Смерть по-новому: три дні без моргу
З 15 березня українці не зможуть без довідки з суду поховати людину. Так звані "правки Лозового" до Кримінального кодексу Верховна Рада ухвалила ще у жовтні 2017-го.
Чергова "зрадоперемога" про нові правила процедури захоронення неабияк розхвилювала українців. Раніше за умови смерті людини на місце виїжджала швидка і слідчо-оперативна група. Лікар констатував смерть, а слідчий відкривав карне провадження і відправляв тіло у морг з постановою на проведення судово-медичної експертизи. Та з 15 березня цього року слідчому заборонять призначати експертизу, натомість його зобов'яжуть звертатися за дозволом на її проведення до суду.
Читайте також: Завдяки новаціям депутатів морги будуть переповненні, – юрист
Деякі суди почали заявляти, що закон не стосується тих, хто помер власною смертю. Але ніхто й не заперечив той факт, що якщо людина померла вдома, то звичайним оглядом неможливо встановити, чи насильницька це смерть, а чи ні. А щоб експерт провів розтин, слідчий має звернутися до суду, який розташований в обласному центрі.
За статистикою в Україні щодня помирає 1600-1800 людей і відтепер всі дозволи на їх захоронення повинен надати суд. Не менше ніж за 72 години. Насторожує формулювання "не менше". Цілком можливо, що Феміда довше прийматиме рішення. А беручи до уваги, що роботи для неї істотно додасться (і це в той час, коли кадрів залишиться стільки ж як було) – проблем з оперативністю, думаю, не уникнути.
Виходить, український суд вершитиме долю не лише живих, а й мертвих. Адже без наданої ним довідки морги не прийматимуть покійників і не робитимуть розтин. І якщо в Києві моргів достатня кількість, то у регіонах ситуація складніша (про села взагалі мовчу). Саме тому на ці "нововведення" так різко і так негативно відреагували регіональні чиновники. Кажуть: "тіла морги взагалі приймати не будуть!". А навіть якщо й порушуватимуть нормативні акти, то все одно попереджують: "холодильні "камери", яких на область мізерна кількість, не забезпечать декількаденне зберігання тіла. Крім того, електрики вони з'їдять стільки, що жоден регіональний бюджет не зможе виділити необхідну кількість коштів на їхнє утримання.
"А з тілами що робити?" – далі запитують українці. А й справді, як вирішуватиметься проблема, наприклад, у селах влітку…? На цьому моменті мені мимоволі згадується фрагмент з кіно режисера Еміра Кустуріци "Чорна кішка, білий кіт": за сюжетом напередодні весілля помирає дід нареченого і щоб не псувати свято – тіло старого закидають на горище та засипають льодом. У фільмі згодом дід оживає, чого в справжньому житті, на жаль, не буває. В реальності близькі для покійника люди ладні на все, аби швидше поховати тіло, провівши всі необхідні обряди. Саме тому вбиті горем українці благатимуть Феміду "швидше вирішити питання" і кластимуть в кишеньку судді "григорія сковороду" чи "бенджаміна франкліна" (думаю, конкретні розцінки для українців визначать вже найближчим часом). А ті, своєю чергою, писатимуть в документі "без експертизи".
Читайте також: Верховна Рада отруює життя живим, тепер добралась і до мертвих, – експерт
Нова плодотворна корупційна нива може й прорости відповідним бізнесом, що пропонуватиме українцям швидко і без будь-якої бюрократичної тяганини вирішити всі похоронні питання, в тому числі і судові. Ну а що? Сервіси зі швидкого і зручного виготовлення біометричних паспортів за додаткову плату вже є. Більше того, вони нині дуже популярні. А смерть (як би трагічно це не звучало) популярніша за поїздки закордон. Більше того, її не заплануєш і не оминеш.
Що ж нам усім залишається з цим робити? Все просто: триматися за життя.