"Не зовсім правильно казати, що щось заважало", – так на питання відповів керівник Національного антикорупційного бюро у інтерв'ю журналістці Крістіні Бердинських у виданні "Новое время".

Важливо! Справа "Роттердам+": чому Порошенко може сісти за ґрати

Ситник відповів, що формула "Роттердам+" має багато складових, і обґрунтованість кожної вони аналізували окремо, а це забрало в детективів дуже багато часу.

Починаючи, напевно, з кінця 2018-го проблема полягала в тому, що узагальнити цю роботу могла тільки експертиза, яка мала відповісти на основне питання: чи зазнали збитків через цю формулу, чи ні? І зараз нарешті ми цю експертизу отримали. Її провів експертний підрозділ СБУ,
– наголосив керівник НАБУ.

За його словами, саме це і був останній пазл, якого не вистачало, щоб почати оголошувати в цій справі перші підозри. "Якби експертиза була раніше, може, і рішення було б раніше", – додав він.

Як Порошенко причетний до справи "Роттердам+"

"Роттердам +" – це одне з найбільш знакових антикорупційних розслідувань, яке повністю руйнує одну з найвідоміших схем Петра Порошенка.
НКРЕКП була створена президентом Порошенко указом від 27 серпня 2014 року, а її головою був призначений 25-річний менеджер мережі магазинів "Рошен" в Росії Дмитро Вовк. В результаті НКРЕКУ стало просто інструментом для втручання президента в управління енергоринком.

За даними слідства, певні люди із групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, аби воно включило до тарифу на електроенергію видатки, яких насправді не було: витрати на доставку вугілля в Україну з портів Європи.

Що таке "Роттердам+"?Йдеться про запроваджену з 2016 року формулу формування ціни на вугілля. ЇЇ запровадили, бо майже всі шахти Донбасу з антрацитовим вугіллям (на якому і працюють більшість ТЕС України) опинилися на непідконтрольній Україні території. І щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Відповідно, у формулі "Роттердам+" закладено вартість транспортування вугілля до і з нідерландських портів.

У березні 2016 року НКРЕКП запровадила "Роттердам+", у якій ці видатки прописані. Як наслідок – зросла вартість всієї електроенергії на ринку, ще ж і надто – зросла вартість і товарів, виробництво яких з електрикою пов'язане.

Слідство вважає, що споживачам електроенергії протягом 2016 та 2017 років завдано збитків на 18,87 мільярда гривень, із яких 14,3 мільярда отримали приватні компанії, які й ініціювали запровадження формули "Роттердам+".

Усі новини про хід розслідування та фігурантів справи щодо "Роттердам+" – читайте у матеріалах 24 каналу.