Прохання з передової, яке я не хочу виконувати. Хлопці попросили допомогти купити деякі гаджети (назвемо їх так) по собівартості. Солдати, що стоять в Пісках думають скинутися грошима й купити собі рації та тепловізори.

Виявляється ця ідея в них не нова, вони вже встигли прицінитись на різних сайтах і от нарешті в нас вирішили запитати – чи не допоможемо організувати покупку без магазинних націнок.
В мене шок! Не відійшла від спілкування з цими ротами, як вже від бійців іншого батальйону 128-ї почула чергову розповідь. Так би мовити, похвалились, що з попередньої зарплати скинулись і знайшли якийсь китайський б/у тепловізор на сайті. Кажуть прилад наче поки працює, але скільки витримає і як буде працювати далі – інтрига. Ого! Думаю собі і їду далі.

Дебальцівський напрямок. Стаю випадковим свідком розмови бійців вже іншої бригади. Обговорюють скільки коштів вже зібрали і скільки ще не вистачає на те, щоб придбати дрова для облаштування бліндажів. Не витримала, втрутилась, питаю, чого це вони самі собі якісь кругляки з Ізюму купувати вирішили, а як же МО? А вони посміхаються і кажуть: "МО ліс привезе, колись, але нам зараз жити хочеться. По нам щодня міни летять, останнім часом по 50, а то й 100 штук за бій, а бліндажі не достатньо укріплені. Тож поки дочекаємось то вже для когось може й пізно буде..."

Вибачте за слово: "копнути" МО за ліс можна, аби прискорились, що й зробили. Але щодо тих же тепловізорів, то їх МО навіть й не обіцяє. Майже всі прилади нічного бачення – допомога волонтерів.

Коли ми назбираємо достатньо коштів на тепловізори, хлопці не знають. Бо один такий Pulsar HD 38S, наприклад нам, обходиться в $2500.

А потрібно їх не один і не два. А чекати в хлопців немає часу, тому й намагаються скидатися і купувати за власний кошт. І, знаєте, на відміну від лісу і Міноборони, в питанні ПНБ (прилади нічного бачення) я не знаю кого і куди копати.

Я просто знаю, що не повинні ті, хто воює з ворогом, хто живе в холодних бліндажах, щодня дивиться в очі смерті перейматись ще й цим. Мені здається логічнішим і чеснішим, якщо скидатись на тепловізори нашим воїнам будемо ми.

Коли ляжете сьогодні спати гляньте на стелю. Які шанси, що вночі вона на вас впаде? Чи що з вікна прилетить куля чи осколок? А в них це цілком реальна річ і інколи стається.

Ірина Пустовойт ( Юлія Плісенко)

Проект "Повернись живим"
Приват: 5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
Всі реквізити і контакти тут:https://goo.gl/7TiWpy

Читайте також: "Коли ми були в Дебальцевому, я заздрив хлопцям у Донецькому аеропорту..."