"Слуги народу" взялися за зміни: найочікуваніші голосування в 2020 році

Відкриття ринку землі

Після шоу-програми з бійками під Радою та штовханиною у ній, найочікуванішим голосуванням стає закон про відкриття ринку землі.

До теми: Який ринок землі пропонують "слуги народу" – головні проблеми законопроєкту

Не всі розуміють, що можливість розпоряджатись своїм майном, як людина того хоче, є ознака того, що ти ним володієш. Що просто папір, на якому написано, що цей пай до зняття мораторію твій, не означає, що цей наділ твій.

Не всі чекають саме ухвалення законопроєкту. Дехто чекає його провалу. Однак, робота над документом стане основною в найближчі парламентські тижні. Спочатку профільний комітет має закінчити опрацювання майже 2800 правок, які скомпілював з майже 5000 тисяч.

Як надовго це затягнеться не зовсім зрозуміло, бо у "Слузі народу" хочуть якнайшвидше. Але союзники в протистоянні скасування мораторію – Юлія Тимошенко та Вадим Рабінович з Наталією Королевською – не дають проводити ні засідання, ні комітети.

Бійка на засіданні аграрного комітету: дивіться відео

"Слуги народу" внесли суттєві правки до попередньої дуже недосконалої версії. Наприклад, суттєво обмежили об'єми купівлі в одні руки з аж 200 тисяч гектарів до 10 тисяч. А також заклали можливість купувати землю для іноземців лише після проведення референдуму з цього питання.

Країни, у яких не можна продавати землю / Інфографіка 24 каналу​

Сама ж суть – після цього припиниться тіньовий ринок. Тож ви зможете законно купити або продати землю сільськогосподарського призначення. Переважне право буде в компанії, яка до цього орендувала й обробляла цю землю.

Що змінює закон про ринок землі?Наразі проєкт закону, підтриманий Радою у першому читанні, скасовує заборону на купівлю та продаж землі сільськогосподарського призначення. Однак запрацює ринок такої землі з 1 жовтня 2020 року. Документ також забороняє покупку земель компаніями, в яких кінцевий бенефіціар – іноземець (однак ця заборона діє лише до 1 січня 2024 року).

Питання грального бізнесу

В "Слузі народу" серйозно взялись за питання врегулювання грального бізнесу. Величезний плюс їм за сміливість спробувати легалізувати його.

Зараз в Україні гральний бізнес заборонений. Його немає. В нас взагалі немає гральних автоматів. Так само, як в Лондоні немає туманів, в Парижі – щурів, а в Москві – імперіалістів. Так само, як в Бразилії немає карнавалів, у Швейцарії – банків, а в Нідерландах – тюльпанів.

Насправді ж ми з вами, особливо мешканці великих міст, добре знаємо, що підпільні казино та гральні автомати на кожному кроці. Їх іноді навіть припинили приховувати за вивісками "Державна лотерея". Вони 10 років заборонені і 10 років працюють.

Що треба знати про боротьбу з нелегальним гральним бізнесом? Гральний бізнес в Україні заборонений законодавчо з 2009 року. Однак оператори лотерей знайшли шпаринку у законі, яку використовують для здійснення цієї діяльності.
• З самого ранку п'ятниці, 20 грудня, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук провів позачергове засідання Кабінету міністрів. На ньому саме вирішувалося питання боротьби з нелегальним гральним бізнесом.
• Напередодні Рада спробувала проголосувати за законопроєкт про легалізацію грального бізнесу в Україні. Він передбачає, що займатися цим бізнесом можна буде лише у 3-5-зіркових готелях. Для цього треба отримати відповідну державну ліцензію. Проте нардепам не вистарчило голосів для ухвалення законопроєкту в першому читанні. Тож документ відправили на доопрацювання.
• За результатами засідання Гончарук заявив, що з ними буде покінчено. Згодом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що усі гральні заклади буде закрито з 16 години.
• У ніч на 20 грудня співробітники СБУ викрили одразу 43 підпільні гральні заклади в шести областях України. Опісля гральні заклади почали закривати у всіх регіонах країни.

За підрахунками громадських організацій, зараз в Україні працює приблизно 30 тисяч місць з тіньовим оборотом у мільярд доларів, де можна нелегально грати.

На низах їх кришують в поліції, періодично збиваючи гроші за допомогою "рейдів". Ну і розгромів автоматів "радикалами". Потім вся техніка повертається за кругленьку суми. А на верхах "політична еліта" заробляє на цьому колосальні гроші.

Розгром зали гральних автоматів у Вінниці: дивіться відео

Журналісти з'ясовували, що компаніями володіють люди тісно пов'язані з Аваковим Чеботар і Пашинський, з Порошенком – Борис Ложкін та Олександр Третьяков, а також колишній регіонал Віталій Хомутиннік.

