Коломойский оставил после себя развалины в США

Його спосіб ведення бізнесу зацікавив Агентство з охорони навколишнього середовища США. При цьому Коломойський активно заохочував американських політиків закривати очі на свої особливості ведення бізнесу.

К теме Кипрский суд приглашает Коломойского к рассмотрению иска "Приватбанка", – СМИ

Масштабне дослідження про Коломойського у США підготували журналісти-розслідувачі американського видання Pittsburgh Post-Gazette. У статті під назвою "Брудні долари – випробування обманом і розоренням".

Хто такі Моті Корф та Урі Лейбера

Як уже встановило ФБР, Коломойський разом зі своїм партнером Геннадієм Боголюбовим протягом десятиліть виводив гроші з України та купував за них як офісну нерухомість, так і заводи на території США. Для цього вони користувалися послугами двох американців пострадянським корінням – мовиться про Моті Корф та Урі Лейбера.

Хто такі Мотя Корф і Урі Лейбер – дуже відверто розповів у мене на ефірі редактор "Нового Времени" Віталій Січ в одному з ефірів декілька років тому. Саме наявність у Корфа і Лейбера американського громадянства відкрило можливість США розслідувати діяльність Коломойського на території Америки.

А ось тепер місцеві журналісти знайшли і те, як Коломойський вів бізнес у США. Насправді після себе він залишив руїни та величезні проблеми – як екологічного характеру та і в царині захисту прав робітників.

Після купівлі заводів олігархом американські регулюючі органи та політичні діячі в кращому разі "дивилися в інший бік". А в деяких випадках активно вступали в змову, піддаючи американських робітників впливу токсинів та інших небезпечних умов праці.

Заводи Коломойського шкодили американцям

Один з таких металургійних заводів "Фельман Продакшн". Його олігарх та партнери викупили у результаті банкрутства за 20 мільйонів доларів. Як зазначили у газеті з Піттсбурга, дугова піч вивергала дим і пил, що хлинули по околицях, покриваючи дахи шаром бруду.

Робітники на заводах Коломойського, деякі з яких зараз стоять у руїнах, розповідали, що через відсутність інвестицій в модернізацію, дим і пил із печей заповнювали завод із негерметичних вихлопних каналів, залишаючи від 5 до 10 сантиметрів пилу на поверхнях.