Знущання над майданівцями: тоді "Беркут" – тепер чиновники і лікарі

Олександр Тріщ на кінець січня 2014 року знаходився на вулиці Грушевського. 21-річним приїхав до Києва з міста Долина Івано-Франківської області, долучився до 4-ї Козацької Сотні Майдану. У перші лютневі дні Сашку стало зле. Шпиталь Майдану засвідчив ГРЗ.

Він приїхав додому й почав дуже сильно кашляти. Ми навіть спочатку боялись пити з одної чашки. Та я відчула, що дитину потравили. Такий кашель чорний, що наче легені вивертало, – говорить мати юнака Аліна Тріщ, – температура 40-41 градусів трималась, звернулись до районної лікарні, а далі до обласної, а відтак переліт до Німеччини на оперативне втручання.

Сашко перебував в реанімаційному відділені кілька місяців. Лікарі майже не давали надії.

Читайте також: Як протестувальники у Венесуелі надихаються українською Революцією Гідності: промовисті фото

"Я не знаю, як він не згорів, жар не спадав, кожні дві години вводили ліки для пониження температури, а жар не спадав… легені розкладались. Скільки хімії влито в його організм, аж поки у Німеччині не почало діяти", – згадує мати.

За словами жінки, з діагнозами плутанина. У ЦРЛ йому діагностували гострий бактеріальний абсцес (гнійне розплавлення тканин) нижньої долі правої легені, інфекційну деструкцію легень, інтоксикаційний синдром. Через тиждень уже обласні лікарі, дещо стабілізувавши стан хворого, тим не менше визнали його важким, констатуючи враження лівої легені бактеріально неуточненою групою збудника. До того ж, діагностували сепсис селезінки. Поставало питання про видалення уражених органів.

У Німеччині ж цьому запобігли. Там Сашко приймав інтенсивну терапію, довго лежав у окремому боксі. У своїх подальших висновках окрім проблем з легенями, селезінкою та серцем німецькі лікарі зазначили наявність у бронхіальному секреті хворого негативної палички, резистентної до чотирьох антибіотиків.

Поширеними є звернення учасників Революції Гідності з подібними симптомами – легеневими отруєннями токсичними газами.

Довести їх – надзвичайно складно, бо попередня влада, застосовуючи проти мітингувальників російські отруйні речовини, діяла так, щоб газові атаки не були розкритими.

Звідки взялися токсичні гази на Майдані, країна знала уже з перших результатів розслідування злочинів під час Революції Гідності. Тодішній голова тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України Геннадій Москаль на своїй прес-конференції зазначив, що на Майдані проти мирних мітингувальників застосовувалися вибухівка та боєприпаси, які в більшості країн світу заборонені до використання навіть під час бойових дій. Причому, пан Москаль наголосив, що достовірні дані про незаконне їх застосування є у матеріалах ТСК.

А вже цього 2017 року заступник начальника Головного слідчого управління та за сумісництвом начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк підтвердив і таке: у ніч проти 19 лютого 2014 року спецпідрозділу МВС України "Беркут" було роздано спеціальні засоби посиленої дії зі шкідливими речовинами, які не застосовують жодні спецслужби цивілізованих країн світу. До слова, учасники подій на Майдані мають схожі патології. І, звісно, підвищений вміст важких металів в організмі.

Читайте також: За злочини проти Євромайдану поплатився екс-заступник голови міліції Одеси

Однак нинішні можновладці не зацікавлені визнавати факти токсичних отруєнь і надавати постраждалим цієї категорії державну підтримку. Інвалідність Сашкові призначили восени 2014 року, надавши ІІІ групу. А далі мають місце періодичні звернення до Генеральної прокуратури України з намаганням довести зв'язок між захворюванням та безпосередньою участю в подіях Майдану, що є необхідним для отримання ІІ групи інвалідності. Дійшло до того, що пакет документів, поданих до ГПУ, безслідно зник, де були чи не ключові медичні докази на магнітних дисках та рентгенівських плівках, у тому числі з Німеччини.

За неофіційними даними, подібних випадків з майданівцями вже біля 400. За рішенням ГПУ від 18 лютого 2017 року Сашка визнано потерпілим й направлено на проходження судово-медичної експертизи. Однак її результати не є втішними: "На момент огляду будь-яких видимих тілесних пошкоджень не встановлено, причинно-наслідкового зв'язку між захворюваннями О. М. Тріща та можливим отруєнням токсичними речовинами на Майдані не встановлено", – засвідчує витяг.

Проте мати Олександра не з тих, хто припиняє боротьбу.

Двічі зверталася до Президента України, двічі – до Генеральних прокурорів, крім того – у Комітет з прав людини, на урядову "гарячу лінію", не кажучи вже про різні офіційні органи в Івано-Франківській області, – зауважує пані Аліна.

Крім того були спроби привернення уваги громадськості, а саме публікації статей в Україні та Німеччині, телевізійний сюжет. І нині дорога до Києва була спричинена проходженням медико-соціальної експертної комісії (МСЕК).

"Сказали, що ІІ групи бути не може, якщо чоловік, наприклад, прийшов без ноги з Майдану, і його рік ганяють по кабінетах, то що та нога виросте? І йому теж дають третю групу. А скільки того хамства! Одного разу лікар сказав, що якби не був у білім халаті – дав би в морду. За що? За те, що заходила з сином до кабінету, відповідала замість нього. Ми всі під Богом ходимо, люди..."

Сам Сашко під час нашої розмови говорив мало. Сказав відверто, що втомився комусь щось доводити. Але на питання "чи поїхав би на Майдан знову?" юнак волів промовчати, опустив голову, а далі ствердно кивнув: "Я б поїхав раніше". Ще б пак, адже хлопцю довелося перебувати там лише з 25 січня по 1 лютого.

Мені не вистачає того духу, тої єдності, хочу піти в АТО, та старша сестра поставила ультиматум, що піде за мною відразу ж, як коїла те в 2014 році.

Мати говорить, що буде оскаржувати рішення МСЕК й надалі. І додає: "Зберу хлопців, що мають схожі діагнози, разом пробиватимемо цю глуху стіну. Воно має змінитися. Так не має бути".

Читайте також: Екс-бійці "Беркуту" влаштувалися на службу в Білорусі, – розслідування волонтерів