Найближчим часом ми будемо приступати до оптимізації ГТС, щоб вона була готова до викликів, про які ми з вами говорили: нульовий варіант, 30 і 70 млрд куб. м в рік транзитної роботи через територію України.
Золоті часи газотранспортної системи України залишилися у минулому та стануть красивою легендою. Заява голови "Укртраснгазу" Прокопіва увійде в історію, оскільки від його слів можна вести офіційний відлік поступової ліквідації технічних транзитних потужностей України.
Заради справедливості слід зауважити чесність та відкритість "Укртрансгазу", який визнав, що компанія очікує зменшення транзиту газу навіть до нульової позначки. Раніше прямо і офіційно з боку "Нафтогазу" не було визнання можливостей такого катастрофічного провалу у господарській діяльності компанії.
Президент "Укртрансгазу" Прокопів однозначно підтвердив колапс ГТС України та скорочення усіх видів робіт, якими займається компанія.
З огляду на значний профіцит потужностей газотранспортної системи України, 30% газокомпресорних станцій простоюють в режимі очікування, очевидно, що незадіяні виробничі активи повинні бути виведені з експлуатації. Тому що це зайві витрати на утримання персоналу, компресорних станцій, агрегатів і все інше. На 10 наступних років ми можемо відмовитися від експлуатації приблизно 400 км газопроводів, – сказав Прокопів.
Проте, очікування "Уктрансгазу" є доволі оптимістичними. За наявною інформацією в умовах роботи ГТС в найгіршому режимі транзиту від 0 до 30 млрд. куб. м компанія буде змушена фактично утричі скоротити свою життєдіяльність. У перспективі до 2030 року лише до 12 тис. км із нині діючих 22 тис. км магістральних газопроводів будуть ефективно використовуватися. Також із 72 компресорних станцій залишаться діючими лишене менше 20. Відповідно чисельність працівників буде скорочено із 28 тис. до 8 тис. осіб.
Більше того, якщо співпраця ЄС і Росія та Росії і Туреччини буде посилюватися, то очікувана криза для ГТС України настане не у 2030 році, а вже ближче до 2025 р.
Визнання скорочення транзиту російського газу через роботу "Північного потоку-1" і білоруської ГТС – це лише повторення та констатація давно відомих фактів. З іншого боку робота над пошуком альтернативи російському транзиту не є компетенцією "Укртрансгазу", а виключно питання роботи "Нафтогазу". Але поки що у "Нафтогазі" продовжують впевнено малювати красиві картинки роботи ГТС та обіцяють залучити інвестора для ГТС.
І хоча керівник "Укртрансгазу" Прокопів покладає надії на транспортування газу в рамках країн ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія) через територію України – це поки ефемерні проекти, які не підкріплені участю крупних європейських енергокомпаній. Усі ці країни разом споживають невеликий обсягу газу. А тому за їх рахунок Україна не компенсує свої втрати.
При цьому для збереження транзитного потенціалу України потрібно переглянути ідеологію використання ГТС. І, напевно, визнати, що банальний пошук партнерів з ЄС, США чи Росії не є панацею, що збереже транзит газу через Україну.
Окремо стоїть питання, яке "Укртрансгаз" не здатний охопити, а для цього необхідні рішення уряду – це переобладнання існуючих газопроводів-відгалужень. Консервація магістральних газопроводів змусить забезпечити поставки газу новими маршрутами та побудувати нові газопроводи до населених пунктів країни. І вартість таких робіт наразі ніхто не прораховує.
Читайте також: Закриття шахт призведе до росту тарифів та соціальної деградації