Чому деякі кандидати на пост президента відтягують подачу документів до ЦВК?
Лише 10 тижнів залишилося до дня виборів, утім, ані Тимошенко, ані Порошенко, ані Ляшко досі так і не принесли свої документи до Центральної виборчої комісії. Тобто до тепер офіційно вони не є кандидатами у президенти.
Здавалося, а сенс їм тягнути? Адже свою передвиборну агітацію вони почали мало не півроку тому, вже тоді завішавши країну рекламними білбордами. Також, певен, що їм не треба до останнього колядувати по своїх прихильниках збираючи два з половиною мільйони гривень обов'язкового і безповоротного платежу до ЦВК.
Відтак, якщо гроші в них є, передвиборча рекламна кампанія вже стартувала – чому тягнуть з тим, щоб отримати офіційний статус кандидатів у президенти?
Читайте також: Вибух у Ростовській області: карма є
Виявляється, є причина і вона банальна: таким чином потенційні гаранти Конституції знайшли можливість не дотримуватися вимог закону про вибори, що обмежує кандидата у кількості грошей, які він вправі витратити на агітацію. Простіше кажучи, коли кандидат в президенти вже офіційно зареєстрований у ЦВК, він має звітувати скільки саме витратив грошей на свою політичну рекламу та де взяв гроші. Поки той офіційного статусу кандидата не набув – він вправі купувати білборди сотнями й розказувати, що то соціальна реклама...
Все наче за законом, жодних претензій до таких дій бути не може, проте, від розуміння, що вони закон обходять, стає сумно. Адже у моєму розумінні людина, яка претендує на посаду гаранта Конституції має бути кришталево чистою! Хоча від кого я очікую чесності, якщо більшість з них по офшорах свої бізнеси ховають, щоби не платити Україні податки.
Менше з тим, зараз наші кандидати в президенти готові будь-які гроші витрачати на те, щоб себе прорекламувати. Шляхів до сердець виборців в них декілька – це вулична реклама (білборди та сітілайти), реклама на радіо та по телебаченню, а також в інтернеті.
Намагався пригадати скільки саме рекламних білбордів того чи іншого кандидата я побачив сьогодні поки їхав на роботу, адже з'ясувалося, що оренда одного такого білборда тягне на 35 тисяч гривень за місяць! Коли дізнався цю цифру, подумав: чому пішов у журналісти? Я бачив чимало безробітних журналістів, або ж таких, що заробляють значно менші гроші, втім, я майже не бачу зараз безробітних-порожніх білбордів – усе що можна, в оренді, усе що можна зараз кричить нам про "слугу народа", "газ в два рази нижче" та вітає нас із Томосом.
Читайте також: Провал Brexit: як британці нашкодили собі