Хтось спокійно залишався в Україні всі 5 років, хтось зараз повертається, але прокуратура, виявляється, немає доказів їхніх злочинів.
Читайте также: Чому НАЗК знаходить порушення у всіх, окрім президента
А хтось – взагалі наростив м’язи, зомбуючи українців проросійською пропагандою, і посідає нині друге місце в рейтингах партій на наступних парламентських виборах. Те, що вони непокарані, є прямим результатом, а точніше – відсутністю результатів "надзвичайно ефективної" роботи Генпрокуратури, бо розслідування всіх цих справ всі ці роки залишалось в них.
А нинішній генпрокурор, як відомо, є креатурою президента. І за генпрокурора несуть відповідальність як попередній президент, який його призначав, так і парламент, більшість в якому маючи відповідні повноваження, його так і не звільнила.
Генпрокурор Юрій Луценко
Не краща ситуація із корупцією нинішніх, післямайданних еліт. Практично всі антикорупційні ініціативи, які запроваджували титанічними зусиллями громадянського суспільства, невеликої частини притомних посадовців і підтримки міжнародних партнерів, були знівельовані, дискредитовані або заблоковані.
НАБУ, наприклад, передало до суду майже 200 справ, але більшість із них застрягла в реформованих іменем президента Порошенка судах.
Читайте также: Друзям – все, ворогам – закон: НАЗК провалило боротьбу з корупцією
Чого далеко ходити — я запитала в прокуратури про стан десятка резонансних справ, про які ми говорили з детективами в програмі "Справа детектива" наприкінці минулого року.
На якій зараз стадії найрезонансніші справи топ-корупціонерів
• Справа по Насірову в суді вже півтора роки, там ніяк не можуть дочитати обвинувачення. Він вже і був звільнений, і поновився через суд, навіть в президенти сходити встиг, а йому все ще читають обвинувачення. 17 травня зачитали ще 8 сторінок, загалом трохи більше половини з 774.
Роман Насіров
• В справі по Онищенку таки добились дозволу на заочне засудження, але попередній розгляд суд призначив в червні, аж через 4 місяці після направлення справи до суду.
• У бурштиновій справі по Розенблату і Полякову вже півроку відтоді як справу відправили до суду, а ще навіть попереднього розгляду не відбулось.
• Справа по Львівському бронетанковому, де під виглядом нових закупили старі двигуни на танки для АТО, в суді вже 9 місяців, а ще тільки оголошують обвинувальний акт.
Читайте также: Перезавантаження НАЗК: які ключові проблеми має вирішити новий закон
• Справа Голови Держаудитслужби Гаврилової в суді вже більше року. За цей час вже незаконне збагачення скасували, а це одна із двох статей, за якими вона обвинувачується. Чекають поки КСУ і другу статтю, по брехні в декларації, скасує?
• Справа "Кіотських грошей", де намагались розікрасти півмільярда гривень, взагалі в суді вже 2 роки – вже ті врятовані півмільярда в іншому місці хотіли розікрасти, і нове провадження відкрито, а суд все розглядає.
Оці всі справи, що тягнулись роками в судах, тепер мають бути передані до Антикорупційного суду. Те, що розгляд цих справ тепер розпочнеться судом, до якого є довіра, звісно, добре. Але за законом після передачі розгляд всіх цих справ має почати спочатку. І на скільки це розтягнеться – невідомо.
А міг би цей суд вже два роки як працювати – якби президент Порошенко не блокував його створення. Це ж ясно як божий день, що його завдання було втягнути нас в безкінечний процес, який ніколи б не дав результату, який хоч якимось чином міг нашкодити його бізнес-партнерам у владі.
Петро Порошенко
Більше того, однією ногою вже за порогом Адміністрації Президента, він зробив все можливе, щоби перетворити навіть цю надію знову на безкінечний процес – коли за кілька тижнів до закінчення свого терміну призначив до Верховного суду недоброчесних суддів.
Нагадаю, саме Верховний суд є останньою, касаційною інстанцією для розгляду всіх справ, які будуть розглядатись вже новим Антикорупційним судом. А це значить, що рішення, прийняті Антикорсудом, можуть бути заблоковані або знівельовані, якщо їх у ВС розглядатимуть призначені Порошенком судді.
І це вже не кажучи про досі невирішену проблему із керівництвом Антикорупційної прокуратури, прокурори якої (не детективи) і є тими, хто має представляти і захищати всі ці справи в Антикорупційному суді.
Читайте также: Незабаром парламентські вибори: які повноваження має ВРУ
А також про ризик Антикорупційного суду бути заваленим справами взагалі розслідуваними не НАБУ (а їх за підрахунками Державної судової адміністрації може бути в 46 разів більше, ніж справ НАБУ), і про інші ризики, пов’язані із тривалим розглядом справ, спробами впливати на суддів новоствореного Антикорупційого суду і тощо.
І після цього головнокомандувач офшорів і новоспечений опозиціонер разом з регіоналами пнеться в парламент. І нині посідає третє місце в рейтингах. Не здивуюсь, якщо з ним туди підуть і ті, кому він щедро генералів і ордени роздавав в останні тижні свого президентства. Туди ж, ймовірно, підуть всі Насірови, Розенблати з Поляковими, Труханови, Яценюки, Авакови, і Ляшковці на чолі з Ахметовим.
Я, звісно, розумію, що ніхто не може обмежити конституційне право їх балотуватись. Але якщо ми поки не можемо їх притягнути до юридичної відповідальності, політичну відповідальність ми принаймні можемо собі дозволити? То чому ж тоді українці знову хочуть бачити всіх цих олігархічних перевертнів, регіональних недобитків та політичних хабарників в парламенті?