А також у грудні 2021 року МОЗ провів низку публічних консультацій проєкту Стратегії з громадськістю та представниками медичного бізнесу.
Уже два роки в Україні немає стратегічного документа у сфері охорони здоров’я. Попередня Стратегія розвитку системи охорони здоров’я діяла у 2015–2020 роках, а вчасно розробити нову. Міністерству охорони здоров’я завадила пандемія коронавірусу COVID-19. Проте зараз МОЗ завершує підготовку проєкту Стратегії на період до 2030 і обіцяє опублікувати її вже на початку 2022 року. Давайте ж розберемося, що це за документ і які зміни він готує для українців.
Читайте також 10 найкращих матеріалів Здоров'я24 за 2021 рік: від дня у швидкій до походження COVID
Що передбачає?
Для українців – усіх пацієнтів – універсальне охоплення медичними послугами. Тобто з 2030 року в будь-якій лікарні будь-яка людина має отримувати однаково якісні та безоплатні (за кошт держави) медичні послуги — від зміцнення здоров'я та профілактики до лікування, реабілітації та паліативної допомоги. Для цього планується змінити підхід до контрактування лікарень через Національну службу здоров'я України (НСЗУ).
А тепер НСЗУ планує перейти від кількості наданих послуг до їхньої якості: лікарня не буде отримувати фінансування за ті медпослуги, які вона може надавати лише "на папері", коли обладнання є «номінально», але воно не працює або вкрай застаріле. НСЗУ планує закуповувати в лікарень виключно ті послуги, для надання яких у них є кваліфікований персонал і реально працююче обладнання.
Зверніть увагу Це випробування надовго: енергетична криза матиме 3 етапи
Тобто ті лікарні, які надаватимуть комплексні медичні послуги (як зараз обласні), зможуть укладати договори з НСЗУ на всі пакети медпослуг. А інші лікарні будуть законтрактовані лише на обмежений спектр послуг.
Зараз в одній громаді можуть бути декілька лікарень, які поодинці мають невеликі бюджети. А Стратегія-2030 передбачає можливість об'єднання цих лікарень в одну потужну, яка зможе забезпечити гідну оплату праці медикам і якісні послуги пацієнтам.
Реальна історія
Наведемо приклад туберкульозних диспансерів у Харкові, яких донедавна було аж дев'ять. Але в кожному з них було порівняно небагато пацієнтів і недостатня укомплектованість персоналом. І лише нещодавно ці диспансери об’єднали в один – це не лише покращить якість лікування, а й зекономить гроші для громади.
Ситуація також зміниться і для керівників закладів охорони здоров’я (головних лікарів) – фінансування лікарень через субвенції більше не буде. Тепер усі головні лікарі мають мислити як керівники підприємств в умовах ринку: для отримання грошей необхідно наймати найкращих медпрацівників і розвивати свої лікарні.
Сподіваюся, що з 2030 року українцям більше ніколи не доведеться платити з власної кишені за консультації в лікарнях, а всі медики будуть нарешті отримувати гідну зарплату.