"На це питання нелегко відповісти, адже російський керманич – сам колишній працівник розвідки. Він знає, як приховати те, що не має бути знайденим", – пише на сторінках американської газети The Washington Post Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради.
Читайте також: Зеленський – величезна проблема для Путіна, – Der Tagesspiegel
"Перші переконливі докази путінських статків були наведені у брошурі "Путін і Газпром", опублікованій у 2008 році колишнім віце-прем'єром Борисом Нємцовим, якого вбили у 2015-му, і колишнім заступником міністра енергетики Володимиром Міловим. Два автори стверджували, що чотири найближчих друга Путіна із Санкт-Петербурга – Юрій Ковальчук, Геннадій Тимченко і брати Аркадій і Борис Ротенберги – у 2004-2007 роках вилучили не менше 60 млрд доларів із російської газової монополії "Газпром". Ринкова вартість "Газпрому", який котується на Лондонській фондовій біржі, у травні 2008 року досягла максимуму в 369 млрд доларів. Зараз компанія котується на рівні 60 млрд доларів. Це означає, що інсайдери "Газпрому" знизили його вартість приблизно на 310 млрд доларів, що має кваліфікуватися або як наслідок епічно поганого управління, або як одне з найбільших пограбувань всіх часів, – стверджує Аслунд. – Генеральний директор Олексій Міллер, колишній помічник Путіна, обіймає цю посаду з травня 2001 року, що свідчить про начебто його хорошу роботу".
Втім, Володимир Путін не обмежився аферами з "Газпромом".
Наступну гучну заяву про багатство Путіна зробив Сергій Колесников, – пише автор статті. – Він утік із Росії, тому що боявся за своє життя. У 2012 році Сергій дав довге і детальне інтерв'ю відомій російській журналістці Євгенії Альбац. Колесников розповів, що Путін будує грандіозний палац поблизу чорноморського курорту Сочі на державні кошти. Колесников, який брав участь у цьому проекті, припустив, що зазвичай половина будь-якого корумпованого бізнесу відходила Путіну, а половина – його головним партнерам, у той час як молодші партнери отримували кілька відсотків.
Втім, для президента Росії не все так просто, вважає Аслунд: "Іронія полягає в тому, що Путін підірвав всі права власності в Росії. Тому Путін і його посіпаки мають перевести свої статки в офшори. Інакше, якщо вони втратять владу в Росії, ці статки будуть негайно експропрійовані".
"Панамські документи", які Путін найсуворішим чином засудив, містили кілька відкриттів, – йдеться далі в публікації. – Відповідно до документів, один з друзів дитинства Путіна, віолончеліст Сергій Ролдугін, виявився мультимільярдером, мабуть, не підозрюючи про це. Найбільшим подарунком, зазначеним у "Панамських документах", були 259 млн доларів. Ці гроші Ролдугін отримав від приватного російського бізнесмена Сулеймана Керимова, щодо якого у квітні 2018 року міністерство фінансів США ввело санкції. Крім того, державний банк ВТБ надав Ролдугіну кредит у розмірі 650 млн доларів із своєї кіпрської дочірньої компанії. Ці гроші, ймовірно, не призначені для повернення".
Друг Володимира Путіна Сергій Ролдугін
Якщо ці твердження правдиві, картина ясна: Путін і його найближчі друзі грабують державу та її активи, насамперед, "Газпром", в надзвичайних масштабах. Згідно з моїми оцінками, з 2006 року соратники Путіна виводили із країни від 15 до 25 млрд доларів на рік. За 13 років це складе від 195 до 325 млрд доларів. Половина цієї суми належатиме Путіну, – зазначає Андерс Аслунд.
"У брошурі "Життя раба на галерах", написаній у 2012 році Нємцовим і активістом Леонідом Мартинюком, зроблено висновок про те, що у розпорядженні Путіна є 20 палаців, 4 яхти, 58 літаків і колекція годинників вартістю приблизно 700 тисяч доларів. Як і багато інших критиків режиму, Мартинюк був змушений утікати із Росії", – повідомляється у статті.
Російський опозиціонер Леонід Мартинюк
Де Путін зберігає гроші?
Ймовірно, більшу частину своїх статків він тримає у західних країнах з верховенством закону і глибокими фінансовими ринками, які допускають анонімне володіння компаніями. Але це також робить його вразливим. Якщо США заборонять анонімне володіння і почнуть робити запити на інформацію про всіх кінцевих бенефіціарів, – це може дуже ускладнити життя російському президенту, – підсумовує автор статті.
Читайте також: Як знищити Росію, – план Rand Corporation