Вибори, що лякають, або Який сценарій президентства обрати?
Звідусіль тільки про вибори й мова. Але ми, українці, не можемо нехтувати цим, адже 31 березня, а потім і 21 квітня повинні обирати президента, який буде керувати державою впродовж наступних 5 років. Майбутнє дійсно в наших руках.
Серед українців побутують кардинально різні бачення того, хто має стати за президента, і куди саме він має вести країну. Чесно кажучи, особисто мені дуже страшно від того, що ми можемо помилитися з вибором.
Якими можуть бути майбутні сценарії?
Особисто мене лякає те, що ми, наприклад, визнаючи минулі заслуги Порошенка у порятунку країни, переоберемо його вдруге. А він натомість розуміючи, що це його останній термін, перетвориться на диктатора й спробує зацементувати свою владу.
Читайте також: США та Україна: допомога чи втручання у внутрішні справи?
Але не менш страшно від того, що, побоюючись Порошенка, як майбутнього диктатора, ми за нього не проголосуємо, отже не дізнаємося, про його справжні наміри змінити Україну на краще і відсутність диктаторських думок.
Лячно мені й від того, що ми проголосуємо за Зеленського, а отримаємо слабохарактерну ляльку в руках Коломойського, який вичавить з України всі соки. Але страшить і те, що, побоюючись реваншу Коломойського, ми за Зеленського не проголосуємо. Внаслідок, не дізнаємося, що це нове обличчя в український політиці дійсно планувало робити кардинальні зміни в державі, яких ми ніколи б не дочекалися від інших кандидатів. Наприклад, легалізація проституції, зброї та канабісу (що давно вже було зроблено в усьому цивілізованому світі, а Україна через свою пострадянську ментальність дотепер пасе задніх).
Боязко й від того, що обираючи найменше зло, між Порошенком та Зеленським, проголосуємо за Тимошенко. Остання підпише з Москвою нову кабальну газову угоду, як вже це одного разу зробила. Але також мені страшно, що побоюючись російської зозулі-Тимошенко, ми за неї не проголосуємо і ніколи не дізнаємося, що вона навчена минулим спілкуванням з Путіним і ніколи більше йому Україну не здала б. Натомість консолідувала б восени новий парламент, що ані Зеленському, ані Порошенку не вдалося б. І повела б вона країну до світлого майбутнього. Але ніколи цього не дізнаємося, адже не дамо їй шансів стати президентом.
Отже, мене лякає, що я не знаю, який із цих сценаріїв може спрацювати. Ми не здатні зазирнути у майбутнє і наперед дізнатися, який саме вибір для країни буде правильним. Певен, що подібне нині страшить усіх небайдужих українців. Саме тому ми активно сперечаємося щодо того, хто ж вартий стати нам за президента.
Думаю, що Путін дуже радіє з того, що майбутні вибори вже зараз розділили Україну, а українці неготові сприймати наступного президент – хто б ним не став, матиме безліч антипатиків, які відверто радітимуть усім його промахам.
Внутрішнє розділення українців, відсутність підтримки українцями влади вигідне Путіну. Варто розуміти, що присутні сліди "русского мира", який нагнітає розчарованість серед українців навмисно, адже це один із дуже дієвих елементів гібридної війни.
Читайте також: Зеленський – лідер нації, Зеленський – головнокомандувач... Уявили?