"Загін самогубців": як воно, коли світ рятують добірні негідники

У війні Marvel та DC Comics (майже як Coca Cola і Pepsi) впевнене лідерство тримає автор Месників (які, власне, й приносять найбільші прибутки). Ейра з його нецензурщиною можна зрозуміти... Адже після "Бетмена проти Супермена", останнього і провального фільму від DC Comics, тиск на творців стрічки про відбірних негідників посилився. Компанія навіть відмовилась від сумбурного Снайдера і постаралась зробити фільм легковажнішим та дотепнішим. Практика показує, що глядач більше любить розруху під ненав’язливий гумор, аніж вантаж внутрішніх переживань.

Зарубіжні ЗМІ пишуть, що у "Загону самогубців" є дві версії: темна і тягуча, від Ейра і Снайдера, і драйвовіша – від хлопців з компанії Trailer Park, які, власне, займались трейлерами для стрічки. Їм дозволили переклеїти фільм по-своєму, і ця веселіша версія більше сподобалась групі глядачів, на якій тестували успішність "кіношних" поганців від DC.

Не в останню чергу через вагання людей, які приймали рішення про долю Suicide Squad, та дозйомки "веселішої" версії, стрічка вийшла сирою (сценарій через жорсткий дедлайн Ейр написав взагалі за 6 тижнів). В результаті, критики та глядачі найбільше скаржаться на "рваний" монтаж і недосказаність – фільм більше нагадує набір красивих моментів, аніж цільну послідовну картину.

Спочатку глядача вантажать деталями про кожного з поганців, розповідаючи їхню історію та показуючи в ув'язненні, потім події розвиваються спокійніше, і не завжди логічно. Під кінець фільму головні герої неочікувано починають називати одне одного сім'єю і стоять пліч о пліч вже не як негідники. Через схожі повороти стрічки глядача не покидає враження, що багато чого залишилось поза кадром. Так, ніби вибігаєш до вбиральні під час сеансу і пропускаєш якийсь важливий момент.

В цілому, якщо логічно до фільму можна висувати багато зауважень, то суб'єктивно він чимось таки зачіпає. Це і вдало підібрані різнопланові саундтреки, які красиво вписуються в відеоряд, і прекрасний склад акторів, на який важко скаржитись.

Злегка божевільна дівчина Джокера Харлі Квін сильно виділяється на фоні своєї команди поганців. Її історія виглядає найбільш опрацьованою, тим більше, що дівчина стає єдиним "якорем" Джокера, який з'являється у фільмі рідко і виключно як частина історії Харлі. У Warner Brothers, звісно, не дурні працюють. Потенціал персонажа помітили і вже навіть взялись за роботу над окремою стрічкою, присвяченою виключно Харлі Квін та її хворому коханню до Джокера.

Слід підкреслити, що Марго Роббі на відмінно впоралась зі своєю роллю божевільної білявки, у той час як Джаред Лето викликав спірні враження – для одних глядачів він виглядав смішним недоджокером з зубами, які заважають нормально розмовляти, для інших же – був крутим поганцем, який може і не такий, як Леджер, але теж ще той негідник.

Ще одна доволі вдало розказана історія з "Загону самогубців" – Дедшот. Він не такий вже й поганий, а доволі совісний милий дядько, який пояснює доньці геометрію на прикладі траєкторії польоту кулі. І взагалі, якби не донька, то він би не рятував світ. Довести своїй дитині, що ти "не повне лайно" – непоганий мотив, як для негідника.

Решта персонажів загону залишились обділені увагою. Особливо недоречною виглядає Катана, про яку ми уривчасто дізнаємось щось із парочки фраз.

Основне ж зло ховається в овечій шкурі. Жорстока і холодна Аманда Воллер, на яку працюють поганці, постає у фільмі в набагато гіршому світлі за самих "самогубців". У одному із епізодів Дедшот навіть дорікає жінці за її аморальність. Отакої… У поганців є серця, а в жінки, яка сидить в уряді – немає. Тут доречно згадати і слоган стрічки: "У правосуддя є погана сторона".

Олюднені, милі та божевільні герої Suicide Squad не можуть викликати відразу. У фільмі може бути багато ляпів, але родзинка у ньому також є. Суб’єктивно, це найкраще, що DC Comics показували кіноглядачам останніми роками, а про об’єктивність скажуть рейтинги та касові збори.