Гірше, ніж у псярні: як живуть в'язні в "ЛДНР"

То ж, напевно, треба допомогти активістам-правозахисникам. Усвідомлюю, що після цієї фрази їм не буде чого робити наступні кілька років, але напишу: в ОРДЛО взагалі не дотримуються прав людини. Отака несподіванка.

Читайте також: Як мобілізація населення у "ДНР" пов'язана із поїздками до України

Але якщо казати про зеків, то до них ставляться, як до безкоштовної робочої сили, яку не треба навіть годувати. Вимруть – і годі. Досить дивно, але бойовики-окупанти якось погано ставляться до криміналітету, який дістався їм "у спадок" разом із містами Донбасу. Хоча, здавалося б, свої ж люди. Більшість терористів мають щонайменше одну ходку. Та і взагалі: у Росії не сидів – не мужик.

Ще у 2014-му продажна сепаратистська міліція тишком-нишком повипускала з колоній багато людей, для участі в "русской весне". Обіцяли їм, що прийде Росія, яка видасть паспорти без судимостей. Після захоплення міст та селищ зеків випускали вже на війну, але все марно – не назбирали достатню кількість місцевого населення для того, щоб обійтися лише російськими спецпризначенцями та найманцями, без участі кадрових військових.

Крім того, самі ж в'язні у своїй більшості не мали бажання міняти шконки на окопи, оскільки розуміли, що влада алкашів із РФ – це тимчасово, а українці за це впаяють добрячий строк.

Пам'ятаєте, як у серпні 2014-го бойовики гатили по житлових кварталах Донецька та потрапили у колонію суворого режиму №124? Одна людина загинула, 18 – отримали поранення, але втекли лише 106 із майже тисячі! Це при тому, що усі мали можливість вийти на волю. Але ж ні, у "ДНР" ніхто з них не хотів. Більше того, 80 відсотків в'язнів писали керівництву колоній заяву про своє бажання відбувати покарання на українській території. Потік цих прохань прийшовся на 2015-й рік, коли бойовики просто забули про те, що зеків потрібно годувати. Їм виключали світло, воду, залишали без опалення. У деяких тюрмах взимку температура не перевищувала +5 °. Проте нікому до них не було діла.

Читайте також: Повернення короля: як Ахметов прибрав до рук завод Тарути в "ЛНР"

Через катастрофічну відсутність ліків у "республіках", до в'язнів не надходить нічогісінько, навіть банального парацетамолу. Усе, що було на складах ще при Україні, або розікрали, або витратили у 2014-му. Раз у рік із РФ надходять якісь медпрепарати для хворих на СНІД та туберкульоз, але здебільшого це прострочені крейда та дистильована вода.

Ув'язнені утримуються в умовах гірших, ніж у псарні. Десятки людей щороку помирають у тюрмах "ДНР" та "ЛНР" просто від недоїдання.

До того ж, серед в'язнів є немаленький прошарок, тих, у кого вже завершилися терміни. Але терористи їх не відпускають. Для Захарченка, Пасічника та росіян важливо, щоб кількість зеків була якомога більшою, тому що їх змушують працювати на виробництвах. Звісно, без оплати.

Як стверджують ті ж самі правозахисники, на окупованій територій у неволі перебувають 16 тисяч засуджених ще іменем України. Скільки до цієї кількості додалося заручників "ДНР" та "ЛНР", достеменно невідомо, бо офіційні дані від СБУ та інших структур, які займаються відстежуванням за викраденими терористами, не збігаються з реальністю. Крім того, далеко не кожен потрапляє до тюрем, більшість гниє у підвалах.

Відомо лише про те, що з початку війни омбудсмену Валерії Лутковській вдалося домовитися про видачу всього 200 засуджених на Луганщині у 2014-му. Після цього терористи припинили навіть обговорювати цю тему. Із "ДНР" справи не кращі – балакають та обіцяють дотепер, але перевели лише 186 чоловік.

P.S. Нагадаю, що російські зеки, яких розмістили у ролі озброєного контингенту на Донбасі, масово оформляють собі "паспорти" "ЛНР" та "ДНР", бо під новими прізвищами у Росії вони значаться як досі не судимі.

Читайте також: Євроумови для "своїх": у Лук'янівському СІЗО відремонтують корпус для колишніх копів