Как киевляне смогут менять город "по своему вкусу"

Авторами документа виступили представники Київської міської ради (КМР), експерти проєкту Офісу Ради Європи в Україні "Зміцнення громадської участі у демократичному процесі прийняття рішень в Україні". 

До теми Хто заплатить за громадські простори в українських містах

Чому це настільки важливо, які матиме позитивні наслідки і який шлях мають пройти усі сторони процесу, аби відпрацювати його до автоматизму?

Наразі лише 5 міст України (Чернівці, Стрий, Дрогобич, Хмельницький, Тернопіль) використовують практику публічних консультацій для створення громадських просторів. Вона допомагає населенню у співпраці з владою вирішувати, яким саме буде їхнє місто: як врахувати інтереси різних сторін, зробити інклюзивні, безпечні, екологічні, естетичні, функціональні простори, а не лише вигідно використати шматок комунальної землі чи споруди. А загалом, це ознака розвитку демократичного суспільства, готовності до діалогу.

Суть Положення: що чекає на киян

Для початку варто пояснити, що саме вважається громадським простором. Це територія, яка не є у приватній власності, тобто вона комунальна. Сюди належать парки, сади, сквери, пішохідні зони, пляжі, площі, бульвари тощо. Яким чином їх облагородити, які об'єкти розмістити, що буде зайвим – і мають вирішувати містяни через проведення публічних консультацій.

Уже з наступного року для того, щоб взяти участь у публічних консультаціях у Києві, зацікавлені сторони зможуть подавати свої пропозиції у письмовій або електронній формі, а також брати участь в опитуваннях.

Ініціатором процесу можуть бути як представники влади, ГО і бізнесу, так і звичайні містяни через створення ініціативних груп чи інших форм самоорганізації. У своїх зверненнях учасники мають пояснити, щодо якого саме простору потрібно провести консультації, обґрунтувати їхню необхідність. Із детальним порядком їх проведення, термінами та етапами можна ознайомитися у тексті Положення.

Зокрема, у документі йдеться про те, що, якщо на первинному етапі не було прийнято конкретне рішення або пропозиції сторін виявилися суперечливими, принципово різними за змістом, для вирішення питання створюється робоча група. До неї входять представники місцевого самоврядування та зацікавлених сторін.

Читайте також У Торонто повернуть зелений центр міста, який 70 років тому знищили

Обов'язковими умовами створення групи є участь у ній осіб, що представляють інтереси людей з інвалідністю, спеціалістів зі сфери архітектурної та містобудівної діяльності, представників творчих професій. Тобто навіть у найскладніших випадках має бути враховане максимальне різноманіття думок. Це допоможе збалансувати кінцевий результат, не дозволить переважити "вигоді" однієї сторони – наприклад, зробити красиво, але не функціонально чи не інклюзивно.

Підтримані результати публічних консультацій та висновки робочої групи мають стати основою для затвердження технічної документації, виділення бюджету, проведення подальших закупівель.

Є куди прагнути: потреба консультацій для Києва

Київ чи не більше ніж будь-яке інше місто України потребує проведення публічних консультацій для створення громадських просторів. І ось чому.

По-перше, кияни не дуже задоволені тим, як наразі розвивається місто. Доказ тому – результати сьомого всеукраїнського муніципального опитування у 24 містах, оприлюднені на початку цієї осені Соціологічною групою "Рейтинг". Його провели, щоб оцінити задоволеність жителів міст якістю послуг, ставлення до органів влади. Київ серед цих міст опинився на 18 сходинці –   сумнівний результат для українського мегаполісу і столиці. Лише 38% опитаних вважають, що справи у місті йдуть у правильному напрямку. Для порівняння, у Хмельницькому, Вінниці та Чернігові цей показник становить 74 –  75%.

Кияни незадоволені комфортом: індекс шумності склав мінус 0.7 (найгірший показник по країні) при можливому діапазоні значень від 2 до мінус 2, а екології – мінус 1.

Красу міста оцінили на значення індексу 1.2, доглянутість – на 0.3, сучасність – на 0.6, економічну розвиненість на 0.0, а "розквіт" –   на 0.4. Тож потенціал для змін і підвищення цих та інших показників столиця зобов'язана реалізувати на повну.

По-друге, Київ – місто можливостей. Воно має вражаючий, порівняно з іншими містами, бюджет – близько 60 млрд грн у 2021 році. При чому на понад 45% його наповнюють податки на доходи фізичних осіб. Тож чи це не аргумент для того, щоб за власні податки люди могли отримувати від міста саме те, що їм потрібно, вільно беручи участь у консультаціях?

До теми У Відні відкрили громадський простір при Українській греко-католицькій церкві

По-третє, без розуміння потреб кількох мільйонів людей важко побудувати справді гармонійне сучасне місто. А столиця, як візитівка всієї країни, не має права нехтувати цим.

Виклики на шляху реалізації

Будь-який проєкт простіше реалізувати, коли його масштаби осяжні, зрозумілі, коли кількість учасників – тобто кількість різноманітних думок та аргументів – невелика. Київ – не про це. Місто з найбільшим населенням у країні, складною структурою влади, великою кількістю держустанов з повноваженнями, що перетинаються на різних рівнях. Все це точно не дозволить спростити проведення публічних консультацій і попереду його учасників чекає не один місяць налагодження процесу.

Одним із перших важливих кроків має стати процес навчання, в першу чергу – представників влади та різних комунальних установ. І якщо у невеликому містечку таких "учнів" було би кілька десятків, то в Києві їх має бути кілька сотень. Однак такий досвід може стати показовим прикладом не лише для України, але і для інших держав.

Другий крок – популяризація інструменту консультацій. Поки громадськість не знає про свої права, охочих долучитися до діалогу, запропонувати рішення – буде не так багато, як того хотілося би для збалансованого результату. Однак у разі активного залучення різних сторін – усі залишаться у виграші. Громада – отримає те, чого потребує, а влада, яка врахує пропозиції, – підтримку містян.

Третій крок – налагодження зв'язків між різними владними департаментами, установами. Важливо розуміти, що у Києві складна багатовекторна структура управління, і є багато установ, що мають досить вузьку спеціалізацію та сферу відповідальності. Відповідно до Положення, той, хто ініціює консультації зі сторони влади – відповідальний за результат. Водночас, за взаємодію, залучення громадськості відповідає ДСК – Департамент суспільних комунікацій. І йому, як посереднику в процесі консультацій, потрібно налагодити співпрацю із різними профільними структурами та організаціями.

Наприклад, в межах одного обговорення це може бути і КО "Київзеленбуд", що відповідає за парки і сквери, і Департамент транспортної інфраструктури, на балансі якого знаходяться вулиці, і КП "Плесо", що регулює водні ресурси, а заодно – території навколо озера, річки. Це лише три установи, а їх – десятки, і між усіма доведеться налагодити чітку взаємодію.

Четвертий крок – комунікація з громадою щодо результатів консультацій. Зокрема, передбачається, що після прийняття рішення щодо реалізації проекту бюджет на розробку проектно-кошторисної документації закладатиметься лише на наступний календарний рік. На подальшу його реалізацію, залежно від масштабів, може піти 1 –  2 –  3 роки. Тож населення варто вчасно інформувати про всі етапи та їхні результати, аби не втратити довіру і бажання людей долучатися до майбутніх консультацій.