Сценарій як у Netflix: як українська розвідка "розробляла" безробітних вагнерівців

17 листопада 2021, 18:25
Читать новость на русском
Автор: Ірина Буртик

Джерело:

Bellingcat

Українські розвідники вивчали "вагнерівців" ще з 2014 року. Вдалося, зокрема, отримати важливу інформацію про їхні методи вербування, ротації з іншими ПВК та взаємодію з російськими спецслужбами. Врешті, у ГУР вирішили взятися за безробітних бойовиків, які зловживали алкоголем та впадали у депресію.

Про це мовиться у розслідуванні Bellingcat. Його автори стверджують, що все почалося ще у 2018 році. Саме тоді, мовляв, Головне управління розвідки Міноборони України й звернуло увагу на безробітних "вагнерівців". 

Детальніше Bellingcat опублікував розслідування про вагнерівців

На що звернули увагу в ГУР

Українська розвідка тоді з'ясувала, що багато "вагнерівців" (яких ще називають "музикантами) повертаються до рідних сіл у Росії. Не знайшовши роботу, вони починають регулярно випивати, через що згодом впадають у депресивний стан. У Bellingcat наголосили, що саме це стало "вікном можливостей" для розвідників.

Ще більше впевненості їм додало затримання Володимира Цемаха на окупованому Донбасі у 2019 році. Як зазначили журналісти-розслідувачі, коли на нього вийшла українська розвідка, той був п'яним як чіп. Тоді його вкололи транквілізатором й вивезли на інвалідному візку під виглядом хворого родича на територію, підконтрольну Україні.

Хто такий Володимир Цемах?

Поплічник російських найманців на Донбасі. Спочатку його називали основним свідком у справі про збиття у небі над Донбасом малайзійського Boeing-777 рейсу MH17. У 2019 році Росія включила Цемаха до списку на обмін полоненими. Аби не зірвати обмін та повернути додому 35 українців, українська влада погодилася на його видачу.  Згодом у Нідерландах заявили, що він є підозрюваним у збитті літака.

У чому полягав план українських розвідників 

Викрадати бойовиків прямісінько з Росії – звучало нереально. Тож у розвідці вирішили заманити у пастку "вагнерівців", які причетні до військових злочинів проти України. Спочатку планували виманити до 4 – 5 з них на територію Угорщини. Легенда передбачала підготовку у спеціальному тренувальному таборі (такі, до слова, справді діють у цій країні). Після цього "музикантів" затримали б й екстрадували в Україну, де ті б постали перед судом.

Зверніть увагу! Українські розвідники збиралися діяти під виглядом дрібної компанії. Такі займаються охороною цінних вантажів або активів російських компаній за кордоном.

Вже до вересня 2019 року представникам ГУР вдалося отримати персональні дані понад 1 000 російських найманців. Більшість з них воювала проти України на Донбасі. Розвідники дізналися їхнє місцезнаходження, працевлаштування та контактні дані. Найбільше їх цікавили ті, хто засвітився у військових злочинах на території України. Таких було кілька десятків.

Аби завербувати цих "вагнерівців" створили окрему групу, до якої входили співробітники спецслужб. Операція отримала кодову назву "Авеню". Залишалося лише "організувати" приватну військову компанію, придумати правдоподібне міжнародне завдання й обрати переконливого "куратора", який вдавав би, що є представником російських спецслужб. 

Як створювали підставну ПВК 

Аби російські найманці нічого не запідозрили, було вирішено використати реальну ПВК, яка вже припинила свою діяльність. Обрали приватну військову компанію "МАР", створену у Санкт-Петербурзі в 2012 році. Її бойовики "відзначилися" операціями на Донбасі у 2014 році. Донецькі окупанти навіть публічно подякували їм за "доставку гуманітарної допомоги". Найманці стверджували, що діють "в інтересах російської держави". Засновник ПВК заявляв, що компанія відправила на Донбас 70 людей, а інших – планувала відіслати у Сирію та Лівію. 

До теми Зеленський погоджував операцію по "вагнерівцях": хто і за що відповідав

Втім, групи розслідувачів, серед яких Conflict Intelligence Team, не сприймали бойовиків "МАР" серйозно. Натомість компанію більше оцінювали як "пустишку". Ті, хто прагнули приєднатися до бойовиків, скаржилися на ігнорування їхніх запитів. Мовляв, вони "штурмували" контактні телефони та електронну пошту ПВК, але відповідей так і не отримали.

У вересні 2019 року українська розвідка зареєструвала аналогічний домен та сайт за дуже схожою адресою. Завдяки цьому вдалося перехоплювати запити про набір "на роботу",  а також створити домен електронної пошти для спілкування з "кандидатами".

Що треба знати про справу "вагнерівців"