Карантин – время атаки на коронавирус: рекомендации от ВОЗ

Поділюся двома публікаціями, обидві пов'язані з ВООЗ.

Перша – нова заява Генерального директора ВООЗ доктора Тедроса Аданома Гебреісуса щодо боротьби з пандемією.

Має знати кожен! Обсервація чи самоізоляція: заходи, які зупинять поширення коронавірусу

У ній він дуже чітко розставив акценти і зі свого високого рівня озвучив те, що думаючі люди говорять (і часом кричать) уже давно. Ось кілька цитат (переклад мій):

Просити людей сидіти вдома та припинити їх пересування – це заходи щоб "купити час" та зменшити тиск на медичну систему. Але самі по собі ці заходи не знищують епідемію.

"Ми закликаємо країни, які впровадили так званий "карантин" ("lockdown"): використайте цей час щоб піти в атаку на вірус. Ви створили друге вікно можливостей. Але питання: як ви його використаєте?"

"Є шість ключових кроків, які ми наполегливо рекомендуємо.

1. Збільшуйте кількість медичного персоналу та навчайте його.
2. Впровадьте систему, яка виявлятиме кожен подозрілий випадок на рівні найменших громад.
3. Значно збільшіть виробництво, обсяг проведення та доступність тестів.
4. Визначте, облаштуйте та устаткуйте заклади, де ви будете лікувати та ізолювати пацієнтів.
5. Зробіть чіткий план та процес каратину для контактних осіб.
6. Зробіть так, щоб увесь уряд працював на подолання та контроль коронавірусу".

Коротко і ясно. Хто має вуха, нехай почує.

Важливо! Що робити, якщо підозрюєте у себе коронавірус: інструкція

Друга – великий звіт ВООЗ щодо аналізу подолання епідемії в Китаї, яким в одному з постів поділилася Уляна Супрун.

Якщо уважно почитати, цей звіт відкриває очі на багато чого.

Ось ключове з нього:

• В більшості випадків передача вірусу відбувалася тільки через два шляхи: поверхні предметів та крапельним шляхом від джерела інфекції до інфікованого.
  
• Переважна більшість заражень відбувалася у родинах.
  
• Китай розгорнув неймовірну систему виявлення випадків та їх контактів. У провінції Ухань понад 1800 команд епідемілогів (від 5 людей у кожній) виявляли десятки тисяч контактів кожного дня (!).
  Усього 1% до 5% контактів мали підтверджений COVID-19. Але майже усі вони були виявлені. Наприклад, у місті Шеньжень було знайдено усі (!) 2842 контактних осіб, 72% з них пройшли медичне обстеження, з них 2,8% (88 людей) виявилися інфіковані.
  
• Були протестовані (звісно, тестами ПЛР) усі пацієнти інфекційних лікарень з ГРВІ. У провінції Гуандун було протестовано 320 000 пацієнтів інфекційних лікарень, у 0,14% з них виявили COVID-19.
  
• У різних регіонах використовували зовсім різні стратегії, залежно від конкретних цілей. У провінції Хубей (епіцентрі спалаху) зусилля зосередили на тому щоб уникнути "експорту" випадків, максимально зупинити передачу, сфокусуватися на лікуванні великої кількості госпіталізованих. У інших провінціях запобігали "імпорту", працювали на попередження передачі, виявлення та ізоляцію окремих випадків.
  
• У результаті поза провінцією Хубей практично не було випадків масової внутрішньої передачі. Майже усі випадки були кластеризовані, виявлені, ізольовані.

Думаю, дані цього звіту допоможуть відкрити очі на реальну стратегію Китаю і не думати про нього стереотипами.

Багато людей в Україні думають, що Китай зупинив вірус жорст(о)кими, масовими обмежувальними заходами. Насправді це – не більше ніж стерепотип. Так, жорсткі заходи були введені – але лише, щоб сповільнити розповсюдження. За цей час Китай впровадив ряд дуже продуманих, заснованих на доказах, "високоточних" заходів – які власне і дозволили досягти успіху.

При цьому країна вчилася і постійно змінювала тактику, щойно з'являлася нова доказова база.