Клімкін відреагував на обурення Угорщини через мовний закон

Попереду – дуже публічна і дуже відкрита робота щодо реалізації цього закону, заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін на спільному брифінгу з міністром закордонних справ Литви Лінасом Лінкявічюсом.

Дивіться також: Шалена радість vs розпач: реакція депутатів на мовний закон у фото

Зазначимо, в уряді Угорщини відреагували на ухвалення Верховною Радою мовного закону. Там попередили НАТО, що будуть надалі блокувати проведення комісії Україна-НАТО.

Голова МЗС України наголосив, що "угорські партнери свідомо вибрали лінію на конфронтацію".

Я говоритиму про це з Петером Сіярто (глава МЗС Угорщини 24 канал) в Брюсселі буквально за два тижні на міністерському засіданні щодо "Східного партнерства". Ще раз повторюю: цей закон важливий, але його потрібно розуміти в сенсі підтримки української мови, але ні в якому разі не (в сенсі – 24 канал) обмеження чиїхось прав,
– сказав він.

Клімкін додав, що подальші кроки щодо імплементації закону визначатиме уряд. Він також зазначив, потрібно ухвалити окремий закон про мови національних меншин, аби "допомагати нашим громадянам".

"Ми не хочемо, щоб угорці, румуни чи хтось інший стали менше угорцями чи румунами. Вони належать до нашої політичної нації, вони повинні мати право отримати освіту своїми мовами - звичайно, їхні права не повинні обмежуватися. Але при цьому вони повинні мати змогу отримати реальний шанс вивчити українську і розуміти, в якій країні вони живуть", – наголосив очільник МЗС.

Міністр також зізнався, що така реакція не стала несподіванкою, проте він висловив надію на порозуміння між країнами.

У нас є непроста, але тим не менше, я вважаю, продуктивна розмова з Угорщиною,
– додав Клімкін.

Народні депутати 25 квітня проголосували за важливий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Його підтримали 278 народних депутатів. Проти проголосували 38 нардепів, 25 не голосували, а 7 утримались від голосування.

Реакція глави міністерства закордонних справ Угорщини Петера Сійярто.

Сійярто наголосив, що український закон нібито про мову порушує права угорської меншини і відображає бачення президента Петра Порошенка, який, за словами угорського міністра, просував антиугорську політику, пише портал Hirado.

"Однак українські виборці переважною більшістю вибрали іншого президента, Володимира Зеленського, і покінчили з ерою Порошенка", – додав Сійярто.

За його словами, перші заяви обраного українського президента дають привід для надії.

Що кажуть в угорському уряді?

Те ж, що казали до того. Угорські ЗМІ із посиланням на неофіційні джерела в уряді розповідають, що там налаштовані радикально. Кажуть, у відповідь на прийняття мовного закону будуть і надалі блокувати проведення комісії Україна-НАТО. Про це нібито вже проінформували заступника генерального секретаря НАТО Роуз Готтемюллер під час її візиту до Будапешта.

Що насправді змінює новий закон про мову?

Українською говоритимуть у публічному просторі, державному та комунальних секторах, у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів та послуг. Це, зокрема, стосується і медичної допомоги, і обслуговування в транспорті, і у публічних закладах. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою або мовами Євросоюзу. У театральних виставах та при дубляжі кінофільмів, на телебаченні, інтернеті та друкованих ЗМІ також використовуватимуть українську.

Із чого розпочався конфлікт між Україною та Угорщиною?Він триває вже понад рік. Спочатку Угорщина заблокувала зустрічі в межах співпраці України з ЄС і НАТО через ухвалений Києвом закон про освіту, який набув чинності 28 вересня 2017 року. Офіційний Будапешт побачив порушення прав угорської меншини у нормі закону щодо обов’язкового отримання освіти державною мовою.

Офіційний Київ ці звинувачення відкидає. Згодом між двома державами розгорівся новий конфлікт через те, що на Закарпатті українцям роздавали угорські паспорти. Зокрема, у мережі з'явилось відео, як в угорському консульстві у місті Берегово місцеві отримують громадянство сусідньої держави та присягають на вірність їй.

Через це 4 жовтня Україна оголосила консула Угорщини в Берегові "персоною нон ґрата" (небажаною особою) та наголосила, що той повинен покинути територію України протягом 72 годин. У відповідь на це офіційний Будапешт заявив про вислання українського консула. Угорські консульства припинили і не будуть відновлювати процедуру видачі угорського громадянства українцям на території своїх консульств на Закарпатті та в Києві.