Метою було показати та викрити діяльність російських спецслужб і терористів ПВК "Вагнера".

Читайте також Брудна робота: у Bellingcat розповіли, як відбувається відбір у ПВК Вагнера

Розслідування Bellingcat

Розвідники збирали інформацію про вагнерівців

Журналісти з'ясували, що операція почалась ще раніше. Українські розвідники збирали дані про вагнерівців, які повертались до Росії. Наприклад, з 2014 року дізнавались про їх методи вербування, взаємодію з ФСБ та ГРУ.

Вже у 2019 році управління розвідки Міноборони мало доступ до персональних даних понад тисячі бойовиків. Переважна більшість з них воювала на Донбасі за окупантів.

Як виникла ідея спецоперації

Оскільки "викрасти" вагнерівців з території Росії було нереально, вирішили заманити їх у пастку. Для вербування бойовиків створили групу співробітників спецслужб.

Спочатку планували, що 4 – 5 осіб виманять на територію Угорщини, де їх затримали б і передали в Україну для суду. Проєкт отримав кодову назву "Авеню". Аби успішно реалізувати його, требу було вигадати правдоподібне міжнародне завдання. Крім того, шукали переконливого "куратора", який зображував би представника російських спецслужб.

Підробна ПВК та "бойове завдання"

Для проєкту використали підробну приватну військову компанію "МАР", яку створили у 2012 році в Санкт-Петербурзі. Однак на момент спецоперації ПВК вже не існувала. Тому українська розвідка у вересні 2019 року зареєструвала аналогічний домен та сайт, щоб перехоплювати запити про набір персоналу, які надходили до ПВК МАР.

Обрали так зване бойове завдання – нібито охорону нафтових об'єктів Роснафти на Близькому Сході. Нафтові свердловини були розташовані недалеко від лінії фронту і справді потребували захисту. Відтак все виглядало переконливо.

Команда зареєструвала доменне ім'я office-rosneft.org, щоб використовувати його для електронного листування з кандидатами.

"Рекрутор та куратор"

Розслідувачі встановили важливих учасників "Авеню". Це колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований та завербований українською розвідкою. Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію та попереджав про ризики

Роль "головного рекрутера" і "куратора проєкту від спецслужб" зіграв спецназівець із реальним бойовим досвідом.

Як проходила спецоперація

Бойовиків заманювали на сайтах оголошень

Щоб розкрутити сайт за набором у ПВК, на російських сайтах, де вже раніше вербували бойовиків, розмістили низку оголошень про "вакансії". Оголошення були навіть на Avito. Нібито шукали людей у компанію, яка пропонує "послуги у сфері охорони державних та приватних компаній по всьому світу" із зарплатою 225 тисяч рублів.

Небачені масштаби вербування

Вербування набирало небачених масштабів. Фальшива ПВК отримувала багато нових заявок. Анкети бойовиків містили їх повні особисті дані. Там була і поточна адреса, в номери телефонів та електронну пошту. Також зазначали військовий досвід та освіту й навіть зріст, вагу, розмір взуття.


Оголошення про набір до ПВК / Фото Bellingcat

Маршрут був продуманий

Оскільки через пандемію коронавірусу, авіашляхи були обмежені, вилетіти з Росії можна було лише через Білорусь. Найзручнішим маршрутом обрали "Мінськ – Стамбул", тому що літак мав 28 хвилин перебувати в українському повітряному просторі.

Визначили 2 сценарії, які дозволяли законно посадити літак на території України:

  1. якщо комусь на борту стане погано, наприклад, серцевий напад;
  2. якщо на борту буде загроза вибуху.

Спочатку планували рейс на 47 осіб. Хотіли взяти й найманців, які не воювали на Донбасі, щоб не виникло підозр. Однак були складнощі з квитками, тож список скоротили до 34. Іншим бойовикам сказали, що вони полетять іншим рейсом.

Отже, 15 липня 2020 року купили 34 квитки з Мінська до Стамбула. Рейс мав вилітати за 10 днів. Так званий "бойовий план" передбачав розгортання військових на 3 місяці. Один із членів групи не вилетів через хворобу. Найманці 24 липня прибули до Білорусі автобусом і попрямували у бік аеропорту. Кожному начебто роздали фальшиві трудові договори, які дозволяли в'їзд до Білорусі.

Кого мали затримати під час спецоперації

Співробітники спецслужб підтверджували, що серед завербованих бойовиків були одні з найбільш розшукуваних терористів. Ці російські найманці брали участь у боях під Іловайськом та Дебальцевим, а також були причетні до збиття українського військово-транспортного літака під Луганськом у червні 2014 року.

Ба більше, один бойовик стверджував, що супроводжував через кордон Росії та України БУК, з якого збили пасажирський Boeing MH17.


Бойовики, яких хотіли затримати / Фото Bellingcat

Коли про спецоперацію дізнався Зеленський

Президент Володимир Зеленський вперше дізнався про спецоперацію 15 червня 2020 року. Журналісти стверджують, що загалом президент схвалив ідею та попросив докладний план, який 1 липня затвердив міністр оборони.

Розслідувачі пояснили, що схвалення президента було необхідним, оскільки операція могла викликати великий політичний резонанс.

Директор ГУР Василь Бурба та заступник глави СБУ Руслан Баранецький регулярно доповідали Зеленському про хід реалізації проєкту "Авеню". Тобто розвідка співпрацювала з СБУ.

Єрмак пропонував відтермінувати операцію

Бурба каже, що глава Офісу Президента Андрій Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень. До слова, перед цим домовились про режим припинення вогню на Донбасі. За словами Бурби, у Зеленського думали, якщо спецоперація піде за планом, угоду розірвуть ще до початку перемир'я, тобто до 27 липня. Цю інформацію в ОП не прокоментували.

Бурба став виступати проти відтермінування. Тоді в ОП запропонували скоротити затримку до 4 днів. Відтак, коли перша група вагнерівців з 33 осіб залишала Москву, ГУР успішно перебронювало квитки на 30 липня. Для другої групи квитки змінили на 1 серпня.

Затримання вагнерівців

Бойовиків переселили до санаторію за межами міста. Річ у тім, що вони не могли перебувати більше, ніж 2 дні у готелі в центрі. Єдиний найманець із білоруським паспортом залишився у родичів у Мінську.

За санаторієм спостерігали співробітники КДБ. Вночі 29 липня бойовиків затримали. Їх допитували та, зрештою, звинуватили у змові з метою повалення уряду та спричинення громадських заворушень.

Відомо про 3 формати розслідування

Як розповів Христо Грозєв, розслідування опублікують у трьох форматах:

  • 2-годинний документальний фільм-розслідування;
  • коротший документальний фільм – медійний продукт;
  • текстова версія.

До теми Навіть напівпровальна операція з вагнерівцями має багато цінного, – Грозєв

Українська влада не дала коментарів

Команда Bellingcat хотіла взяти коментарі в української влади, однак ніхто не надав їх.

Ми чекали на їхні відповіді пів року. Але я вважаю, що вони зробили багато позитивних речей, аби довести, що ця історія – неправдива, що вони не винні,
– наголосив розслідувач.

Справа вагнерівців: що про це відомо