Безумовно, було чимало зрад та втрачених можливостей. Однак головне, що були перемоги, які справді здатні якісно змінити наше правосуддя.
До теми Найважливіші перші кроки, – глава ВАКС про прогресивність антикорупційного законодавства
Розв'язання конституційної кризи
Почався 2021 рік відголосами серйозної конституційної кризи, яку спровокувало рішення Конституційного Суду. Він скасував ключові норми антикорупційного законодавства.
У перші дні нового року новини заполонили фото з розкішного відпочинку голови Конституційного Суду Олександра Тупицького. Потім почалась епопея з його недопуском до роботи.
Тупицький відпочивав на королівській віллі / Фото "Цензор.НЕТ"
Зрештою, у березні президент зробив хід конем та скасував укази Віктора Януковича про призначення Тупицького та Касмініна суддями Конституційного Суду. Здавалось би, хороше розв'язання проблеми, але насправді – ні.
Навпаки це лише поглибило проблему та поставило під сумнів легітимність усього суду. І хоча Тупицький безумовно заслуговує на звільнення, у такий спосіб його звільняти не можна.
Верховний Суд вже скасував цей указ Зеленського. Рішення ще не остаточне, але інших варіантів просто немає.
Тому експерти та громадськість неодноразово наголошували, що розв'язанням конституційної кризи може стати лише запровадження законом такої процедури, яка дозволить обрати конституційними суддями справді авторитетних і незалежних професіоналів, а не чергових "тупицьких".
Такий законопроєкт є, проте замість того, щоб забезпечити його прийняття, Зеленський призначив конкурс на вигадані посади у Конституційному Суді.
Ба більше, були спроби протягнути туди аналоги Тупицького, близькі до відомого Олега Татарова з Офісу Президента. Завдяки розголосу та прискіпливій увазі громадськості це не вдалось. Однак президент таки призначив 2 переможців конкурсу – Оксану Грищук та Олександра Петришина.
Дізнайтеся більше Зеленський призначив двох суддів КСУ замість Тупицького і Касмініна
Тільки от Конституційний Суд відмовився привести їх до присяги й у цьому його підтримала Венеційська комісія. Тож у 2021 році конституційну кризу не розв'язали, а лише поглибили. Сподіваюсь, у новому році її таки розв'яжуть, а не остаточно підірвуть легітимність Конституційного Суду.
"Очищення" від суддів Майдану
Дуже важливою позитивною подією у 2021 році було ухвалення 21 січня одразу 5 рішень Європейського суду з прав людини, які стосувались Майдану.
Це справи студентів, яких розганяв "Беркут" 30 листопада, Юрія Вербицького, якого викрали та закатували до смерті, майданівців, яких свавільно затримували та арештовували у Києві, Дніпрі та Харкові.
У всіх випадках суд встановив порушення основоположних прав людини та передбачив значні компенсації.
Найголовніше те, що Європейський суд прямо – влада Януковича мала стратегію на свавільне придушення протестів, для чого використовувала силовиків та суддів. Тобто судді Майдану ухвалювали свавільні рішення під впливом і на замовлення влади.
Отож, тепер у Європейському суді знають, хто такі судді Майдану, а от наша влада досі не зробила висновки.
До теми Для суддів Майдану залишився останній шанс
Під кінець року Вища рада правосуддя знову вимагала від президента призначити довічно цілу низку суддів Майдану:
- Тараса Зайця, який кидав невинних за ґрати;
- Петра Зарубу, який позбавляв автомайданівців прав за поїздку до Межигір'я Януковича;
- Олену Ізовітову-Вакім, яка забороняла Майдан у Харкові;
- одіозного Віктора Кицюка з Печерського суду.
На жаль, попри рішення Європейського суду, 2021 рік не став роком "очищення" від суддів Майдану.
Ситуація довкола ОАСК
Вже традиційно до найважливіших подій року відносять ситуацію з Окружним адмінсудом Києва. Минуло 2 роки після публікації плівок Національного антикорупційного бюро з кабінету Павла Вовка, які розкрили огидне нутро "вовчого кривосуддя".
Павло Вовк очолює одіозний ОАСК / Фото sud.ua
Однак усі фігуранти цих записів залишаються на своїх посадах та продовжують "вершити правосуддя". Влада начебто не помічала проблеми та зовсім не хотіла її розв'язувати. Однак 6 квітня детективи НАБУ затримали Юрія Зонтова – рідного брата Павла Вовка.
