досі. Як і те, чи висить таки фото Мецгера в коридорах банку, як він того і хотів. Людини, яка ввійшла в аннали історії.
Гогілашвілі хотів відібрати у Мецгера "символ року"
До речі, символ року у Мецгера хотіли відібрати. Не хто-небудь, а цілий заступник міністра внутрішніх справ Олександр Гогілашвілі. Різниця між ними лише в тому, що Мецгер дуже хотів потрапити на дошку пошани. Гогілашвілі ж турбувало, чому його обличчя ніхто не пам'ятає, якщо його фото на тих дошках розклеєні у всіх відділках.
До слова Одразу два: у ДБР підтвердили кримінальні провадження проти Гогілашвілі
Зняли його, до речі, дуже швидко. І фото, і Гогілашвілі. Згадка про те, що він заступник міністра зникла на сайті буквально за ніч. Проте забути його так просто не вийшло.
Коли журналісти-розслідувачі почали "копати", то з'ясували, що живе Гогілашвілі (у якого, до слова, може бути російський паспорт) з Кирилом Будановим – головним розвідником країни.
Винаймають вони площу, яка з огляду на офіційні заробітки їм геть не по кишені, в одного підприємця, якого у ЗМІ називають організатором низки конвертаційних центрів.
Ну не політика, а Санта-Барбара.
До речі, питання як цей перевертень, у сенсі Гогілашвілі, отримав погони й досі залишається загадкою. Чи то президент його до Авакова привів як свою людину, чи то Аваков із ним знайомий ще з харківських часів. Який тісний світ.
Листопад. Золото року
У листопаді світ потішив нас неймовірною новиною. Крим повертається в Україну. Щоправда, таке рішення ухвалила не Росія, а Амстердам. Поки не весь півострів, а лише його частину, золоту частину із 600 предметів, які Нідерланди вже понад 7 років дбайливо зберігають у себе.
Варто дізнатись Повернення "скіфського золота" – велика дипломатична перемога України
Мовиться про так зване скіфське золото, яке було частиною виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі", яку передали нідерландському музею для експозиції понад 7 років тому. До війни на Сході України й до того, як на півострові з'явились "зелені чоловічки".
Уже після цих подій, коли стало зрозуміло, що Росія нахабно вдерлась на територію України, перед офіційним Амстердамом стало цілком конкретне питання: кому повертати коштовності?
Треба нібито туди, де взяли, а це в Крим, але коли брали, то Крим був українським, значить, за логікою, повертати треба Україні. Вони 7 років вирішували й нарешті дійшли висновку. Колекція повертається до України.
На Росії, звісно, від цього відразу підгоріли. Україна ж іще раз переконались, що з нею правда, Європа та Бог. Ми плавно підійшли до останнього місяця у році.
"Скіфське золото" – в Україні, а не Росії / Фото 24 каналу
Грудень. Незавершеність року
Я б дуже хотіла запам'ятати грудень як місяць, коли нарешті обрали керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Я б так хотіла сказати, що 15 місяців конкурсного відбору закінчились, але ні.
Запам'ятаємо грудень як місяць, у якому Україні знову не вдалося поставити крапку у цьому процесі.
Нам не вдалося додати 230 + 16 і підтвердити, що це дійсно буде 246, а значить переможцем конкурсу є детектив НАБУ Олександр Клименко і значить саме він має стати прокурором. Це було б надто легко. Я б навіть сказала, що по-європейськи.
Має зацікавити Історія ганьби ще триває: президент витер ноги у зобов'язання перед США
Міжнародники вимагали, щоб усе так і було – легко і зрозуміло. Проте інша частина комісії, делегована Верховною Радою, зробила все, щоб про конкурс говорили не лише в Україні, а й на зустрічах Байден, Зеленський, Емманюель Макрон, Міжнародний валютний фонд і так далі. Вони ж будуть, бо всі ці 15 місяців нам про це нагадають.
Тут мені б вас по-доброму чимось втішити. Попросити вірити в диво і робити більше гарних справ у новому році. Проте краще попрошу загадати бажання, і нехай воно обов'язково збудеться.