"Перевертні у погонах": до чого дослужилася оновлена українська поліція

15 января 2018, 11:00

Про оновлену переатестовану поліцію говоримо уже три роки. І врешті можна підбити підсумки – до чого ж призвела реформа? Звісно, косметичні зміни побачили усі – патрульні у новій красивій формі на красивих Toyota Prius з’явилися на вулицях українських міст. І на цьому можна поставити крапку.

Переатестація решти працівників здебільшого виявилася фарсом, а методи роботи правоохоронців, на жаль не змінилися.

Свіжий тому приклад – справа підприємця Тимофія Кохновича, біженця з Білорусі, а тепер вже громадянина України. У переддень Нового року до будинку, в якому він проживав із сім’єю вдерлися слідчі Голосіївського райвідділу поліції та спецпризначенці "КОРД". Загалом 26 здоровезних чоловіків.

Кохонович

Діяли швидко та жорстко. Вони прийшли за господарем будинку із санкцією суду на обшук. Підстава – підозра у незаконному зберіганні зброї та боєприпасів. Під час обшуку патрони таки знайшли – у скляній вазочці із дитячими заколками. Це і стало підставою для затримання та тримання під вартою.

Але ж у цій справі багато "але". Перше – це те, що правоохоронці не врахували наявність у будинку камер спостереження. Одна з них зафіксувала дивну поведінку одного із гостей. Він десь півхвилини стояв біля шафи. За кілька хвилин слідчі там вже віднайшли 11 куль для пневматичного пістолета. Тобто - знайшли, що шукали.

Це відео – основний доказ у справі про невинуватість Кохновича. Він сам та його рідні упевнені – так звані "речові докази" група слідчих підкинула навмисно, аби сфабрикувати справу та добряче підзаробити на ній.

Сам Кохнович упевнено заявляє – за стінами Голосіївського райвідділку йому погрожували не лише тюремним терміном, а й можливою екстрадицією на територію Білорусі, звідки він колись утік.

Слідчих не збентежило, що у 2016-му Кохнович вже отримав українське громадянство. І це ще не все, за словами підприємця на допиті йому запропонували компроміс – хабар 50 тисяч доларів.

Поки що – це лише свідчення самого Кохоновича. Суд відпустив його з-під варти, не взявши до уваги факти обвинувачення від прокурора Андрія Уздемира (теж, до речі, фігуранта одного з наших розслідувань). Київська прокуратура проводить внутрішню перевірку, більше не коментує. Але ж диму без вогню не буває.

Уздемир

У цій історії особисто мене здивувала наполегливість, рішучість та блискавична реакція правоохоронців при розслідуванні справи щодо зберігання десятка патронів у будинку підприємця Кохновича. І не просто ж розслідували – прийшли на обшук із кордівцями.

Перед самим Новим роком. Не святкували ж по корпоративах – наполегливо працювали. Аж так би розслідували убивства, зникнення людей чи грабежі. Версія сторони Кохновичів – що в такий спосіб на них намагалися підзаробити має право на існування. Жертву, погодьтеся, обрали перспективну.

По-перше, небідну. По-друге, теоретичне повернення до рідної Білорусі для Кохновича обов’язково завершилося б арештом. Звідти він втікав через офіційні звинувачення у фінансових махінаціях та неофіційну підтримку опозиційних сил. Можливо, на це й був розрахунок.

А на тлі цієї справи, мене вразила інша історія. Вона сталася в цей самий час, так само у Києві. 22-го грудня у столиці зникла дівчина Дана Савенко. Її відчайдушно шукали друзі та родичі майже два тижні. Гадаєте, поліція хоч у чомусь допомогла цим людям? Слідчі хоч вдарили палець об палець?

Савенко

Дівчину, вже, на жаль, мертвою віднайшли лише після Різдва в одному зі столичних моргів. З'ясувалося, що в день зникнення її збила машина. Так от парадокс та цинізм цієї трагічної історії у тому, що друзі та рідні Дани відчайдушно шукали її та просили про допомогу столичну поліцію.

Її подруга написала у соцмережі, що Дана потрапила до поліцейської статистики двічі - і як зникла безвісти, і як жертва ДТП.

Але в цей самий час зводити ці дані ніхто не поспішав. Зауважу: від моменту трагедії до того, як дівчину знайшли, минуло два тижні

І ще – приклад для розуміння ситуації. Справу проти активістів Автомайдану, які влітку під Радою мітингували за зняття депутатської недоторканості та закидали під радою нардепа Барну курячими яйцями, зараз розслідують 5 слідчих поліції (2-є із них – з особливо важливих справ ГСУ НП) і 10 прокурорів Генпрокуратури.

Автомайданівців не виправдовую – методи протесту аж ніяк не можна назвати цивілізованими, та ж мова про те, як звичайну "хуліганку" можуть вести аж 15 правоохоронців! Між іншим нерозслідуваними лишається купа куди важливіших кримінальних справ!

Ось у цьому і полягає парадокс вітчизняної правоохоронної системи. На жаль, складається така картина, що нова, атестована-переатестована поліція працює за старою схемою та розслідує лише ті справи, які розслідувати або вигідно, або "треба". В решті ситуацій нам – звичайним громадянам – можна розраховувати хіба на себе.