Заборонила гральні автомати Юлія Тимошенко, бувши прем'єром. Заборонила, щоб заробляти на цьому? Її чоловік володіє мережею ломбардів. А ми з вами чудово знаємо, що ломбарди – один з "надійних супутників" грального бізнесу.

Бо зараз це в основному заробіток на не дуже багатих людях, які часто мають залежність. Тому й закладають в ломбарді останнє, аби пограти.

Цікаво! Скасування депутатської недоторканності: що насправді ухвалили парламентарі

Основний законопроєкт написали в уряді. Та було сім альтернативних, тож їх дещо об'єднали й загальний документ доопрацьовували в комітеті.

Президент у зверненні та уряд в законопроєкті пропонували, аби казино могли працювати лише в п'ятизіркових готелях, а ігрові автомати – у тризіркових. Це й мало обмежити туди доступ людей із залежністю та недостатнім матеріальним станом. Щоб грати, не руйнуючи своє життя.

Але вже в комітеті додалась норма про те, що можна будувати зали гральних автоматів просто дуже великі. "Слугам народу" не вдалось проголосувати, тож вони відправили законопроєкт на повторне друге читання.

Створення Служби фінансових розслідувань

Міністр фінансів вже просто кричить про потребу створення Служби фінансових розслідувань. За основу Рада ухвалила його ще у жовтні 2019 року. Потім його розглянув профільний комітет, який врахував купу правок.

А там вимкнувся турборежим. І так законопроєкт перетікав із тижня в тиждень. Рада досі його не розглянула.

Про що взагалі ці зміни? Зараз функції стеження за платниками податків виконує податкова міліція. Та, яка замість того, щоб стежити, чи великі компанії не ухиляються від сплати податків, прикриваючись ФОПами, влаштовує облави на машини з "волоськими горіхами".

А ще за версією деяких бізнесменів викрадає та тримає їх на заміських базах по чотири тижні. Примусовий відпочинок, скажімо так. Власне, мета змін – ліквідувати цей "прекрасний, ефективний і гуманний" орган.

Натомість буде створено новий орган, який замінить податкову міліцію. Він повинен мати лише сервісні функції та не здійснювати силових функцій. Водночас, як переконує голова профільного комітету (Данило Гетманцев, – 24 канал), силові функції будуть забрані у МВС та СБУ.

Данило Гетманцев

Бо, як наголосили міжнародні партнери та МВФ, цим не повинні займатись силовики. Тим більше, що потім журналісти знаходять у них нічого такі автопарки, які ніяк не відповідають скромним зарплатам.

Але є одна хитрість: в законопроєкті, який депутати ухвалили в першому читанні, не передбачається ліквідації відділу боротьби з економічними злочинами ні в СБУ, ні в МВС.

Заяви Гетманцева можна пояснити хіба тим, що в "Слузі народу" вирішили в залі підтримати необхідну правку. Але скоріше можна сказати, що Рада заборгувала ще один законопроєкт щодо реформування СБУ. Адже такого законопроєкту від України вимагає і НАТО, і в ЄС.

Зверніть увагу! Особливий статус Донбасу: як це грає "на руку" Путіну

Це перед виборами обіцяв і Володимир Зеленський. Зараз же призначений ним голова СБУ Іван Баканов виступив проти ліквідації відділу боротьби з економічною злочинністю. Мовляв, СБУ наразі дуже відкрита, і на її адресу надходить найменше скарг.

Реформа МВС

І останнє – я знаю, що Рада не працює над цим рішенням, але воно критично важливе. Всі погоджуються, що реформа МВС провалена. Знову це стало актуальним після оголошення підозр в справі вбивства Павла Шеремета.

Коротко про справу вбивства Шеремета: Автомобіль, в якому був відомий журналіст Павло Шеремет, підірвали 20 липня 2016 року у Києві. Поліція виокремила основну версію злочину: його вбили, щоб дестабілізувати соціально-політичну ситуацію в Україні.

2 грудня поліція затримала підозрюваних – волонтерів та колишніх добровольців війни на Донбасі: це Яна Дугарь, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко. Частина громадськості вбачає у доказах непереконливість (схожість одягу, телефонні розмови тощо) та називає мотив нелогічним. Мовляв, ніякої дестабілізації так і не відбулося. Більше про справу Шеремета – читайте тут.

Докази дуже слабкі. Їх мало, а презумпція невинуватості була порушена. Але чомусь Арсен Аваков і досі на своїй посаді. І ніхто не говорить про необхідність реформи поліції та слідчих МВС. Хоча у владних кабінетах вже мали б працювати над цими змінами.