Втім, попри те, що представники Росії не беруть безпосередньої участі в засіданні, "привид" Москви блукає залами та кулуарами асамблеї.

Росія відмовилася відправляти делегацію в ПАРЄ і платити внески до бюджету в поточному році. Якщо в червні 2019-го виплати не будуть відновлені, Російську Федерацію доведеться виключити з організації після 23 років членства,
– заявив напередодні генсек Ради Європи (РЄ) Турбйорн Ягланд.

Нагадаємо, ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу після анексії Криму. Москва втратила також можливості працювати у керівних структурах асамблеї. У червні 2017-го Росія оголосила, що припиняє сплату внесків до бюджету Ради Європи до повного відновлення повноважень її делегації в ПАРЄ. Відзначимо, що щорічний внесок Москви становить близько 33 мільйона євро, а це майже 10% бюджету організації.

Читайте також: "Це буде втратою для всіх": у Раді Європи не хочуть виходу Росії навіть попри анексію Криму

Під завісу минулого року Росія поставила організації умову: вона не повернеться в ПАРЄ, допоки в регламент не внесуть поправку, яка забороняє позбавляти національні делегації права голосу під час сесій. Після тривалих і запеклих дебатів регламент змінений не був.

А ось правила формування комітетів у найбільшій організації на європейському просторі буквально днями змінили. Це в подальшому призвело до позбавлення України місць в регламентному комітеті і комітеті з питань обрання суддів. Відтепер в цих комітетах не може бути більше двох представників кожної з держав-членів (а таких є 47). До цього часу в згаданих комітетах не було подібного обмеження, їх склад формувався за пропозиціями політичних груп.

В регламентному комітеті до змін було представлено четверо українців – Володимир Ар'єв, Владислав Голуб, Юлія Льовочкіна і Сергій Кіраль. Регламентний комітет особливо важливий для офіційного Києва, оскільки саме він, серед іншого відповідає і за розробку змін, які стосуються ймовірного зняття санкцій з РФ і відкриття шляху до повернення росіян в асамблею.

Постійний представник України при Раді Європи Дмитро Кулеба, коментуючи ситуацію, зауважив наступне:

Це штучно створена проблема. Я не бачу інших пояснень цьому, крім спроби хоч якось послабити проукраїнські позиції в ПАРЄ у відповідь на нашу непоступливість в російському питанні. Іншого пояснення того, що сталося бути не може. Якщо називати речі своїми іменами – це дрібна помста.


Постпредст України при Раді Європи Дмитро Кулеба / Фото true-news

На думку Кулеби, загальний підхід до Росії в ПАРЄ на даний момент такий: РФ погана і жахлива, але треба якось вчитися з нею жити. В принципі, якщо проаналізувати риторику керівників ПАРЄ, можна дійти висновку, що сенс у твердженні Дмитра Кулеби справді є. Судіть самі.

Днями, виступаючи з трибуни ПАРЄ, президент цієї організації Ліліан Морі-Паск'є закликала знайти рішення у відносинах з Росією:

Така ситуація, коли одна держава-член – Російська Федерація – не представлена в Асамблеї, але бере участь в інших органах організації (Раді Європи – Прим. ред.), має контрпродуктивний характер і завдає удар нашій роботі як борцю за права і демократію. Майбутнє нашої організації поставлено на карту, і тому ми зобов'язані знайти рішення цієї проблеми і вести передусім політичний діалог.


Глова ПАРЄ Ліліан Морі-Паск'є / Фото uazmi

Читайте також: У резолюції ПАРЄ визнали захоплених Росією українських моряків військовополоненими

Представник української делегації, нардеп від БПП Олексій Гончаренко переконаний, що, відмовляючись платити внески, офіційна Москва намагається фінансово знекровити ПАРЄ з метою повернення своїй делегації права голосу в цій організації.

В ході сесії я нагадав генсеку Ради Європи Ягланду питання щодо фінансового шантажу Росії. Він каже про фінансові труднощі організації, а сам отримує дуже велику зарплату – 100 тисяч доларів. Ще є надходження в такому ж розмірі з Пенсійного фонду. Я запропонував йому відмовитися від цих грошей і віддати їх на фінансування ПАРЄ, яка змушена скорочувати співробітників і економити на всьому. Ягланд від відповіді ухилився,
– розповів журналістам в кулуарах ПАРЄ Олексій Гончаренко.

І хоча публічно російські делегати займають позицію демонстративного байдужості до роботи ПАРЄ, в кулуарах РФ веде надактивну діяльність. Чому? Річ у тім, що у червні відбудеться важлива подія в ПАРЄ – вибори нового генерального секретаря. Повноваження Ягланда закінчуються, зараз там кілька кандидатів, і вони абсолютно різні.

Кандидат від Литви може бути віднесений до неформальної групи "друзів України", є кандидати від Греції, які навпаки дуже близькі до Росії. Представник Бельгії, хоч і нейтральний, але вважає що присутність Росії в ПАРЄ – це скоріше можливість впливу на неї, ніж навпаки. І є також більш-менш нейтральний представник Хорватії.

На думку експертів, російська делегація зараз вкрай зацікавлена в тому, щоб повернутися і проголосувати на виборах генерального секретаря. І тут питання, як їм повернутися, зберігши при цьому обличчя, адже права голосу їм як і раніше не дають і працюють санкції.

Читайте також: Вихід Росії з Ради Європи може мати негативні наслідки для російських громадян, – Гайко Маас

Що стосується шансів виключення Росії з ПАРЄ через відмову платити внески, навряд чи це реалістичний сценарій, оскільки для того аби "прибрати" РФ потрібно консенсусне рішення – коли всі країни проголосують "за". Очевидно, що принаймні Вірменія і Сербія, які завжди демонструють чітку проросійську позицію, навряд чи це підтримають, а якщо хоча б одна країна виступить "проти", значить рішення не буде ухвалено.

Росія з 2017 року не сплачує внески до бюджету Ради Європи. В останній день червня спливає рівно два роки від початку російських неплатежів, а за статутом РЄ за два роки після припинення сплати внесків держава перетворюється на злісного неплатника, проти якого можуть бути застосовані нові санкції. Але "фішка" в тому, що тоді ж у червні, як ми відзначали раніше, депутати ПАРЄ обиратимуть нового генсека, який може кардинально змінити погоду в Раді Європи.

Наразі "свого в дошку" кандидата від Греції всіма можливими і неможливими шляхами і лобіюють росіяни. На даний момент складається стійке враження, що Москва педалює питання і сама хоче, щоби її виключили з ПАРЄ, або, в ідеалі, прагне досягти збереження статус-кво. Розрахунок хитрий і водночас досить вигідний: внески платити не потрібно, свої "агенти" всередині ПАРЄ є, відтак в наявності важелі для підриву Ради Європи зсередини.

І вишенька на торті – публічно можна з приводу і без приводу кричати на весь світ про те, як "погана" ПАРЄ порушила основи демократії та "безпідставно" виключила зі своїх лав Росію.

Читайте також: ПАРЄ зменшила для українців кількість місць у комітеті, який працює над зняттям санкцій з РФ