Рада не підтримала ні заяву Клімкіна про відставку, ні подання президента Зеленського. Однак міністр планує балотуватися до Верховної Ради. Тож тепер, аби законно брати участь у виборчому процесі, він повинен піти у відпустку.
Читайте також: Рада не підтримала відставку глави МЗС Павла Клімкіна
Призначення Павла Клімкіна посаду очільника МЗС було сприйнято доволі позитивно серед експертів з міжнародних відносин та політиків. Останні зазначали, що це припало на час одного з найбільших викликів для української дипломатії – реформу українського дипломатичного корпусу потрібно було проводити в умовах ведення війни. Саме ж міністерство, за твердженнями експертів, на той момент було досить розбалансоване та протягом багатьох років не фінансувалося в достатній мірі.
Вже на початку своєї роботи Клімкін лобіював визнання так званих "ДНР" і "ЛНР" терористичними організаціями, а збиття пасажирського Boeing МН17 у Донецькій області назвав "актом терору".
Основні досягнення на дипломатичному рівні:
За неповні 5 років перебування Павла Клімкіна на посаді одним із найголовніших досягнень України на дипломатичному рівні можна назвати запровадження безвізового режиму з Європейським Союзом 11 червня 2017 року. За даними соціологічного дослідження, 26% українців вважають це головною політичною подією 2017 року в країні. Вже у 2019 році, за наявності біометричного закордонного паспорту, українці можуть безперешкодно відвідати 87 країн світу. За два роки "безвізу" до країн ЄС та Шенгенської зони українці здійснили 33 мільйони поїздок.
Читайте також: Безвізова карта світу для українців: інфографіка
Рішення про створення незалежної української церкви 15 грудня та отримання Томосу 6 січня 2019 року. Саме рішення експерти назвали найважливішим дипломатичним досягненням України у 2018 році. Це – очевидна перемога української дипломатії, незалежно від того, наскільки вагомою була роль МЗС і особисто міністра у цьому питанні.
9 березня 2018 року Північноатлантичний альянс доєднав Україну до переліку "країн-аспірантів" НАТО. Цей статус означає, що Альянс офіційно визнав прагнення України стати його членом. Проте це – не лише формальність. Надання статусу аспіранта важливо, адже без нього неможливе подальше зближення України з НАТО.
Масштабний обмін заручниками 27 грудня 2017 року на Донбасі. Тоді Україна віддала РФ 233 засуджених, які були затримані за участь у бойових діях на Донбасі та звинувачувалися у сепаратизмі, в обмін на 73 українських заручники.
Читайте також: Новий "куратор" Кремля для Донбасу: з'явилась різка реакція Клімкіна
Важливим було і недопущення повернення російської делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) без виконання вимог резолюцій, які стосуються агресії Росії в Україні. Хоча уже на початку квітня 2019 року Франція закликала країни Ради Європи підтримати зусилля по збереженню Росії у ПАРЄ. Глава МЗС України назвав такі дії неприпустимими та порівняв це з випусканням злочинців із в’язниці.
Пан Яґланд вважає, що Росію потрібно повністю повернути в Раду Європи, оскільки це створює лінії поділу в Європі. Якщо керуватися такою логікою, треба випускати злочинців з в’язниць, бо це лінія поділу в суспільстві,
– написав Клімкін у Twitter.
Очевидним позитивним моментом стала і досить злагоджена робота української дипломатії на критично важливих для країни американському та німецькому напрямках. Не дивлячись на внутрішньополітичні проблеми цих країн, Україні протягом 5 років вдавалося не відпускати увагу ні Берліна, ні Вашингтона.
Певним досягненням можна назвати і те, що з 1 квітня 2019 року зрештою втратив чинність Договір про дружбу України з Росією. Він був підписаний у 1997 році президентом України Леонідом Кучмою і президентом РФ Борисом Єльциним. Обидві сторони зобов'язалися поважати непорушність існуючих між ними на момент підписання договору кордонів. Договір був укладений терміном у 10 років, проте у 2008 році його дію було автоматично продовжено. Уже в грудні 2018 року, після завершення терміну, прийняли закон, який припиняє його дію. Дипломатичні стосунки з Росією в цілому за неповні 5 років були зведені до мінімуму.
Павло Клімкін пробув на посаді трохи менше, ніж 5 років
Втім, експерти зазначають, що роботу МЗС в цілому та Павла Клімкіна особисто досить важко оцінити – їхня ефективність у зовнішній політиці України напряму залежить від діяльності інших державних органів.
Серед негативних моментів, які спіткнули Україну на дипломатичному рівні за час, коли очолював МЗС Павло Клімкін, експерти вважають збереження напруженості у відносинах з Польщею та Угорщиною.
Також сюди відносять замовчування МЗС певних моментів російської агресії. Зокрема мова йде про те, що після злочинних дій РФ щодо українських суден в Азовському морі (листопад 2018 року) на певному етапі проблему не виносили у публічну міжнародну площину.
Окрім того, під час головування Клімкіна МЗС неодноразово критикували за недостатньо активну співпрацю з волонтерами та громадськими організаціями.