Рада не підтримала відставку глави МЗС Павла Клімкіна
Народні депутати Верховної Ради не проголосували на засіданні 6 червня за відставку Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ України.
На голосування поставили два законопроекти постанов про звільнення Клімкіна – подану народними депутатами та президентом Володимиром Зеленським.
Читайте також: Клімкін йде з посади очільника МЗС: основні досягнення та критика міністра
Проте, нардепи двічі провалили голосування. Перший раз рішення підтримав лише 141 парламентарій, а другий – 137 із 226 мінімально необхідних.
Клімкін ще 17 травня, до інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського, написав заяву про відставку за власним бажанням і заявив, що планує брати участь у дострокових парламентських виборах до Верховної Ради у липні.
Вже 30 травня глава держави вніс у парламент подання про звільнення міністра закордонних справ Клімкіна. Проте, в одному з інтерв'ю Зеленський назвав Клімкіна "фаховим дипломатом" та зазначив, що пропонував йому залишитися на посаді міністра.
Що вдалося досягти Клімкіну на посаді очільника МЗС?
- Запровадження безвізового режиму з ЄС.
- Лобіювання визнання "ДНР" і "ЛНР" терористичними організаціями.
- Допомога у створенні незалежної православної церкви України та отримання Томосу.
- Доєднання Північноатлантичним альянсом у 2018 році України до переліку "країн-аспірантів" НАТО. Цей статус означає, що Альянс офіційно визнав прагнення України стати його членом.
- Масштабний обмін заручниками 27 грудня 2017 року на Донбасі. Тоді Україна віддала РФ 233 засуджених в обмін на 73 українських заручників.
- Недопущення повернення російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) без виконання вимог резолюцій, які стосуються агресії Росії в Україні.