Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Скасування депутатської недоторканності: що насправді ухвалили парламентарі

      Депутати нарешті в останні тижні роботи Ради дійшли до голосування за законопроєкт про остаточне "прощавай" депутатській недоторканності. Почнемо з того, що у "Слузі народу" і інших фракціях зовсім по-різному характеризують документ, який ухвалили.

      Наприклад, президентська партія хвалиться, що з першого січня з нардепів буде знята недоторканність у повному обсязі. А от у "Голосі" кажуть, що "депутати фактично забетонували депутатську недоторканість". То що ж сталося насправді? Давайте розбиратись, хто з них говорить правду, а хто не зовсім.

      Зверніть увагу! Новий турборежим "Слуги народу": етичний кодекс одіозного Дубінського

      Володимир Зеленський, бувши кандидатом у президенти обіцяв, що покладе край всім кастам недоторканих у цій країні. Таким самим було і гасло партії "Слуга народу". Тільки-но Зеленський отримав більшість у Раді – одразу зареєстрував законопроєкти про імпічмент президента, які депутати швидко ухвалили. І також запропонував внести у цілому зміни до Конституції. Там у 88 частині Конституції й була схована недоторканість. До слова, законопроєкт реєстрував ще Петро Порошенко, і видав тоді свій не найвдаліший панч, який все одно став пророчим.

      Ухвалімо це рішення з введенням його в дію з 1 січня 2020 року. Для депутатів вже нової Верховної Ради,
      – сказав п'ятий президент України Петро Порошенко.

      Отже, з Конституції недоторканість виключили, але ці особливості притягнення депутата до відповідальності передбачені ще у Кримінально-процесуальному кодексі, законах про статус народного депутата і регламент. Президент подає законопроєкт, який пропонує повністю скасувати недоторканість. Рада його провалює. Зі "слуг народу" не голосує так звана група Коломойського, що складається з Дубінського, Бужанського, Фріс, Батенка тощо. У "Слузі народу" підтверджують, що провалили голосування через недоторканність.

      А зараз, коли ми хочемо скасувати все, як і обіцяли, вони кажуть: "Ні, почекаймо, поміркуймо. Що ми будемо, як прості люди, ходити?",
      – пояснив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.


      Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія

      Далі із президентського документа вилучили згадку про недоторканність. Зареєстрували новий законопроєкт, кілька разів ставили його на голосування, а потім зняли його. З власних джерел журналісти дізналися, що з голосуванням тягнуть не просто так. А тому, що все та ж "група Коломойського" намагаються довести процедуру до маразму. Мовляв, після відкриття кримінальної справи протягом трьох днів депутата мають про це повідомити. 

      Як раніше нардепів могли притягнути до відповідальності

      Раніше, щоб депутата обшукати, затримати, заарештувати правоохоронцям треба було просити дозвіл у Ради. Все відбувалося за такою схемою: 

      1. ГПУ підозрювала депутата у відмиванні коштів.
      2. Перевіряла інформацію.
      3. Йшла до генпрокурора.
      4. Він підписував підозру, якщо вважав, що на це є підстави.
      5. Передавав підозру до Ради.
      6. Протягом тижня її мав розглянути регламентний комітет. Т
      7. Після цього Рада вирішувала, чи знімати недоторканність, чи дозволяти арешт нардепа.

      Як буде зараз

      Наприклад, слідчий має інформацію про те, що певний нардеп взяв кошти за голосування на фінансовому комітеті за продовження якоїсь корупційної схеми. І от для того, щоб почати розслідувати цю справу, слідчий має спочатку прийти до генпрокурора і попросити його зареєструвати провадження в Єдиний реєстр досудових розслідувань.

      Що змінилося? Раніше генпрокурор включався на етапі підписання підозри, коли великий масив доказів уже був зібраний. А зараз – має дати дозвіл на розслідування.

      Звісно, не може бути такого, що тільки-но до генпрокурора зайде якесь провадження, він одразу тихенько шепне про це на вушко фігуранту, бо це його друг. Ну, або і шепнути й не зареєструвати справу. Але правоохоронці у будь-якому випадку можуть оскаржити це через суд. Але тоді депутат дізнається, що справу порушили цілком вже легально. І лише після цього час проводити обшуки у депутата і прослуховувати його.


      Генпрокурор має дати дозвіл на розслідування

      Але, і тут є одне "але". Щоб провести будь-яку слідчу дію проти депутата, треба, щоб її, крім слідчого судді, який і так це робить завжди, дав згоду генпрокурор. А про витоки інформації можна не переживати. Вони ж у нас і так постійно відбуваються.

      Нагадаю, що всі ці дозволи брались і раніше, але їх давав тільки прокурор, що курує справу без генерального і слідчий суддя. Що буде далі? Припустимо, всі ці етапи слідчі пройшли. І навіть депутат дивом не дізнався, що його "ведуть". Слідство вважає, що якесь майно може бути набуте злочинним шляхом. Його треба арештувати, щоб депутат його не переховав кудись. На суд, де визначиться чи арештують майно, тепер запросять підозрюваного.

      У "Голосі" переконані, що ніяким чином таке майно арештувати не вдасться. Бо фігурант захоче переховати гроші, переписати на когось майно, і втекти за кордон. І чого це вони так думають.

      Ви собі уявляєте депутата, якому кажуть, щоб він прийшов до суду, бо його майно хочуть арештувати? Ні! Він вночі перепише все своє майно, або полетить за кордон,
      – наголосила членкиня комітету правоохоронної діяльності Олександра Устінова.

      Але є ще один момент. Іноді депутат спливає у справі не одразу. Якщо він сплив, коли докази по справі будуть майже зібрані. Треба все одно відкривати окрему справу проти нього. З дозволу генерального прокурора. Чи будуть визнаватись докази, які були зібрані раніше? Невідомо. І у "Слузі народу" вважають, що так.

      До слова, Особливий статус Донбасу: як це грає "на руку" Путіну

      У законопроєкті записана фраза, що депутат не може притягуватись до відповідальності під час здійснення своєї діяльності. Це написано для того, щоб депутатів не можливо було переслідувати політично. Антикорупційні активісти переконують, що адвокати майбутніх підозрюваних тільки так будуть користуватись цією неоднозначною фразою, щоб змусити суд взагалі закрити справу проти депутата. Але сумнівно, що наш недореформований суд аж до такого маразму дійде. І от вже тут можете робити висновки чи скасували депутати власну недоторканість?

      У "Слузі народу" всі ці етапи "бігу з перешкодами" називають запобіжниками від політичних переслідувань. Але жодного разу не змогли відповісти на запитання, а чим поганий запобіжник, щоб саме підозру, як і раніше мав підписати народний депутат і генпрокурор.

      Я додам, що розповідала ці речі безвідносно до того, якого ми зараз маємо генпрокурора. Так, поки що він не лажав. Але генпрокурори змінюються часто. А більшість, яку почне чіпати генпрокурор, може з легкістю його звільнити.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук