Відбувається таке дійство раз на рік. Ставити запитання там не дозволяють. Все, що можуть робити запрошені – мовчки сидіти, захоплюватися, занотовувати, схвально кивати головою і звісно "купати в оваціях" вирощеного ними ж диктатора.
Предыдущий выпуск Тищенко гуляет, а Шевченко величает Лукашенко: последние громкие зашквары "слуг народа"
Там не було, чим тішитись. Адже Путін підіймав на цьому "партійному з'їзді" доволі повсякденні питання:
- охорона здоров'я;
- соціальна політика;
- економіка;
- підтримка молодих батьків;
- аграрії.
Це дуже важливо, але "дуже дрібно" як для диктатора, який всі закони переписав під себе і розпочав кілька воєн за час свого правління.
Та й загалом в якийсь момент мені здавалось, ніби цей виступ записали 20 років тому. А тепер його знайшли на поличках архівів, нафталін з нього стерли і вирішили нам усім показати. Може, це й не Путін зовсім, а голограма?
І з огляду на те, що написали про виступ Путіна інші засоби масової інформації, я перебувала у своєму когнітивному дисонансі не сама.
"Послання було витримано в дусі радянського "застою". Росія пізнього Путіна, окреслена в його останньому посланні, так само як СРСР пізнього Леоніда Брежнєва, не виглядала войовничою", – написали у виданні "Дзеркало тижня".
Обратите внимание Путин традиционно обвинил Запад в провокациях, – Скорина о речи главы Кремля
А мала б виглядати войовничою. Бо саме в цей час на кордонах з Україною російська армія вже кілька тижнів брязкає зброєю, стягує війська, кораблі, літаки та ескандери, а Путін мовчить і не пояснює, що відбувається.
Чому всі чекали виступ Путіна
Про те, що в Росії на зовнішньому порядку денному, хотіли почути не лише українці, а й терористи.
"Зовсім не згадав про Донбас, під яким вони розуміють сепаратистські республіки, це відносно добра новина, і розчарування для сепаратистів, тому що вони чекали закликів на підтримку Донбасу і войовничі риторики", – сказав Володимир Фесенко.
Путін під час виступу не згадав про Донбас / Фото AP
Чому робили таку високу ставку на цей виступ? Саме під час подібного спічу у 2014 році Путін оголосив про "повернення Криму у так би мовити рідну гавань", тож терористи тримали схрещеними пальці, а ми тихенько продовжували чистили кулемети.
Про що говорив очільник Кремля
В той час, як всі російські та міжнародні експерти сходяться на тому, що Путін визнає розмову тільки з позиції сил, сам диктатор запевнив, що Росія ж гостинна країна для дружніх до неї держав.
Вона нібито не хоче "спалювати мости", і на перший план ставить сім'ю, дружбу, взаємодопомогу і згуртованість, про які забувають в інших країнах. Саме так і сказав, тільки російською мовою.
Обратите внимание Путин цинично высказался о намерениях Украины перенести переговоры из Минска
Також він згадав про міць, силу та озброєння Росії. Потім ще трохи Путін "позасівав" усіх грошима, більшість з яких обіцяв пустити на "вирощення" нового покоління, покриття витрат на внутрішній туризм.
Диктатор намагався "купити" соціально незахищені верстви населення
Загалом було таке відчуття, ніби диктатор просто намагався "купити" батьків та соціально незахищені верстви населення пільгами. Щоб вони не виходили на масові протести на підтримку Олексія Навального, наприклад, та й взагалі, менше думали про те, що відбувається за межами їхньої країни.
Очільник Кремля висловився про Януковича / Фото Державної Думи Росії
Путін пригадав у своїх палких промовах і Україну: не всю, а маленьку її частинку, яка вже кілька років переховується десь в Ростові-на-Дону.
К теме Путин в своем обращении говорил о Януковиче и ни словом не упомянул Донбасс
"Можна як завгодно ставитися до того ж Віктора Януковича, якого теж мало не вбили і відсторонили від влади за допомогою перевороту", – сказав Путін.
Що не сказав і ніколи не скаже Путін
Що не сказав і ніколи не скаже Володимир Путін, наприклад:
- те, що резервні фонди бюджету майже вичерпані;
- те, що банки через накладені Заходом санкції, відчувають колосальні труднощі і переводять клієнтів на безготівкові операції;
- те, що Донбас вже давно став для Росії валізою без ручки. Утім залишити його ніхто не наважиться, а підтримувати і розвивати за власні гроші дуже не хочеться.
Загалом країна йде до виборів. Традиційно базується на двох "слонах": пропаганда і військово-промисловий комплекс.