Не такий страшний чорт, як його малюють

Також треба зазначити, що ми не бачимо саме біля кордонів України 85 батальйонних тактичних груп. Це дуже багато, насправді – це більша частина російських наземних сил.

Актуально Україна вже перемагає у війні з Росією

Але біля наших кордонів безпосередньо 85 ми поки що нарахувати не можемо, на відміну від американської розвідки. Якщо казати про радіус 250 – 300 кілометрів, то залишається приблизно 50 батальйонних тактичних груп.

Але в принципі розрахунок 85 – він абсолютно реалістичний, тому що в Росії є ще деяка частина сил швидкого реагування (зі складу повітряно-десантних військ, військ Західного, Центрального та Південного військових округів, які Росія вже другим ешелоном може доставити до українських кордонів).

Однак поки що загрози, що просто завтра почнеться наземний наступ, ми не бачимо ніде, крім Донбасу. Там противник уже розгорнувся на бойових позиціях, там уже розгорнута система розвідки, логістика, забезпечення. І в принципі не вистачає тільки підходу самих ударних частин, які можуть бути застосовані просто з маршу.

В інших місцях це розгортання має бути забезпечене підведенням безпосередньо до кордонів систем постачання. Поки що такого масштабного наближення до наших кордонів не бачимо.

Окупанти – під розвідувальним ковпаком

Вони перебувають під контролем, активно ведеться повітряна розвідка, в тому числі – й силами НАТО. І я впевнений, що зараз така щільність розвідувальних засобів зосереджена біля кордонів України, що непоміченою вийти зі своїх баз дислокації, розгорнутися та піти вперед російська армія не зможе.

У нас буде якийсь час на попередження. Звичайно, він скорочується, чим більше сил Росія накопичує, чим більше вони розгортаються, готуються. Але все одно я впевнений, що все одно у нас принаймні від ухвалення рішення Росії про наступ до наземного наступу має минути кілька діб. Це все – не кілька годин. У нас має бути резерв за часом.

Тому треба сприймати цю загрозу як небезпечну, але, тим не менш, це не буде удар зненацька. Так, Росія може завдати удару авіацією, ракетами, але без наземного наступу повітряна атака не призведе до політичної зміни в Україні.

Радимо Чому Путін не полізе в Україну 15 та 16 лютого

Чому наступ не відбудеться 16 лютого

Моя особиста думка – я не бачу 16 лютого як дату вторгнення. Я не вважаю, що Росія буде заздалегідь так сильно світити це вторгнення, що це буде загальновідома дата. Я не думаю, що зараз навіть сприятлива обстановка.

Бо президент Байден і американські ЗМІ часто говорять, ніби земля має замерзнути. Насправді сучасні механізовані зведення земля не зупинить. Крім того, у нас розгалужена дорожня мережа, і це забезпечить маневри колісної техніки без усіляких проблем.

Загроза наступу Росії на Донбасі, війна на сході, ЗСУ, армія
Українська армія зможе дати потужну відсіч російським окупантам у разі наступу / Фото Getty Images

Російська армія забезпечена тепловізорами, оптико-електронними приладами для розвідки краще, ніж українська, на жаль. Але все ж таки вся армія в них не підготовлена і не оснащена для нічного бою, для бою в темряві при поганих погодних умовах. Більшість тепловізійних прицілів російської армії – це неохолоджені прилади. І застосування їх в умовах зими – це велика складність.

Натомість Україна має усі можливості за допомогою наших західних союзників та власної промисловості різко збільшити кількість тепловізійних приладів, приладів наземної, оптичної розвідки, прицілів. І це буде велика проблема для росіян.

Прочитайте Вторгнення Росії до України не буде ні зараз, ні цього року

Ми маємо розуміти, що основна цінність тих Javelin – це те, що там є тепловізійний приціл, можливість вести вогонь із тих дальностей, з яких російський танк Т-72 Б3 та його приціли "Сосна-У", приціл С танка Т-90 просто не зможуть розгледіти розрахунок. Розрахунок Javelin вже може вести вогонь по цій бронетехніці.

Тому зима – це не кращий час, адже половина дня – це темрява. Вести активні наступальні дії в темряві російській армії незручно. І низька хмарність зменшує можливості російської авіації й підвищує ефективність української протиповітряної оборони, зокрема тих самих Stinger, які вже ось-ось мають надійти, а за деякою інформацією вже надійшли до ЗСУ.

Я вважаю, що зараз немає ознак великого, глибокого наступу. Ми бачимо на карті, що Росія створює таку загрозу навколо усіх наших кордонів. Це військова демонстрація, це роззосередження наших сил, це намагання залякати.

Гаряча точка Донбасу

Але вся ця історія може бути просто прикриттям для локальних бойових дій. І, передусім, – бойових дій на Донбасі. Це найвразливіший і найнебезпечніший для нас напрямок. На Донбасі Росія може вести бойові дії, маючи політичне прикриття, ніби це робить не регулярна армія. Вони можуть сказати, що це якісь "ополченці "Л/ДНР".

І, можливо, прийде час (давайте згадаємо Азербайджан, який 26 років чекав), коли ми зможемо провести наступальну операцію в зручний для нас момент. Тому це стратегічне питання – це Донбас.

Може зацікавити – як Україна почала посилювати оборону та енергетику через напруження на кордоні: дивіться відео