За словами Грозєва, до цього лонглисту потрапляють люди, які наразі без роботи та не перебувають за кордоном.
Читайте також Спецслужби Росії могли частково знати про операцію з "вагнерівцями", – голова ТСК
Деталі процесу відбору вагнерівців
Ті, хто має найманське минуле, – особливого типу, тому що вони звикли працювати з високим рівнем адреналіну: звикли вбивати, щоб їх вбивали,
– зазначив розслідувач.
Він додав, що після кількох місяців проживання в маленьких селищах у них з'являються величезні діри в житті. Зокрема, фінансові, бо вони отримують значні гроші під час своїх "поїздок-відряджень". Однак виникають й емоційні діри, адже найманці потребують адреналіну.
Сформований лонглист передають слідчим, які займаються розслідуванням злочинів в Азії, в Росії, у Східній Україні. У результаті формують шортлист. "З усіх 200 людей потрібні ті, хто здійснював якийсь злочин або був свідком дуже великого злочину", – пояснив Грозєв.
Потім за шортлистом починають телефонувати та запрошувати найманців на роботу.
Справа вагнерівців: що відомо
- У липні 2020 року у Білорусі затримали 33 бойовиків "Вагнера". Дехто з них воював на Донбасі на стороні окупантів.
- Олександр Лукашенко вирішив віддати "вагнерівців" Росії. Але Київ просив про їх екстрадицію в Україну.
- Пізніше у ЗМІ заговорили, що вагнерівці у Білорусі були частиною операції українських спецслужб, але нібито хтось з Офісу Президента "злив" інформацію.
- Зеленський спочатку все заперечував, згодом визнав, що це була операція України, але походила від інших країн.
- У Раді створили ТСК для розслідування справи, яка оприлюднила перші результати роботи. Згідно з ними, спецоперації не було, натомість був спеціальний захід. Там також зазначили, що серед "вагнерівців" був агент з Білорусі.
- У Комітеті з нацбезпеки вважають, що у висновках комісії по справі "вагнерівців" є розбіжності.