Умер известный украинский писатель в эмиграции Богдан Бойчук

Богдан Бойчук родился 11 октября 1927 года в селе Бертники Тернопольской области. В 1944 году его забрали на принудительные работы в Германию, где он оставался и после войны в лагере для перемещенных лиц в Ашаффенбурге.

В 1949 году господин Бойчук переехал в Нью-Йорк. В 1957 получил образование в области электроники в Городском колледже Нью-Йорка и работал в этой сфере с 1992 года.

В 1950-х годах Богдан Бойчук становится соучредителем Нью-Йоркской группы поэтов-эмигрантов, позже - редактирует издание "Новые Стихотворения", "Миро-Вид", "Современность". Издавал собственную поэзию, драматические произведения и прозу, переводил с испанского, английского, русского на украинский.

Он – автор 6 поэтических сборников, двух романов, восьми пьес, а также многих переводов.

Поэт ушел из жизни 10 февраля.

"І ми пішли по незагоїнах землі..."

І ми пішли по незагоїнах землі
вузькими вулицями до старого міста,
переступили браму, де святі
лежали на камінних плитах,
і їм стирали губкою дощі
імення й лиця.

А ти торкнулася мене
тремтячою рукою,
і чудотворними були твої уста
під хлипанням свічок, під аналоєм —
і я схотів тебе. Зломити в берегах
своєї плоті, на своїх чуттях.

"І ми пішли по незагоїнах землі..."

І ми пішли по незагоїнах землі
вузькими вулицями до старого міста,
переступили браму, де святі
лежали на камінних плитах,
і їм стирали губкою дощі
імення й лиця.

А ти торкнулася мене
тремтячою рукою,
і чудотворними були твої уста
під хлипанням свічок, під аналоєм —
і я схотів тебе. Зломити в берегах
своєї плоті, на своїх чуттях.

"І ми пішли по незагоїнах землі..."

І ми пішли по незагоїнах землі
вузькими вулицями до старого міста,
переступили браму, де святі
лежали на камінних плитах,
і їм стирали губкою дощі
імення й лиця.

А ти торкнулася мене
тремтячою рукою,
і чудотворними були твої уста
під хлипанням свічок, під аналоєм —
і я схотів тебе. Зломити в берегах
своєї плоті, на своїх чуттях.