Суд зняв арешт з комп’ютерів з доказами у справі "Роттердам+"

Скасувавши арешт, суд фактично забрав у Національного антикорупційного бюро речовий доказ, заявив юрист громадської організації "Центр протидії корупції" Андрій Савін. Бо на практиці фігуранти справи, повернувши собі комп’ютери, зможуть їх почистити та знищити невигідну їм інформацію.

Читайте також: Формулу "Роттердам+" демонізували, справа не матиме судової перспективи, – експерт

Натомість, коли справу скерують до суду для розгляду по суті, постане питання дослідження автентичних носіїв інформації, але їх вже швидше за все не буде, додав Савін.

Що це за комп'ютери?

Ще у 2017 році під час розслідування справи "Роттердам+" детективи НАБУ провели обшуки в Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Там вилучили 5 комп’ютерів. На цих комп’ютерах знайшли листування між фігурантами схеми "Роттердам+". Щоб зберегти ці речові докази, за клопотанням НАБУ, Солом‘янський суд Києва наклав на них арешт.

Тоді прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко заявив у суді, що в листах мовилося про те, що фігуранти справи планували включити до формули "Роттердам +" витрати, яких і не планувалося здійснювати, щоб збільшити ціну на електроенергію.

Раніше схожа ситуація була вже у двох справах НАБУ та САП, нагадали в "Центрі протидії корупції". Це справи з відеокамерами у справі "рюкзаків Авакова" та флешками у справі мера Одеси Геннадія Труханова, які намагалися знищити. Головні фігуранти схем зрештою вийшли сухими з води, у тому числі через недопустимість доказів без оригінальних носіїв.

Читайте також: Справа "Роттердам+": чому Порошенко може сісти за ґрати

Що відомо про формулу "Роттердам+"?

За даними слідства, у 2015 році певні люди із групи приватних теплогенеруючих компаній почали тиснути на керівництво НКРЕКП. Вимагали, щоб вона включило до тарифу на електроенергію витрати, яких насправді не було: гроші на доставку вугілля в Україну з портів Європи.

Тож у березні 2016 року НКРЕКП запровадила формулу "Роттердам+", у якій ці видатки були прописані. Внаслідок цього зросла вартість всієї електроенергії на ринку. Здорожчали і товари, виробництво яких пов'язане з електрикою.

На думку слідства, за 2 роки формула закупівлі вугілля обібрала українців на 18,87 мільярда гривень. Із цієї суми 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули "Роттердам+". Формула могла збагатити олігарха Ріната Ахметова (саме його компанії розподіляють половину електроенергії в Україні), його поплічників та, можливо, п’ятого президента Петра Порошенка.

Лише зараз у НАБУ заявили, що схема корупційна. Правоохоронці вже оголосили підозри фігурантам оборудки.

Дізнайтеся, чому НАБУ не розслідувало справу "Роттердам+", коли президентом був Порошенко

Кого підозрюють у справі "Роттердам+"?

• екс-голову НКРЕКП Дмитра Вовка,
• екс-члена НКРЕКП Володимира Євдокімова,
• начальника управління енергоринку НКРЕКП Володимира Бутовського,
• заступника начальника управління енергоринку НКРЕКП Тараса Ревенка,
• радника директора "ДТЕК Східенерго" Бориса Лісового,
• генерального директора "ДТЕК Мережі" Івана Гелюха.

Зауважимо, що формула "Роттердам+" не працює в Україні з 1 липня 2019 року – після запровадження нового ринку електроенергії. Тепер ціну на теплову електроенергію встановлює не регулятор, а сам ринок – тобто, співвідношення попиту й пропозиції.