Його звинуватили у тому, що за 100 тисяч доларів він обіцяв через брата купити для замовника потрібне рішення в ОАСКу. Також детективи провели обшук на конспіративній квартирі, де виявили мільйони готівки у доларах, євро, гривнях і знамениті 100 шекелів.
До речі, затриманого Зонтова відправили за ґрати, де він просидів 9 місяців і вийшов під заставу лише напередодні Нового року. Після цього токсичність ОАСКу зросла настільки, що президент вніс до парламенту невідкладний законопроєкт про його ліквідацію.
Тільки от з цього моменту минуло понад 9 місяців, а "невідкладний" проєкт не просунувся ні на сантиметр на шляху до його ухвалення. Зрозуміло, що якби в Офісі Президента дійсно хотіли ліквідувати ОАСК, то їхній законопроєкт не лежав би під сукном у комітеті.
Дізнайтеся більше У Раді з'явився законопроєкт Зеленського про ліквідацію ОАСК: що він передбачає
До речі, зовсім нещодавно стало зрозуміло, які бонуси влада отримує від затягування з ліквідацією "вовчого суду". 20 грудня, напередодні вирішального засідання конкурсної комісії з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, суддя ОАСКу Огурцов визнав нечинним порядок роботи цієї комісії.
Надалі це було використано для затягування з оголошенням переможця конкурсу. Тому очевидно, що у 2021 році влада таки не змогла відмовитись від послуг "вовчого кривосуддя".
Оприлюднення записів з кабінету Вовка
Важливою подією 2021 року було оприлюднення журналістами "Слідства.Інфо" чергових записів НАБУ з кабінету голови ОАСКу.
Фільм журналістів, прем'єра якого відбулась прямо на стіні Конституційного Суду, продемонстрував, як Павло Вовк разом з Андрієм Портновим впливали на зміну голови цього суду та розчищали дорогу для Тупицького.
Інші записи доводили, що той самий Вовк з Портновим забезпечили звільнення незручного для них голови Ради суддів Олега Ткачука та призначення на його місце Богдана Моніча.
Потім Вовк хвалився, що дав Монічу чіткі вказівки не чіпати ОАСК. Після цього стало чітко зрозуміло, чому Рада суддів та особисто Богдан Моніч так старались заблокувати судову реформу.
Головне, що ці записи засвідчили важливу роль у "вовчих іграх" ексголови Офісу Президента Андрія Богдана. Тобто усе це відбувалось, як мінімум, з відома Банкової.
"Правосуддя по-новому" на 24 каналі: дивіться відео
Хоча Богдан вже давно звільнився, але тепер в Офісі Президента є ще більш наближена до Портнова і Вовка особа – Олег Татаров. Тому, очевидно, що взаємозв'язки ОАСКу та Банкової залишились, які й не дають нарешті позбутись цієї "ракової пухлини" на тілі й без того хворої судової системи.
Санкції щодо Портнова
Підбиваючи підсумки 2021 року, неможливо не згадати про санкції, які 9 грудня США наклали на Андрія Портнова та Олександра Тупицького.
Це дуже важливий сигнал нашого ключового стратегічного партнера усім особам при владі, які також хочуть впливати на суди й обіцяти, але не проводити реформи.
Запуск судової реформи
Головною та, без перебільшення, історичною перемогою 2021 року стало ухвалення законів, які запускають судову реформу та створення органів, які будуть її втілювати.
Важливо, що вирішальну роль у цих органах будуть відігравати дійсно авторитетні та незалежні міжнародні експерти.
Це дасть можливість нарешті розірвати кругову поруку та сформувати Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію з доброчесних професіоналів, які справді хочуть змінити систему на краще.
Попри шалений спротив з боку ВРП та Ради суддів, вже створили Конкурсну комісію, що обиратиме нову Вищу кваліфікаційну комісію та Етичну раду, яка перезавантажуватиме Вищу раду правосуддя.
До її складу увійшли колишні прокурори з Нідерландів та Естонії, судді з Великої Британії, Канади та США, на яких ні влада, ні суддівські клани не мають жодного впливу.
До теми Судова реформа стартувала: Етична рада офіційно розпочала роботу
У грудні Етична рада активно почала працювати та перевіряти кандидатів на вакантні посади у Вищу раду правосуддя. Вже навіть відсіяла впливового експрокурора Києва Сергія Юлдашева, який хотів потрапити у ВРП, попри проблеми з доброчесністю. Тобто це реально працює.
Тож у питанні судової реформи 2021 рік можна дійсно назвати переломним та успішним. Тому я з оптимізмом дивлюсь у 2022 рік і хочу подякувати усім, хто допомагав і вірив у можливість змінити нашу судову систему на краще.