Що приніс "руський мир" за 7 років Донбасу і Криму

Крим і ОРДЛО живуть не краще, ніж їхні браття по нещастю – Абхазія і Осетія. Молочні ріки не потекли, кисельні береги не з'явилися. Підвищені Росією пенсії в Криму щедро компенсуються дорогими й хріновими харчами, феодальним свавіллям власть імущих, ліквідацією бізнесу і втратою будь-яких перспектив.

Актуально На які міста України претендує Путін

Про рабське життя мешканців непідконтрольного Добасу і говорити нічого – з кожним роком ОРДЛО все більше нагадує Північну Корею. Відрізані клапті, задурені, доведені до стану фізичного виживання, без шансів на те, що все хоч коли-небудь налагодиться.

Нова загроза

Цього разу Росія знову спробує відкусити якийсь шматок. Одесу, Маріуполь, Харків, Миколаїв, Херсон чи далі вглиб України – як піде. І вочевидь знову їм надаватиме підтримку якась частина населення. Он вже якась 70-літня харківська викладачка наперед публічно тішиться можливим падінням України.

Припустімо, що в 2014 наші проросійські "гражданє" не знали, не розуміли, не могли здогадатися, як буде.

Але в 2021-му вони чудово знають: в разі окупації Росією Одеса забуде про всі свої портові суперприбутки, перельоти і ресторани. Не дай бог звичайно, але місто стане оплотом російської воєнщини. Нинішньої свободи йому не бачити. Комендантська година, "воєнниє учєнія" в дитсадках і школах, фількіни грамоти замість документів.

Промисловість Маріуполя в разі окупації буде розмародерена й порізана на брухт.

Іншим потенційним жертвам Росії, де тільки-но зародилася пристойна сфера послуг і середній клас, вона принесе ще страшніші біди.

Що у головах тих людей, які готові на таке життя? Можна зрозуміти 70-річну викладачку з Харкова. Їй начхати, як будуть жити 20-річні, а заради зловтіхи щодо Зеленського, Порошенка, Турчинова ("нужноє подчєркнуть"), можна пережити брак йогуртів у магазині. Але що собі думають інші, готові жити в лайні, ізоляції і під російським чоботом?